Постанова

від 08.02.2018 по справі 820/3930/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3930/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Спаскіна О.А. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м.Харків) від 19.12.2017 року (11:41:45 год.) (повний текст рішення складено 22.12.2017 року) (суддя Тітов О.М.) по справі № 820/3930/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Біохім-Сервіс» (далі по тексту - відповідач, ПП «Біохім-Сервіс» ), в якому просить суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Біохім - Сервіс" (код ЄДРПОУ 32336363), суму заборгованості з податку на прибуток у загальному розмірі 27730,18 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 820/3930/17 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС" про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Біохім - Сервіс" (код ЄДРПОУ 32336363), суму заборгованості з податку на прибуток у загальному розмірі 27730 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять ) грн. 18 коп..

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 820/3930/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні представник відповідача вказує, що податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток відповідачем було виконано у визначений законодавством строк, однак, банком оплату за платіжним дорученням від 10.02.2015 року № 28 не проведено та грошові кошти на визначений ПП "Біохім - Сервіс" рахунок не перераховано. Стверджує, що неперахування податкового платежу з вини банку є підставою, що звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату відповідної суми. З огляду на те, що обов'язок відповідача виконано, нарахування пені позивачем вважає незаконним та безпідставним.

Представник позивача, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 820/3930/17 - залишити без змін. Зокрема зазначає, що Приватне підприємство "БІОХІМ-СЕРВІС" має податковий борг перед бюджетом зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27730,18 грн.. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу, проте у встановлений податковим законодавством строк суму податкового боргу відповідачем сплачено не було. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством України, а тому наявні підстави для стягнення суми боргу у судовому порядку.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ПП "Біохім - Сервіс", зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Київській ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ПП "Біохім - Сервіс" виник внаслідок несплати у встановлений законом строк самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а саме: з податку на прибуток приватних підприємств, у розмірі 27730,18 грн.

Так, податковий борг відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27730,18 грн. виник на підставі податкової декларації №9079649681 від 02.02.2015 року (термін сплати 11.03.2015 року), нарахованої пені по податковій декларації № НОМЕР_1 від 02.02.2015 року у сумі 8002,18 грн., податкової декларації № НОМЕР_2 від 27.02.2017 року у сумі 11160,00 грн. (термін сплати 11.03.2017 року).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу ПП "Біохім - Сервіс" було направлено податкову вимогу №1883-25 від 13.03.2015 року.

Відповідач, не погодившись з податковою вимогою №1883-25 від 13.03.2015 року, оскаржив її в судовому порядку.

Так, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року по справі № 820/5871/16 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги №1883-25 від 13.03.2015 року відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС" залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 змінено в частині мотивів та підстав, в іншій частині залишено без змін.

Вказані судові рішення набрали законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та за правилами, визначеними ст.370 КАС України, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу наведеної норми процесуального закону, обставини, встановлені судовим рішенням у вказаній адміністративній справі, що набрало законної сили, має преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи таке рішення, судом підтверджено правомірність винесення податкової вимоги №1883-25 від 13.03.2015 року.

Таким чином, податкова вимога №1883-25 від 13.03.2015 року в судовому порядку не скасована та на даний час є чинною, а тому податковий борг відповідача є узгодженим.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, зі змісту якої судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем відкрито розрахункові рахунки в установах банків (а.с. 20).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

Таким чином, оскільки відповідачем станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на прибуток у розмірі 27730, 18 грн. не сплачено, що підтверджується відомостями картки особового рахунку, та прийнявши до уваги заходи, які вживалися ГУ ДФС у Харківській області щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), колегія суддів приходить до висновку про те, що дана заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Доводи відповідача про те, що податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток відповідачем було виконано у визначений законодавством строк, однак, банком оплату за платіжним дорученням від 10.02.2015 року № 28 не проведено та грошові кошти на визначений ПП "Біохім - Сервіс" рахунок не перераховано, що звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату відповідної суми, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 210 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, заслухавши вступне слово учасників сторін, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування боргу не може бути предметом доказування, оскільки не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Колегія суддів зауважує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 року по справі № 820/5871/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року підтверджено правомірність винесення податкової вимоги №1883-25 від 13.03.2015 року.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БІОХІМ-СЕРВІС" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 по справі № 820/3930/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6