Рішення

від 07.02.2018 по справі 817/2013/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2018 року м. Рівне №817/2013/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Птюшинська І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Форет М.С.,

відповідача: представники Микитюк О.Я., Голуб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг по податках і зборах в загальній сумі 238592грн., який є узгодженим. Станом на час звернення до суду відповідач борг не сплатив, в зв'язку з чим позивач, посилаючись на свої повноваження просить суд зупинити видаткові операції на рахунках відповідача у банках та інших фінансових установах.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на позов, в якому позовні вимоги позивача не визнає з тих підстав, що відповідач є державним підприємством і його майно перебуває в державній власності та використовується виключено для забезпечення виконання її завдань, а відтак таке майно не може бути об'єктом застави, а звернення стягнення на таке майно не допускається. Також звертає увагу на те, що Рахунки підприємства, на які надходять кошти, також призначені для виплати заробітної плати працівникам державного підприємства, в той же час, підприємство не ухиляється від сплати податків, а навпаки старається всіма можливими способами погасити заборгованість. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

07.02.2018 ухвалою суду відмовлено позивачу у прийнятті заяви про зміну підстав позову (а. с. 117).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем, який є платником податків та зборів в розумінні Податкового законодавства України обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 238 592,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідачем підтверджений також в судовому засіданні.

Станом на час розгляду справи в суді, вказана заборгованість відповідачем частково сплачена на суму 17973,78грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 95-108).

Податковим керуючим 27.11.2014 року складений акт опису майна відповідача у податкову заставу (а. с. 43).

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків контролюючим органом не приймалось.

Так, відповідно до підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

При цьому, відповідно до розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 №632, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

Податковим кодексом України (ст.94) та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладений контролюючими органами на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

В той же час, пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що окрім права податкового органу звертатись з вказаним позовом до суду, у податкового органу існує і певний обов'язок по дотриманню порядку, як то звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та надання належних і допустимих доказів того, що у платника податків відсутнє майно та\або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та\або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, сама по собі наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування арешту коштів платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем не приймалось рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку, а відтак, відсутні законодавчо передбачені обставини, які б давали право для вирішення питання про арешт майна платника податку.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, тому в позові належить відмовити повністю.

Підстави для відшкодування судового збору позивачу у відповідності до ст.139 КАС України - відсутні.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Рівненській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217);

2) відповідач - Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" (34375, Рівненська обл., Володимирецький район, с. Іванчі, код ЄДРПОУ 08680715).

Повне рішення суду складено 09 лютого 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.