Рішення

від 09.02.2018 по справі 810/3774/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року м.Київ № 810/3774/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Спецтранс про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Волинській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Спецтранс (далі - відповідач, ТОВ ВВ-Спецтранс ) про стягнення податкового боргу у сумі 246471,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та по додатковому імпортному збору, який утворився як у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, так і штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 246471,77 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

В судове засідання по справі 11.01.2018 представник позивача не з'явився, однак 10.01.2018 через канцелярію суду представником позивача подано заяву від 10.01.2018 б/н, в якій позивач просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання по справі 11.01.2018 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, рекомендованою кореспонденцією, що була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою оператора поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 37-38).

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 11.01.2018 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/3774/17 в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВВ-Спецтранс (ідентифікаційний код 38410287, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5Б) зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2018 №1003642709 (а.с.89-91).

Судом встановлено, що ТОВ ВВ-Спецтранс як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Волинській області.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 246471,77 грн., який виник з наступних підстав.

В період з 18.04.2016 по 16.05.2016 Головним управлінням ДФС у Волинській області проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України ТОВ ВВ-Спецтранс при митному оформленні товарів за митними деклараціями №205070002/2015/005631 від 22.05.2015, №205070002/2015/015015 від 26.08.2015 №205070002/2015/014642 від 20.08.2015 №205070002/2015/014672 від 20.08.2015 №205070002/2015/005744 від 11.02.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.05.2016 №158/03-20-14-06-08/38410287 (а.с. 79-84), згідно висновків якого встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, а саме:

- ч.1 ст. 49, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч.1 ст.257, ч.1 ст. 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-IV зі змінами та доповненнями, п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 №73-VІІІ, в результаті чого донараховано податкові зобов'язання за митними деклараціями №205070002/2015/005631 від 22.05.2015, №205070002/2015/015015 від 26.08.2015, №205070002/2015/014642 від 20.08.2015, №205070002/2015/014672 від 20.08.2015, №205070000/2015/005744 від 11.02.2015 на загальну суму 117152,63 грн., в т.ч. ввізне мито - 32437,56 грн., податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 73588,07 грн.. додатковий імпортний збір 11127,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 16.05.2016 №158/03-20-14-06-08/38410287, Головним управлінням ДФС у Волинській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 21.06.2016 №0002701406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 48656,34 грн., у тому числі сума за основним платежем - 32437,56 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 16218,78 грн. (а.с. 10);

- від 21.06.2016 №0002691406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 110382,11 грн., у тому числі сума за основним платежем - 73588,07 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 36794,04 грн. (а.с. 9);

- від 21.06.2016 №0002711406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір у розмірі 16690,50 грн., у тому числі сума за основним платежем - 11127,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 5563,50 грн. (а.с. 11).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені 22.06.2016 засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 8, 74).

Також, в період з 04.11.2016 по 24.11.2016 Головним управлінням ДФС у Волинській області проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України ТОВ ВВ-Спецтранс при митному оформленні товару Легковий автомобіль марки Renault моделі Megane Scenic за митною декларацією №205070002/2015/013576 від 16.09.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.12.2016 №588/03-20-14-06-08/38410287 (а.с. 75-77), згідно висновків якого встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 1 ст. 49, п. 2 ч. 2 ст. 52 глави 8 розділу III, п.1. ст.257 глави 40 розділу VIII, ст. 272, ст. 276, ст. 279 глави 42, ч. 1 ст. 295 глави 43 розділу IX Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 №4495-VI) із змінами та доповненнями, ст. З Закону України від 28.12.2014 №73-VIII Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року", п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (Закон України №2755-VI від 02.12.2010) із змінами та доповненнями, що призвело до заниження підприємством податкового зобов'язання на загальну суму 13910,21 грн., в т.ч. ввізне мито - 3660,58 грн., додатковий збір - 1830,29 грн., податок на додану вартість при ввезенні на митну територію України - 8419,34 грн. за митною декларацією: №205070000/2015/013576 від 16.09.2015.

На підставі висновків акту перевірки від 05.12.2016 №588/03-20-14-06-08/38410287, Головним управлінням ДФС у Волинській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 21.06.2016 №0002701406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 5490,87 грн., у тому числі сума за основним платежем - 3660,58 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 1830,29 грн. (а.с. 15);

- від 16.12.2016 №0005371406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 12629,01 грн., у тому числі сума за основним платежем - 8419,34 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 4209,67 грн. (а.с. 13);

- від 16.12.2016 №0005361406, згідно з яким відповідачу визначено загальну суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір у розмірі 2745,44 грн., у тому числі сума за основним платежем - 1830,29 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями - 915,15 грн. (а.с. 14).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені 22.06.2016 засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 12, 73).

У зв'язку з тим, що відповідачем не здійснюється погашення податкового боргу зобов'язання, позивачем, відповідно до вимог ст.129 Податкового кодексу України, нараховано відповідачу пеню на загальну суму 69373,83 грн., у тому числі по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 13679,22 грн., по податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України - 31111,61 грн., по імпортному збору - 24522,61 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 246471,77 грн.

З метою погашення податкового боргу, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами податкової служби вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 №1113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 за №1909/22221, відповідачу було направлено податкову вимогу від 19.02.2016 №144-23 на суму 42307,44 грн. за узгодженим грошовим зобов'язанням станом на 18.02.2016, яку вручено особисто представнику відповідача за довіреністю, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Наведені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем в судовому чи адміністративному порядку не оскаржені. На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкового боргу відповідачем до суду не подано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку, а тому грошові зобов'язання у розмірі 196604,27 грн. (5490,87 грн. + 12629,01 грн. + 2745,44 грн. + 48656,34 грн. + 110382,11 грн. + 16690,50 грн. = 196604,27 грн.), визначені на підставі податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0002691406, від 21.06.2016 №0002701406, від 21.06.2016 №0002711406, від 16.12.2016 №0005371406, від 16.12.2016 №0005351406 та від 16.12.2016 №0005361406, є узгодженими і відповідач зобов'язаний сплатити нараховані суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та по додатковому імпортному збору.

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та по додатковому імпортному збору, суд зазначає таке.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній на момент нарахування пені за прострочення погашення податкового зобов'язання) передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів відповідно до податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0002691406 та від 16.12.2016 №0005371406 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на загальну суму 31111,61 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість на відповідача (а.с. 7) та розрахунком податкового боргу відповідача (а.с.6).

Також, у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0002701406 та від 16.12.2016 №0005351406 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на загальну суму 13679,22 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків з мита на товари підприємств на відповідача (а.с.7) та розрахунком податкового боргу відповідача (а.с.6).

Крім цього, у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань по додатковому імпортному збору відповідно до податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0002711406 та від 16.12.2016 №0005361406 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на загальну суму 5086,67 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків з додаткового імперативного збору на відповідача (а.с.7) та розрахунком податкового боргу відповідача (а.с.6).

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та по додатковому імпортному збору складає 246471,77 грн. (5490,87 грн. + 12629,01 грн. + 2745,44 грн. + 48656,34 грн. + 110382,11 грн. + 16690,50 + 31111,61 грн. + 5086,67 грн. + 13679,22 грн. = 246471,77 грн.).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу ТОВ ВВ-Спецтранс було відправлено податкову вимогу від 19.02.2016 №144-23 на загальну суму 42307,44 грн., яка вручена уповноваженій особі відповідача 25.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 246471,77 грн. до суду не надано.

Всупереч положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Спецтранс (ідентифікаційний код 38410287, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5Б) 246471,77 грн. (двісті сорок шість тисяч чотириста сімдесят одна грн. 77 коп.) у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та по додатковому імпортному збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 09.02.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.