Постанова

від 19.02.2018 по справі 826/825/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/825/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісіес Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, повний текст складено 12 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісіес Україна" (представник Котенко Р.В., довіреність б/н від 31.12.2018) до Державної фіскальної служби України (представник Галицька Д.І., довіреність №99-99-11-17/28/99 від 20.12.2017) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісіес Україна" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України №2579916/99-99-11-01-01-25 від 30.11.2016 р. "Про розгляд скарги" про залишення скарги ТОВ "Дісіес Україна" без розгляду, визнання скарги ТОВ "Дісіес Україна" від 10.10.2016 р. на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві, прийнятого внаслідок документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Дісіес Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.03.2016 р. та яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 245366,00 грн. (двісті сорок п'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. такою, що подана вчасно та такою, що повністю задоволена на користь ТОВ "ДІСІЕС Україна".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України №2579916/99-99-11-01-01-25 від 30.11.2016 р. "Про розгляд скарги" про залишення скарги ТОВ "Дісіес Україна" без розгляду, зобов'язано Державну фіскальну службу України розглянути скаргу ТОВ "Дісіес Україна", подану 10.10.2016 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 245366,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісіес Україна" посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема апелянт вказує, що протягом 20-денного строку вмотивованого рішення за скаргою платника податків не надсилалось, а тому така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що питання про прийняття рішення за результатами розгляду скарги на податкове-повідомлення рішення віднесено до компетенції контролюючих органів, а тому суд не може підміняти фіскальний орган у прийнятті рішення щодо розгляду таких скарг.

Позивачем було направлено на адресу суду відповідь на відзив відповідача, за змістоим якого зазначено, що існують всі правові підстави для застосування п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України і визнання скарги позивача на податкове повідомлення - рішення такою, що повністю задоволена на користь ТОВ "ДІСІЕС Україна".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.08.2016 р. по дату завершення перевірки на підставі наказу №4922 від 12.08.2016 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДІСІЕС Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №381/26-15-14-02-02/35556564 від 12.09.2016 р.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст.186, п.187.1 ст. 187, п. 190.2 ст. 190, п.198.2 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказами Мінфіну України №1492 від 25.11.2011 р., від 13.11.2013 р. №678, від 23.09.2014 р. №966, у редакції наказу Мінфіну України від 23.01.2015 р. №13, від 28.01.2016 р. №21, у зв'язку із чим податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 245 366,00 грн., у т.ч. 166 755,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 78 591,00 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою про його скасування.

Рішенням Державної фіскальної служби України №23075/6/99-99-11-01-01-25 від 26.10.2016 р. продовжено строк розгляду скарги до 09.12.2016 р.

Водночас, 30.11.2016 р. відповідачем прийнято рішення про розгляд справи №25799/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу позивача залишено без розгляду.

Приймаючи вказане рішення, ДФС України виходила з того, що скарга ТОВ "ДІСІЕС Україна" надійшла до ДФС України 11.10.2016 р. через поштову скриньку з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги.

Відповідно до п. 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 Податкового кодексу України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п. 56.4 Податкового кодексу України).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 Податкового кодексу України).

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (п. 56.9 Податкового кодексу України).

Крім того, процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №916 від 21.10.2015 року (далі - Порядок №916).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №916 передбачено, що скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку №916 у разі якщо останній день строків, зазначених у пунктах 1-3 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.09.2016 р. отримано податкове повідомлення-рішення, на яке ТОВ "ДІСІЕС Україна" подано до ДФС України скаргу.

При цьому, відповідачем вказані обставини не спростовано жодними належними доказами.

В той же час, скарга на податкове повідомлення-рішення подана позивачем 10.10.2016 року.

Суд звертає увагу, що останній календарний день на оскарження податкового повідомлення-рішення, отриманого 29.09.2016 р., припадає на 09.10.2016 р., тобто на вихідний день.

Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки у межах яких вичиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Наведене свідчить, що подання позивачем 10.10.2016 року скарги на податкове повідомлення-рішення, складеного на підставі акта перевірки №381/26-15-14-02-02/35556564 від 12.09.2016 року, є своєчасним, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією експрес-накладної №59000210160835 від 10.10.2016 року.

Згідно з п. 2 розділу V Порядку №916 днем подання платником податків скарги є: при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Крім того, копія відстеження за вказаною експрес-накладною підтверджує отримання відповідачем скарги ТОВ "ДІСІЕС Україна" 11.10.2016 року, що не заперечується ДФС України в оскаржуваному рішенні про розгляд скарги №25799/6/99-99-11-01-01-28 від 30.11.2016 р.

Водночас, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо пропуску позивачем строку на подання скарги на податкове повідомлення-рішення, складеного на підставі акта перевірки №381/26-15-14-02-02/35556564 від 12.09.2016 року, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №25799/6/99-99-11-01-01-28 від 30.11.2016 р.

Що стосується позовних вимог про визнання скарги ТОВ "Дісіес Україна" від 10.10.2016 р. на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві, прийнятого внаслідок документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Дісіес Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.03.2016 р. та яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 245 366,00 грн. (двісті сорок п'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. такою, що подана вчасно та такою, що повністю задоволена на користь ТОВ "ДІСІЕС Україна", колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Аналогічна позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, в якій зазначено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Беручи до уваги, що за змістом ст. 56 Податкового кодексу України, а також розділу VIII Порядку №916 питання щодо прийняття рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення віднесено до компетенції контролюючих органів, то суд не може підміняти фіскальний орган (відповідача) у прийнятті рішення по розгляду таких скарг.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в зазначеній частині шляхом зобов'язання відповідача розглянути по суті скаргу ТОВ "ДІСІЕС Україна", подану своєчасно 10.10.2016 року на податкове повідомлення-рішення, складеного на підставі акта перевірки №381/26-15-14-02-02/35556564 від 12.09.2016 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісіес Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку