Постанова

від 30.01.2018 по справі 820/5338/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2018 р. № 820/5338/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Фаворит" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Фаворит", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.06.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599541,25 грн. (за основним платежем - 479633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119908,25 грн.) та № НОМЕР_2 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 539587,50 грн. (за основним платежем - 431670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107917,5 грн.), винесених за актом від 20.04.2017 року №2990/20-40-14-01-08/39547621 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Аграрний дім «Фаворит» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2014 року по 31.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що на час проведення перевірки ТОВ "Аграрний дім "Фаворит" має в наявності всі документи на підтвердження права платника податків на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Представник позивача пояснив, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера склалися в межах звичайної господарської діяльності, яка узгоджується з його видами діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами, а саме: договорами, видатковими накладними та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками тощо. Представник позивача вказав, що у підприємства, як у платника податків, наявні первинні документи, що підтверджують фактичний рух активів в межах господарської діяльності платника податків, отже, позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера та правомірно було віднесено вартість придбаних товарів у липні і серпні 2016 року до складу собівартості реалізованих товарів. На підставі вищезазначеного, зважаючи на те, що податковим органом при проведенні перевірки не доведено факто того, що правочини позивача з контрагентами ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера укладалися з метою заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що проведеною перевіркою позивача по взаємовідносинам з ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера встановлено порушення п. 44. 1 ст. 44, п.п. 134. 1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431670 грн., в тому числі за три квартали 2016 року на суму 431670 грн., а також п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 479633 грн., в тому числі за липень 2016 року на суму 130 632 грн., за серпень 2016 року на суму 349 001 грн. Представник відповідача пояснив, що позивачем відображені в податковій звітності взаємовідносини з суб'єктами господарювання без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, оскільки за результатами проведення перевірки не було підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера за період 01.07.2016 по 31.08.2016. На підставі вищезазначеного, представник відповідача вважає, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірно, обґрунтовано та з врахуванням всіх обставин по справі, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиціїпо справі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрний дім Фаворит пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 39547621. На обліку як платник податків перебуває в контролюючих органах з 16.12.2014 року за реєстраційним номером № 203114162351. З 01.02.2015 року ТОВ Аграрний дім Фаворит є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ Аграрний дім Фаворит , згідно даних ЄДРПОУ є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 22.03.2017 року №1625, №1626 та від 30.03.2017 року №1749, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, та наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 762 від 01.03.2017 року, посадовими особами контролюючого органу, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Аграрний дім Фаворит з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2014 року по 31.12.2016 року, результати чого оформлено актом від 20.04.2017 року №2990/20-40-14-01-08/39547621.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Аграрний дім Фаворит :

- п. 44. 1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431 670 грн., в тому числі за три квартали 2016 року на суму 431 670 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 479 633 грн., в тому числі за листопад 2016 року на суму 479 633 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом 22.06.2017 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0001381401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599541,25 грн. (за основним платежем - 479633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119908,25 грн.) та №0001371401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 539587,50 грн. (за основним платежем - 431670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107917,5 грн.).

З дослідженого акту перевірки від 20.04.2017 року №2990/20-40-14-01-08/39547621 судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які виразились в тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера не спричинили настання реальних правових наслідків, оскільки у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам діючого законодавства України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Аграрний дім Фаворит у перевіряємому періоді мало господарські взаємовідносини з ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера .

Так, між ТОВ Аграрний дім Фаворит (покупець) та ТОВ РБК Еліто-сфера (постачальник) 26 липня 2016 року укладено договір поставки №26/07-НК (т.1 а.с. 162).

Відповідно до п.3.1. вказаного договору, постачальник зобов'язувався передати у власність покупця пшеницю у кількості 225 т. (+/- 10%), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного правочину, позивачем залучено до матеріалів справи копії видаткових накладних №27/07-1 від 27.07.2016 року та №28/07-1 від 28.07.2016 року., податкові накладні №14 від 27.07.2016 року та №15 від 28.07.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанціями №1), товарно-транспортні накладні №1704 від 27.07.2016 року, №755955 від 09.08.2016 року, №1074/1 від 27.07.2016 року, №1075 від 27.07.2016 року, №50889 від 27.07.2016 року, №50891 від 27.07.2016 року, №123 від 28.07.2016 року, №1075/1 від 28.07.2016 року, №76 від 28.07.2016 року (т.1 а.с. 163-184).

Розрахунки за відвантажену продукцію здійснювалися у безготівковій формі на підставі рахунків на оплату №27/07-1 від 27.07.2016 року та №28/07-01 від 28.07.2016 року. Факт здійснення оплати підтверджується засвідченими банком копіями платіжних доручень №1157 від 28.07.2016 року та №1175 від 29.07.2016 року.

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання до ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів , філію ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський комбінат хлібопродуктів та на орендований зерновий склад загальною площею 1500 кв.м. за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул. Слобожанська, 13.

Факт надходження пшениці на ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів та філію ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський комбінат хлібопродуктів за вищезазначеними товарно-транспортними накладними також підтверджується копіями реєстрів накладних на прийняте зерно №КП-368/1/090816 від 09.08.2016 року, №204 від 27.07.2016 року, №214 від 28.07.2016 року, які були складені ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів та філію ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський комбінат хлібопродуктів за фактом прийняття зерна на зберігання.

Також, між ТОВ Аграрний дім Фаворит (покупець) та ТОВ РБК Еліто-сфера (постачальник) укладено договір поставки №03/08-НК від 03.08.2016 року (т.1 а.с. 149).

Згідно із умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця пшеницю у кількості 200 т. (+/- 10%), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 3.1 договору)

Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п. 4.1 договору)

Факт реальності виконання умов вказаного договору підтверджується копіями видаткової накладної №3/08-1 від 03.08.2016 року, податкової накладної накладна №9 від 03.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією №1), товарно-транспортних накладних №2 від 03.08.2016 року, №1 від 03.08.2016 року, №755955 від 04.08.2016 року, №755957 від 04.08.2016 року, №755956 від 04.08.2016 року, №28 від 05.08.2016 року, №580846 від 09.08.2016 року та платіжними дорученнями на оплату №1203 від 03.08.2016 року і №1207 від 04.08.2016 року.

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання до ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів , що підтверджується копіями реєстрів накладних на прийняте зерно №КП-287/1/030816 від 03.08.2016 року, №КП-286/1/030816 від 03.08.2016 року, №КП-294/1/040816 від 04.08.2016 року, №КП-308/1/040816 від 04.08.2016 року, №КП-300/1/040816 від 04.08.2016 року, №КП-316/1/050816 від 05.08.2016 року, №КП-365/1/090816 від 09.08.2016 року, які були складені ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів за фактом прийняття зерна на зберігання.

Відомості, які містяться у вказаних реєстрах, відповідають відомостям, що містяться у ТТН, а саме: порядкові номера ТТН, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Аграрний дім Фаворит (покупець) та ТОВ РБК Еліто-сфера (постачальник) укладено договір поставки №0308/16-Ч1 від 03.08.2016 року (т. 1 а.с. 149).

У відповідності до п. 3.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця ячмінь у кількості 200 т. (+/- 10%), а рокупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п. 4.1 договору).

Реальність виконання умов вказаного правочину підтверджується копіями видаткової накладної №3/08-2 від 03.08.2016 року, податкової накладної №10 від 03.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією №1), рахунку на оплату №3/08-2 від 03.08.2016 року., товарно-транспортних накладних та платіжного доручення на оплату №1222 від 05.08.2016 року (т.1 а.с. 150-161).

Необхідність укладення вказаного договору з ТОВ РБК Еліто-сфера зумовлена необхідністю виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед ПАТ Агрокомбінат Слобожанський згідно договору поставки 200 т. ячменю №1/68-0615 від 09.06.2016 року, реальність виконання чого підтверджується видатковими накладними №30804 від 03.08.2016 року, №40803 від 04.08.2016 року, №50802 від 05.08.2016 року, №70801 від 07.08.2016 року, №80801 від 08.08.2016 року, №90801 від 09.08.2016 року, №100802 від 10.08.2016 року; довіреністю №2128 від 02.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1) №10 від 03.08.2016 року, №14 від 04.08.2016 року, №16 від 05.08.2016 року, №18 від 07.08.2016 року, №19 від 08.08.2016 року, №22 від 09.08.2016 року, №26 від 10.08.2016 року, рахунками на оплату №30804 від 03.08.2016 року, №40803 від 04.08.2016 року, №50802 від 05.08.2016 року, №70801 від 07.08.2016 року, №80801 від 08.08.2016 року, №90801 від 09.08.2016 року, №100802 від 10.08.2016 року (т.1 а.с. 227-250, т.2 а.с. 1-20).

Транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ РБК ЕЛІТО-СФЕРА безпосередньо на склад ПАТ Агрокомбінат Слобожанський , що підтверджується наступними ТТН №42940 від 04.08.2016 року, №42941 від 05.08.2016 року, №42942/1 від 07.08.2016 року, №42943 від 08.08.2016 року, №42945 від 09.08.2016 року, №42946 від 10.08.2016 року, №50757 від 03.08.2016 року, які містять відмітку ПАТ Агрокомбінат Слобожанський про отримання вантажу.

З приводу господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Метпромтех , то, як вбачається з матеріалів справи, вони склались на підставі договору поставки від 05.08.2016 року №0508-16 (т.1 а.с. 111).

За умовами вказаного договору ТОВ Метпромтех (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Аграрний дім Фаворит (покупець) пшеницю у кількості 200 т. (+/- 10%), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п.п. 3.1, 4.1 договору).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору, позивачем залучено до матеріалів справи копії видаткової накладної №5/08-1 від 05.08.2016 року, податкової накладної №5 від 05.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією №1), товарно-транспортних накладних №580661 від 06.08.2016 року, №17 від 06.08.2016 року, №18 від 06.08.2016 року, №580657 від 06.08.2016 року, №580658 від 06.08.2016 року, №580846 від 09.08.2016 року, №50822 від 09.08.2016 року та платіжними дорученнями на оплату №1246 від 09.08.2016 року, №1247 від 09.08.2016 року та №1264 від 11.08.2016 року (т.1 а.с. 112-127).

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання на філію ПАТ ДПЗКУ Ізюмський комбінат хлібопродуктів , ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів та на адресу ТОВ ТД Зернотрейдинг ЛТД , яке є контрагентом-покупцем пшениці у ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Факт надходження товару на філію ПАТ ДПЗКУ Ізюмський комбінат хлібопродуктів та ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів також підтверджується реєстром накладних на прийняте зерно №285 від 06.08.2016 року та №365/1/090816 від 09.08.2016 року. Відомості, які містяться у вказаному реєстрі, відповідають відомостям, що містяться у ТТН, а саме: порядкові номера ТТН, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу. Факт надходження товару до ТОВ ТД Зернотрейдинг ЛТД підтверджується відповідною відміткою підприємства на товарно-транспортній накладній.

Як було встановлено під час розгляду справи, для забезпечення своєї господарської діяльності, зокрема для зберігання сільськогосподарської продукції, позивачем укладено з філією ПАТ ДПЗКУ Ізюмський комбінат хлібопродуктів та ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів договори складського зберігання зерна, а з Фермерським господарством ЮГ укладено договір оренди складських приміщень, що підтверджується договором складського зберігання зерна №21-З/ЗБ/2016 від 11.07.2016 року ( з ПАТ ДПЗКУ Ізюмський комбінат хлібопродуктів ); актами приймання-здачі виконаних робіт б/н від 29.07.2016 року та б/н від 09.08.2016 року; рахунками на оплату №148/ИХ від 29.07.2016 року та №190/ИХ від 08.08.2016 року; платіжними дорученнями на оплату №1178 від 29.07.2016 року та №1245 від 09.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) №321 від 29.07.2016 року та №80 від 09.08.2016 року, договором зберігання №38-16ХР від 15.07.2016 року ( з ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів ); актами виконання робіт (надання послуг) №483 від 10.08.2016 року та №474 від 05.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) №38 від 10.08.2016 року та №25 від 05.08.2016 року; платіжними дорученнями на оплату №1224 від 05.08.2016 року та №1257 від 10.08.2016 року.

Господарські взаємовідносини між Фермерським господарством ЮГ та ТОВ Аграрний дім Фаворит , щодо оренди складських приміщень загальною площею 1500 кв.м. за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул. Слобожанська, 13, підтверджуються договором оренди №1512-14 від 15.12.2014 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковою накладною №5 від 01.03.2017 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1).

Придбаний у ТОВ РБК Еліто-сфера та ТОВ Метпромтех товар (пшениця), згідно із договорами поставки №26/07-НК від 26.07.2016 року, №03/08-НК від 03.08.2016 року, №0508-16 від 05.08.2016 року було використано позивачем в межах своєї господарської діяльності - реалізовано ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , ТОВ ТД Зернотрейдинг ЛТД , ТОВ Сіейчес Україна .

Так, реалізація товару ТОВ Аграрний дім Фаворит на адресу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України здійснено шляхом переоформлення права власності на пшеницю на складах ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів та філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський комбінат хлібопродуктів , що підтверджується договором поставки №ХАР0045-С від 26.07.2016 року та додатковими угодами до нього №001ПФ від 26.07.2016 року, №003ПФ від 03.08.2016 року, №004ПФ від 08.08.2016 року; видатковими накладними №290701 від 29.07.2016 року, №80803 від 08.08.2016 року, №50803 від 05.10.2016 року; довіреностями №2807-8 від 28.07.2016 року, №0508-3 від 05.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) №17 від 29.07.2016 року, №21 від 08.08.2016 року, №17 від 05.08.2016 року; актами приймання-передачі зерна при переоформленні №КП000199 від 05.08.2016 року, б/н від 29.07.2016 року, б/н від 08.08.2016 року; складськими квитанціями на зерно №17922 від 05.08.2016 року, №338 від 08.08.2016 року, №257 від 29.07.2016 року.

Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунків на оплату №290701 від 29.07.2016 року, №80803 від 08.08.2016 року, №50803 від 05.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Реалізація товару ТОВ Аграрний дім Фаворит на адресу ТОВ Сіейчес Україна здійснено шляхом переоформлення права власності на пшеницю на складах ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів , що підтверджується договором поставки №9П16Е97.П6 від 08.08.2016 року; видатковою накладною №100801 від 10.08.2016 року; довіреністю №188 від 10.08.2016 року; податковою накладною №25 від 10.08.2016 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1); актом приймання-передачі зерна при переоформленні №КП000207 від 10.08.2016 року; складською квитанцією №17994 від 10.08.2016 року.

Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунку на оплату №100801 від 10.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Реалізація товару ТОВ Аграрний дім Фаворит на адресу ТОВ ТД Зернотрейдинг ЛТД підтверджується наступними договором поставки №09085Ч від 09.08.2016 року; видатковою накладною №90803 від 09.08.2016 року; довіреністю б/н від 09.08.2016 року; податковою накладною №24 від 09.08.2016 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1); товарно-транспортною накладною №50822 від 09.08.2016 року. Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунку на оплату №90803 від 09.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Як вбачається зі змісту акту перевірки (т.1 а.с. 37), контролюючий орган зазначає, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, не вбачається за можливе визначити походження товарів, придбаного позивачем у контрагентів, однак суд звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить вимогу до покупця про надання інформації від продавця про походження товарів. Господарські операції позивача за цей період знайшли своє відображення у господарській діяльності позивача, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність ТТН на частину товару, то суд вказує на необґрунтованість вказаної позиції відповідача, оскільки такий факт не може свідчити про нездійснення господарської операції, за умови надання підприємством всіх інших належно оформлених підтверджуючих документів, а товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

З приводу позиції контролюючого органу, що в наданих до перевірки ТТН (по взаємовідносинх з ТОВ Метпромтех ) відсутні основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати вантаж (т.1 а.с. 35), то суд зазначає, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст та обсяг господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Окрім того, з письмових відповідей ТОВ Метпромтех (лист №11 від 08.12.2017 року) та ТОВ РБК Еліто-сфера (лист №2 від 08.12.2017 року), які були надані позивачу та долучені представником позивача до матеріалів справи, вбачається, що в період липень-серпень 2016 року, під час масового збору врожаю, навантаження продукції, яка була реалізована зазначеними підприємствами в адресу ТОВ Аграрний дім Фаворит , здійснювалося на полях сільгоспвиробника, безпосередньо з під комбайну. З огляду на те, що найчастіше навантаження сільськогосподарської продукції фактично проходило на полях розташованих на території однієї або кількох сільських (селищних) рад, а інколи сільські ради належать до різних районів, та навіть областей, точну адресу в товарно-транспортній накладній вказати не представляється можливим. Максимально коректним може бути зазначення населеного пункту (або назви сільської ради) та відповідного району чи області до яких відноситься те чи інше поле. Враховуючи зміст вказаних листів, зазначення у товарно-транспортних накладних (у графі Пункт навантаження ) неповної адреси, обумовлено особливістю проведеної господарської операції.

Суд також зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що транспортування сільськогосподарської продукції за оформленими товарно-транспортними накладними фактично не здійснювалося, або відповідний вантаж фактично не був отриманий вантажоодержувачем. В той же час, реальність транспортування товару за оформленими товарно-транспортними накладними підтверджується іншими документами позивача, а саме реєстрами накладних на прийняте зерно за відповідну дату, які оформлювалися ТОВ Куп'янський комбінат хлібопродуктів та філією ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський комбінат хлібопродуктів за фактом надходження продукції на склад для зберігання. Відомості, які містяться у вказаних реєстрах, відповідають відомостям, що містяться у товарно-транспортних накладних, а саме: порядкові номера товарно-транспортних накладних, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу.

Водночас, суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні договорів поставки з ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера , які на думку контролюючого органу є спірними правочинами, також не надано доказів відсутності факту перевезення та отримання придбаної сільськогосподарської продукції за спірними правочинами та не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності факту подальшого використання цього товару в межах господарської діяльності.

Суд вважає за потрібне звернути увагу, що в умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Також слід відмітити, що наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності при поставці товарів має значення виключно для подальшої їх реалізації і не впливають на оподаткування таких операцій, а тому посилання відповідача на відсутність вказаних первинних документів судом до уваги не приймається.

Поряд із тим, відповідачем не надано до суду доказів того, що вказані документи відносяться до документів суворої первинної звітності та обовязково мають бути оформлені щодо кожної господарської операції.

В ухвалі від 19.07.2016 № 813/595/13-а Вищий адміністративний суд України зазначив, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Доводи відповідача про відсутність настання реальних правових за укладеним договорами між позивачем та його контрагентами, судом не приймається до уваги, оскільки відсутність у контрагентів позивача достатніх матеріальних та/чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності не має своїм наслідком недійсність укладених правочинів та не може слугувати доказом наявності у суб'єкта господарювання такої мети, як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 18.02.2016 року по справі № К/800/49474/13.

З приводу зауважень контролюючого органу, що акти наданих послуг (щодо складського зберігання зерна), які сформовані на підтвердження факту виконання взятих на себе зобов'язань виконавцем і прийняття (підтвердження належного виконання) відповідних робіт замовником, містять чітке посилання на відповідний договір з зазначенням конкретних видів послуг та робіт, які фактично наданні (виконанні). Вказані документи слугують для підтвердження факту надання відповідної послуги чи виконання відповідної роботи, і такий акт необхідний для сторін господарських взаємовідносин для підтвердження факту надання та отримання певного достатнього об'єму чи то робіт чи то послуг.

В свою чергу, право на формування позивачем податкового кредиту по вказаних господарських операціях підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданими його контрагентами .

Як вбачається зі змісту акту перевірки (т.1 а.с. 37, 42, 58-59, 61), податковий орган при дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності та бази даних АІС Податковий блок дійшов висновку про те, що придбані товари та послуги відмінні від тих, що були в подальшому реалізовані на адресу контрагентів - покупців у липні - серпні 2016 року, оскільки дані податкових накладних, виданих та отриманих ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-Сфера вказують на не невідповідність номенклатури придбаних у вказаний період товарів (послуг) номенклатурі поставлених товарів (послуг).

Таким чином, враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що у контролюючого органу відсутні дані щодо наявності у отриманих ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-Сфера трудових, майнових та технічних можливостей здійснення господарської діяльності, відповідач дійшов висновку про відсутність у вказаних підприємств можливості проводити господарську діяльність на адресу ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Однак, суд звертає увагу, що чинним законодавством право формувати податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться у залежність від виконання податкових зобов'язань та факту подачі відповідної податкової звітності контрагентами платників податків, у зв'язку з чим наявність розбіжностей по показниках податкового кредиту та відповідних податкових зобов'язань контрагентів не є достатньою підставою вважати формування відповідних податкового кредиту або зобов'язання такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Виявлені контролюючим органом правопорушення не ґрунтуються на відомостях первинних документів ані позивача, ані його контрагентів, у податковій звітності яких виявлені відповідні розбіжності. В свою чергу, дані бази даних Архів електронної звітності та бази даних АІС Податковий блок не можуть виступати самостійним доказом протиправності формування платниками податків податкового кредиту або податкового зобов'язання, а виступають лише засобом виявлення можливих порушень одного з контрагентів по відповідній господарській операції, що, однак, підлягає доказуванню на підставі наявних у контрагентів первинних документів. Крім того, встановлені розбіжності не є доказом сплати або несплати податку на додану вартість до бюджету, зазначене питання окремо відповідачем взагалі не досліджувалось, тоді як має вирішальне значення для встановлення відповідного порушення податкового законодавства.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

ОСОБА_3 адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Окрім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Також суд зазначає, що форма та зміст документів первинної бухгалтерської звітності, наданих суду на підтвердження виконання договору поставки, відповідають вимогам закону і свідчать про реальність операцій проведених договірними сторонами. Зокрема, податкові накладні, що в силу приписів податкового закону є підставою для формування податкового кредиту, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності.

Додатково, суд вважає за необхідне зауважити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до перевірки були надані всі видаткові накладні, суми по яких були включені до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкові накладні, суми податку на додану вартість по яким були включені до податкового кредиту позивача за відповідний період, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та виписки банку, що, в свою чергу підтверджує рух товарно-матеріальних цінностей, факт їх оприбуткування та факт сплати грошових коштів за отримані товари.

Поряд з цим, на підтвердження реальності господарських операцій, що були проведені в межах укладених правочинів з ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера , позивачем в податковому обліку операції відображені за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи та надавались до перевірки фахівцям ГУ ДФС у Харківській області, що також засвідчено в акті перевірки.

Суми податку на додану вартість по отриманим від ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за липень-серпень 2016 року, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

На підтвердження виконання господарських операцій з зазначеними контрагентами, представником позивача до матеріалів справи надані копії картки рахунку 631 за липень-серпень 2016 року. Вказані операції з придбання сільськогосподарської продукції відображені наступними бухгалтерськими проводками: Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті ; Дт 28 Товари на складі - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ; Дт 644 Податковий кредит - Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення Аграрний дім Фаворит витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару мають визнаватися належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Суд зазначає, що первинні документи, що були складені по взаємовідносинам між ТОВ Аграрний дім Фаворит та ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера , не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, доказів на спростування чого контролюючим органом до суду не надано.

Також суд зазначає, що форма та зміст документів первинної бухгалтерської звітності, наданих суду на підтвердження виконання договору поставки, відповідають вимогам закону і свідчать про реальність операцій проведених договірними сторонами. Зокрема, податкові накладні, що в силу приписів податкового закону є підставою для формування податкового кредиту, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні. Так, у справі «Булвес АД» проти Болгарії Європейський суд з прав людини постановою від 22.01.2009 року № 3991/03 визначив, що з урахуванням своєчасного і повного виконання компанією своїх обов'язків щодо подачі звітності з податку на додану вартість, неможливості для неї забезпечити дотримання постачальником його обов'язків з подачі звітності з податку на додану вартість і того факту, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія знала або могла знати, не вчинялось, компанія не повинна нести наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного подання звітності з податку на додану вартість та, в результаті, сплачувати податок на додану вартість вдруге. Європейський суд визнав, що такі вимоги з'явилися надмірним тягарем для компанії, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та захисту права власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

За приписами п.187.1. ст.187 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абз.1 п. 188.1. ст. 188 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За змістом положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

У відповідності до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2 ст.42 Податкового Кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

При цьому за змістом ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні, для надання їм юридичної сили і доказовості, мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» .

Отже, первинні документи, зокрема видаткові накладні, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст.202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що з аналізу копій первинних документів, наданих позивачем до матеріалів справи вбачається, що вся придбана сільськогосподарська продукція у ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера у липні-серпні 2016 року, була реалізована в межах господарської діяльності позивача на адресу контрагентів-покупців ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , ТОВ ТД Зернотрейдинг ЛТД , ТОВ Сіейчес Україна та ПАТ Агрокомбінат Слобожанський . Надані представником позивача копії первинних бухгалтерських та податкових документів, в повній мірі засвідчують наявність зв'язку між фактом придбання ТОВ Аграрний дім Фаворит сільськогосподарської продукції та подальшим використанням (реалізацією) придбаної продукції в межах господарської діяльності.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Суд зазначає, що доказів відсутності фактичного перевезення товару за оформленими товарно-транспортними накладними у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності, наявності змови між учасниками господарської операції на оформлення документів за нереальними операціями з метою ухилення від оподаткування, фактичного придбання позивачем товарів не у ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера , а у інших осіб ГУ ДФС у Харківській області до суду не подав.

Факт подальшої реалізації позивачем придбаної у ТОВ Метпромтех і ТОВ РБК Еліто-сфера сільськогосподарської продукції в адресу контрагентів-покупців не заперечується контролюючим органом в акті перевірки, та не заперечувався представником відповідача під час розгляду справи.

Водночас, представником відповідача не надано до суду жодних доказів на спростування можливості залучення ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера сторонніх матеріально-технічних та трудових ресурсів у прощений спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а в узагальненій податковій інформації по ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера та акті перевірки містяться лише посилання відповідача про відсутність в розпорядженні контролюючого органу зазначеної вище інформації.

Поряд з цим, сама по собі неможливість реалізації контролюючим органом визначеної законодавством компетенції щодо проведення перевірок контрагентів по ланцюгу постачання не є доказом порушення вимог податкового законодавства ТОВ Аграрний дім Фаворит .

Також зі змісту узагальненої податкової інформації по ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера вбачається, що контролюючий орган, під час її складання, запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження, на адресу зазначених підприємств не надсилав, а в ході судових засідань представником відповідача не зазначено обставин, які б об'єктивно перешкоджали суб'єкту владних повноважень виконати свій без посередній обов'язок щодо доведення наявності порушень підприємством вимог податкового законодавства.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих контрагентів.

Такий висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії . У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Виконання правочинів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Доказів того, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та суперечить господарській діяльності позивача без дійсної мети отримання доходу, матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції до суду не надано.

Підставами для встановлення порушення ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ Метпромтех та ТОВ РБК Еліто-сфера ", однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з вказаними контрагентами доведено вище.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами та правомірність винесення податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2017 року №0001381401 та №0001371401.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2017 року №0001381401 та №0001371401 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Фаворит" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення та сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599541,25 грн. (за основним платежем - 479633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119908,25 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2017 року № НОМЕР_2 про збільшення та сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 539587,50 грн. (за основним платежем - 431670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107917,5 грн.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім "Фаворит" (адреса: вул. Мироносицька, 43, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39547621) сплачену суму судового збору в розмірі 17086 (сімнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 94 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 лютого 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.