Рішення

від 19.02.2018 по справі 815/5422/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5422/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ БУД СЕРВІС» про накладення арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ БУД СЕРВІС» про накладення арешту коштів на рахунках платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ АРМ БУД СЕРВІС зареєстроване Одеським міським управлінням юстиції 30.03.2015 року за №10691020000034023 та на даний час знаходиться на обліку у підпорядкованій інспекції ГУ ДФС в Одеській області. 19.10.2017 року на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 18.10.2017 року №5185 та згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.7 п.80.2. ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України щодо проведення фактичної перевірки TOB АРМ БУД СЕРВІС , посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було здійснено виїзд за адресою господарської одиниці ТОВ АРМ БУД СЕРВІС (ЖК Одеські традиції ), з метою вручення копії наказу, надання для ознайомлення направлення на проведення перевірки та безпосередньо проведення фактичної перевірки. 19.10.2017 року о 10:21 год. TOB АРМ БУД СЕРВІС було відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, з огляду на це, посадовими особами позивача були складені та зареєстровані акти від 19.10.2017 року №619/15-32-13-06 Про відмову отримання наказу Про проведення фактичної перевірки та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки TOB ОСОБА_1 Сервіс 39718861 та від 19.10.2017 року №620/15-32-13-06 Про не допуск до перевірки .

Позивач зазначив, що на підставі наказів ГУ ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року №3463 та від 26.09.2017 року №4610 були здійснені виходи з метою проведення перевірки TOB ОСОБА_1 Сервіс , зазначені накази відповідачем не оскаржувалися, що підтверджує факт законності проведення перевірок посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області. 19.10.2017 року о 15:10 год. начальником ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою судді від 23 жовтня 2017 року було відкрито провадження по вищезазначеній справі з призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року, на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року) було зупинено провадження у справі до 29.11.2017 року у зв'язку з першою неявкою позивача в судове засідання.

Ухвалою суду від 29.11.2017 року поновлено провадження у справі, та на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року) було зупинено провадження у справі до 07.12.2017 року у зв'язку з апеляційним розглядом справи № 815/5420/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Сервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Протокольними ухвалами від 07.12.2017 року та 14.12.2017 року строк зупинення провадження у справі було продовжено.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII.

Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на зазначене, ухвалою суду від 21.12.2017 року поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 12 лютого 2018 року на 15:00 годину, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

29.01.2018 року позивач надав до суду клопотання (вхід. №ЕП/527/18) про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 12.02.2017 року надав до суду клопотання (вхід. 3904/18) про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.

27.12.2017 року відповідачем було подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач вважав, що вказаний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а фактична перевірка посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області здійснювалась незаконно.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу №5185 від 18.10.2017 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» (а.с. 8) та направлень №7321/13-06, №7322/13-06, №7323/13-06 від 18.10.2017 року (а.с. 9-11), посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області було здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського ріг вул. Академіка Воробйова, вул. Одеська (район колишнього поля ЧМП) ЖК «Одеські традиції» , з метою вручення наказу №5185 від 18.10.2017 року та ознайомлення з зазначеними направленнями посадових осіб ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» для подальшого здійснення фактичної перевірки вказаного підприємства, з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, найманими особами, в т. ч. дотримання вимог Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'якове державне соціальне страхування» .

19.10.2017 року посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області особою було відмовлено у проведенні фактичної перевірки, про що було складено актом про недопуск до перевірки № 620/15-32-13-06 від 19.10.2017 року (а.с. 13).

19.10.2016 року у зв'язку з недопуском посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення перевірки, начальником ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, розглянуто звернення та додані до нього матеріали (а.с. 14), та о 15 год. 10 хв. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» (код ЄДРПОУ 39718861), що перебуває за юридичною адресою: 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 18 та адресою фактичного здійснення господарської діяльності: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського ріг вул. Академіка Воробйова, вул. Одеська, ЖК «Одеські Традиції» .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 Податкового кодексу України, за приписами пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 цього Кодексу, за своїм змістом однаково охоплює як арешт на кошти, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відтак, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із вищенаведених обставин, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом встановлено, що 19.10.2017 року керівником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків стосовно ТОВ ОСОБА_1 Сервіс .

Положеннями пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України також встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

За змістом п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного, суду яка набрала законної сили, від 14.12.2017 року по справі №815/5420/17 за поданням Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс задоволено, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року по справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні подання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» відмовлено.

В своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наданими позивачем доказами підтверджено факт відмови відповідачем від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, оскільки відсутність посадових осіб ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» за його місцезнаходженням у момент, коли податковим органом здійснено виїзд з метою проведення перевірки, не свідчить про недопуск платником податків посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Таким чином, судом було встановлено відсутність передбачених законних підстав для арешту майна платника податків - ТОВ ОСОБА_1 Сервіс .

Враховуючи те, що арешт майна платника податків - ТОВ ОСОБА_1 Сервіс , застосованого на підставі рішення від 19.10.2017 року не підтверджено судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 4, код ЄДРПОУ 39398646) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ БУД СЕРВІС» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18, код ЄДРПОУ 39718861) про накладення арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів

.