Постанова

від 29.01.2018 по справі 820/5518/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 січня 2018 р. Справа № 820/5518/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Хмелівській Н.М.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТОФЛЕКС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНТОФЛЕКС" (надалі за текстом - ТОВ "СИНТОФЛЕКС") з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.08.2017 року про сплату штрафу у розмирі 10% у сумі триста двадцять п'ять тисяч двісті сімдесят сім гривень 73 копійок за платежем земельний податок з юридичних осіб 18010500, виписане Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки винесене без врахування положень діючого законодавства, фактичного розміру земельної ділянки та сумі земельного податку відображеного з боку позивача.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на зміст обґрунтувань, які у ньому викладені.

Представник ГУ ДФС у Харківській області проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень в контексті того, що спірне податкове повідомлення рішення відповідає критеріям законності.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ "СИНТОФЛЕКС" зареєстроване як юридична особа за юридичною адресою: 61020, Харківська область, м. Харків, проспект Любові Малої, 99 з ідентифікаційним кодом 36815660, перебуває на податковому обліку як платник податків.

ГУ ДФС у Харківській області 10.08.2017 року складено акт № 9625/20-40-12-13-20/36815660 про результати камеральної перевірки з питань дотримання граничних термінів сплати податкового зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб за 2017 рік ТОВ "СИНТОФЛЕКС".

Перевірка проводилась 1 робочий день - 10.08.2017 року. При перевірці використано: звітна податкова декларація з плати за землю за 2017 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_2 та уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2017 рік від 17.03.2017 року.

ГУ ДФС у Харківській області 28.08.2017 року складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 за затримку на 15 календарних днів сплати грошового зобов'язання на суму 3252777,30 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 325277,73 грн..

Згідно з наявною в матеріалах адміністративної справи звітної податкової декларації з плати за землю за 2017 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_2 (а.с. 42) позивачем задекларовано: площа земельної ділянки - 226.6000 та річну суму податкових зобов'язань у розмірі 39087625,00 грн. з визначенням платежу за січень у розмірі 3257302,00 грн..

Суд не приймає посилання з боку представників позивача щодо обставин проведення перевірки та складання акту перевірки, оскільки зазначені посилання не пов'язані з заявленими позовними вимогами. Також суд зазначає, що доцільності підстав для застосування ч. 2 ст. 9 КАС України в контексті виходу за межі позовних вимог з цього приводу суд не вбачає.

Щодо посилань представника позивача на зміст декларацій, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи та були додані до позовної заяви та залучені в ході розгляду адміністративної справи суд зазначає наступне.

Згідно з договором № 170520161 про визнання електронних документів від 20.05.2016 року, що укладений між позивачем та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зазначено: предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п. 3 розділу 4 договору № 170520161 про визнання електронних документів від 20.05.2016 року зазначено, що органи ДФС не несуть відповідальність за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків.

Суд зазначає, що умовами договору № 170520161 про визнання електронних документів від 20.05.2016 року та положеннями законодавства України податковий орган не наділений повноваженнями щодо редагування змісту поданої податкової звітності, зазначених фактів в ході розгляду адміністративної справи не встановлено, а представниками позивача не доведено.

В матеріалах адміністративної справи наявні подані з боку позивача декларації: звітна податкова декларація з плати за землю за 2017 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_2 з показниками площа земельної ділянки - 0,2266 та річною сумою податкових зобов'язань у розмірі 39087,625 грн. з визначенням платежу за січень у розмірі 3257,302 грн. та уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2017 рік від 17.03.2017 року з показниками площа земельної ділянки - 0,2266 та річною сумою податкових зобов'язань у розмірі 39087,63 грн. з визначенням платежу за січень у розмірі 3257,30 грн..

В засіданнях з боку представників позивача надано пояснення, що наведені помилки могли виникнути внаслідок заповнення податкової звітності з використанням програмного забезпечення, що передбачено згідно з договором № РС16-404 від 10.06.2016 року на супровід програмних продуктів фірми 1С .

Суд зазначає, що зазначена обставина не є за своєю суттю такою, що може пом'якшувати чи скасовувати відповідальність платника в контексті декларування його діяльності.

Суд звертає, особливу увагу, що уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2017 рік від 17.03.2017 року (а.с. 20) у розділі ІІІ Розрахунок податкового зобов'язання в графі нараховано на 2017 рік за даними раніше поданої декларації зазначена річна сума 39087625,00 грн. та за січень 2017 року у розмірі 3257302,00 грн..

Зазначена обставина підтверджує факт декларування зазначених суми у звітній декларації позивача з плати за землю за 2017 рік від 20.02.2017 року № НОМЕР_2.

Щодо посилань представників позивача, що платник податків не повинен сплачувати річну суму 39087625,00 грн. та за січень 2017 року у розмірі 3257302,00 грн., оскільки їх обсяг не відповідає показникам площі земельної ділянки - 0,2266, суд зазначає, що сплата податку здійснюється виходячи з розміру самостійно узгодженої суми податку з плати за землю.

Окремо суд зазначає, що визначення обсягу податку який підлягає стягненню визначається виходячи з площі земельної ділянки та не може бути змінений ніяким чином, окрім подання відповідної уточненої декларації.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України зазначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України зазначено, що Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щодо позиції представників позивача про допущення технічної помилки суд зазначає, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України зазначено, що 50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Одночасно з цим суд зазначає, що згідно з 50.2 ст. 50 ПК України зазначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи встановлені обставини справи, а саме позивач станом на 02.03.2017 року мав законодавчо обумовлений обов'язок щодо сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 3252777,30 грн., проте тільки 17.03.2017 року позивачем було здійснено погашення суми шляхом поданні уточненої декларації.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТОФЛЕКС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно зі ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.02.2018 року.

Суддя Супрун Ю.О.