Ухвала

від 06.12.2017 по справі 806/5465/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року м. Київ К/800/37879/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А., Приходько І.В. ,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ОДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014

у справі № 806/5465/13-а Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Папір-Мал (Товариство)

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013

№ 0000102200 та № 0000122200 та від 05.07.2013 № 0000412200.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку Товариства сум грошового зобов`язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.03.2013р. № 33/22-10/30477405. Згідно з висновками акту Товариство порушило норми підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 ст. 138, пункту 150.1 ст. 150, пункту 198.3 ст. 198, пункту 201,4 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищено витрати на загальну суму 27225076,00 грн. за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2011 року, а саме: на 9236332,00 грн. за наслідками безтоварних операцій із поставки від СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл ; на 17988744,00 грн. - від'ємне значення , яке виникло до 1-го кварталу 2011 року та яке було зменшено за результатами попередньої перевірки; завищені витрати у податковому обліку за 1 - 3-й квартали 2012 року на загальну суму 9627226,00 грн., зокрема: 4866372,00 грн. за наслідками безтоварних операцій із поставки від СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл ; 4760854,00 грн. - показник від'ємного значення за період із 01.01.2012 по 30.09.2012, який сформований у зв'язку із не врахуванням результатів попередньої перевірки, якою зменшено від'ємне значення попереднього періоду на 17988744,00 грн.; завищено податковий кредит н загальну суму 2820539,00 грн. за період із 01.04.2011 по 30.09.2012 за наслідками безтоварних операцій із поставки від СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл . У результаті цих порушень позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1881782,00 грн. у податковому обліку за 2 - 4-й квартали 2011 року та податковий кредит на загальну суму 2820539,00 грн.

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно Товариства прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013: № 0000102200 - про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 2820539,00 грн. за основним платежем та на 1410270,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000122200 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 1881782,00 грн. за основним платежем та на 940891,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 05.07.2013р. № 0000412200 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у податковому обліку за грудень 2011 року, вересень 2012 року у загальній сумі 28670642,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл товару (макулатура, сировина, напівфабрикати для туалетного паперу, папір етикетковий, гільза картонна тощо) та від СПД ОСОБА_5 послуг зберігання, сторони операцій із поставки послуг зберігання підписали акти надання послуг, від імені постачальників товару на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував суми витрат та податкового кредиту у податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ за вищевказані податкові періоди.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (в редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення сум витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку Товариства сум витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій із СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл , ДПІ посилається на відсутність реального характеру поставки. Такий висновок ДПІ обґрунтований ознаками фіктивності цих постачальників, як-то: відсутність за своїм місцезнаходженням, відсутність основних фондів, необхідних для здійснення поставки; неможливість поставки такого обсягу товару від окремого постачальника за вказаний проміжок часу; обставини щодо фіктивності постачальників у ланцюзі поставки, встановлені у межах досудового розслідування кримінальних проваджень № 32012100000000001 та № 32012060000000098, зокрема щодо створення СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3 для проведення безтоварних операцій та незаконного формування податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки приєднаних до справи доказів, а саме: належно завірених копій рахунків-фактур, актів приймання макулатури по кількості та якості, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних, - за відсутності з боку ОДПІ доказів, які б беззаперечно спростовували факт реального характеру поставки позивачу від СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ТОВ Дидактика , ТОВ Сперолл товарів (послуг), - зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ОДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача витрат та сум податкового кредиту. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

На спростування доводів контролюючого органу щодо обставин фіктивності контрагентів позивача, встановлених у межах кримінальних проваджень № 32012100000000001 та № 32012060000000098, представником позивачу у судовому процесі надані копії постанови Богунського районного суду м. Житомира від 11.10.2012р. про скасування постанови начальника ВРКСС СУ ПМ ДПС у Житомирській області про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за частиною 5 ст. 27, частиною 3 ст. 212 Кримінального кодексу України; лист прокуратури Київської області від 25.07.2016р. № 04/5-849вих16, в якому вказано про закриття кримінального провадження № 32012100000000001, та лист ГУ Міндоходів у Житомирській області від 15.08.2013р. № 7099/10/08-006, яким підтверджено закриття кримінального провадження № 32012060000000098.

Відповідають правильному змісту правового регулювання, встановленого нормами пункту 150.1 ст. 150, пунктів 1 та 4 підрозділу 4 Особливості справляння податку на прибуток підприємств розділу ХХ Перехідні положення ПК, також і висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірне зменшення ОДПІ у податковому обліку позивача за 2-4-й квартали 2011 року та за період із 01.01.2012 по 30.09.2012 від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло у попередніх податкових періодах (до 01.04.2011). Ці норми не обмежують право платника податку на відображення у податковому обліку витрат, в залежності від періоду їх виникнення.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 1 розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України розділ ІІІ цього Кодексу Податок на прибуток підприємств набирає чинності з 01.04.2011.

Абзац перший пункту 1 підрозділу 4 Особливості справляння податку на прибуток підприємств розділу ХХ Перехідні положення ПК також встановлює, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

За змістом цих норм, норми ПК не застосовується до визначення доходів і витрат, що отримані і проведені до 01.04.2011. Цей Кодекс не застосовується і до розрахунку об'єкта оподаткування у 1-у кварталі 2011 року. Про це свідчить зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК, у першому абзаці якого йдеться тільки про правовий режим від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 1-го кварталу 2011 року. Тобто, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І кварталу 2011 року здійснюється за нормами Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (Закон № 334/94-ВР), який втрачає чинність з 01.04.2011 (підпункт 2 пункту 2 розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК), тоді як в абзаці другому пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК йдеться про розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу, наступних податкових періодів, який здійснюється за ПК.

Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (Закон № 334/94-ВР) якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому абзацом другим пункту 22.4 ст. 22 цього ж Закону визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року здійснюється з врахування доходів і витрат цього кварталу з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке підлягає включенню до витрат І календарного кварталу 2011 року без обмежень.

Відповідно до пункту 150.1 ст. 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення..

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, витрати 2-го кварталу 2011 року визначаються з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року, яке, у свою чергу, визначається з урахуванням у складі валових витрат 1-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося за підсумками 2010 року. Отже, у ОДПІ не було підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2013р. № 0000412200.

Доводи, наведені ОДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220 , 221 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписІ.В. Приходько