Рішення

від 20.02.2018 по справі 815/6232/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6232/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м.Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

третя особа: ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області, в якому позивач просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 26343128), який розташований за адресою: 65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Колантаєвська, 52, у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, зазначених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 Акту №139 від 14.11.2017р.

Ухвалою від 13.12.2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 10 січня 2018 року клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено; призначено проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань. Судове засідання призначено на 05 лютого 2018 року о 15 годині 30 хвилин.

Ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання 05 лютого 2018 року, перенесено судове засідання на 15 лютого 2018 року 16 годину 00 годин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 міської ради проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області (65091, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КАЛАНТАЄВСЬКА, будинок 52; код ЄДРПОУ 26343128) здійснює господарську діяльність за таким видом: Код КВЕД 85.31 Загальна середня освіта (основний); Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 р., посвідчення на проведення перевірки № 149 від 01.11.2017р., у період з 10.11.2017 р. по 14.11.2017 р. посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області щодо додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівель, приміщень та споруд тощо, за результатами якої складений акт №139 від 14.11.2017р. (а.с. 11-15), яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, пожежної безпеки, зокрема:

1) п.1.2 розділу V ППБУ - приміщення ОМНВК не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт цілодобового централізованого спостереження пожежної охорони, змонтованої ліцензованою організацією;

2) п.15 Додаток Б, таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 Система протипожежного захисту - приміщення ОМНВК не обладнані звуковою системою оповіщення людей про пожежу згідно ДБН. З порядком оповіщення ознайомити всіх працюючих;

3) п.1.2 розділу V ППБУ, п.1.6 Табл.А2 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення котельної не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

4) п.2, п.2.20 розділу VI ППБУ - не обладнано евакуаційні виходи світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

5) п.п.1.16 п. 1 розділу IV ППБУ - приміщення електрощитової не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне і обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

6) п.2.16 розділу ІІІ ППБУ - на вікнах каб. № 2 встановлені глухі металеві грати;

7) п.2.5 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні конструкції дахового приміщення будівлі не оброблені вогнезахисним розчином з веденням нормованого ступеню вогнестійкості;

8) п.2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається встановлення на 1-му поверсі та на 2-й сходовій клітині в приміщеннях ОМНВК на шляхах евакуації горюче облицювання стін (вагонки);

9) п.1.6 розділу IV ППБУ - з'єднання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) в дозах та підключення електросвітильників в каб. 8, в котельній, в кухні-лабораторії та електрощитовій;

10) п.1.18 розділу IV ППБУ - в приміщеннях кухні лабораторії відкриті електросвітильники не обладнані захисними скляними ковпаками;

11) п.1.8 розділу IV ППБУ - в каб. 8 допускається експлуатація тимчасових електромереж, прокладених по дерев'яній рамі дверей;

12) п.1.17 розділу IV ППБУ - в каб. 12 (швацька майстерня) електророзетки встановлені на горючу основу;

13) п.1.12 розділу IV ППБУ - не надано акти прокладання скритої електропроводки за підвісною стелею в коридорах закладу;

14) п.1.2 розділу IV ППБУ, п.4.13 ДБН В.2.2-9-2009, п.9.3.6 ДБН В.1.1-7-2002* - не надано сертифікат на протипожежні двері, встановлені в приміщенні електрощитової;

15) п.8 розділу ІІ, п.3.10 розділу V ППБУ - приміщення та територію не забезпечено в повному обсязі відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

16) п.7, п. 3.1.1 Наказу МНС України № 140 від 16.08.05 р., Наказу МНС України № 98 від 23.02.2006р., Наказу МНС № 557 від 15.08.2007 р. - не проведено ідентифікацію об'єкта на визначення його потенційної безпеки.

Акт перевірки №139 від 14.11.2017р. вручено посадовій особі Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області - директору ОСОБА_3 14.11.2017р., про що свідчить особистий підпис останньої, в графі Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки вказано про відсутність зауважень (звор. арк., а.с. 14).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області. За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що виявлені позивачем порушення ОСОБА_1 міжшкільним навчально-виробничим комбінатом №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області частково усунуто, про що свідчать надані до суду копії документів та фотофіксація, оскільки, факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим контролюючим органом.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, позапланових заходів нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області за наслідками проведеної позапланової перевірки будівель, споруд та приміщень, території Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області у період з 09 по 10 січня 2018 року складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах техногенної і пожежної безпеки, цивільного захисту № 1 від 01.01.2018р. (а.с.68-72), яким зафіксовано порушення, які залишились не усунутими станом на час проведення вказаного позапланового заходу, з аналізу яких вбачається, що відповідачем не усунуто порушень, виявлених за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а саме:

п.1.2 розділу V ППБУ - приміщення ОМНВК не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт цілодобового централізованого спостереження пожежної охорони, змонтованої ліцензованою організацією;

п.15 Додаток Б, таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 Система протипожежного захисту - приміщення ОМНВК не обладнані звуковою системою оповіщення людей про пожежу згідно ДБН. З порядком оповіщення ознайомити всіх працюючих;

п.1.2 розділу V ППБУ, п.1.6 Табл.А2 - приміщення котельної не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

п.2, п.2.20 розділу IV ППБУ - не обладнано евакуаційні виходи світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

п.п.1.16 п. 1 розділу IV ППБУ - приміщення електрощитової не обладнані системою і протипожежного захисту (системою пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту ;

п.2.5 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні конструкції дахового приміщення будівлі не оброблені вогнезахисним розчином з веденням нормованого ступеню вогнестійкості;

п.2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається встановлення на 1-му поверсі та на 2-й сходовій клітині в приміщеннях ОМНВК на шляхах евакуації горюче облицювання стін;

п.1.2 розділу IV ППБУ, п.4.13 ДБН В.2.2-9-2009, п.9.3.6 ДБН В.1.1-7-2002* - не надано сертифікат на протипожежні двері, встановлені в приміщенні електрощитової;

п.7, п. 3.1.1 Наказ МНС України № 140 від 16.08.05 р., Наказ МНС України від 23.02.2006р. № 98 Наказ МНС № 557 від 15.08.2007 р. - не проведено ідентифікацію об'єкта на визначення його потенційної безпеки.

Таким чином, на час розгляду справи залишаються не усунутими відповідачем порушення нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, окрім іншого тих, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю дітей, а саме порушення зазначені в пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, Акту №139 від 14.11.2017р.

Суд зазначає, що аргументи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міської ради щодо не опублікування наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 р. є не обґрунтованими та правомірність прийняття вказаного наказу не є предметом спору у даній справі та зазначені твердження не спростовують наявності виявлених за наслідками перевірки порушень.

Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені під час позапланового заходу порушення, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 Акту №139 від 14.11.2017р., створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, не надано доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

При цьому, суд зазначає, що надані у судовому засіданні представником відповідача на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою та досліджені судом докази: фотокартки, листи свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою ГУ ДСНС України в Одеській області, проте не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.91р., держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід'ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Отже, саме людина, її життя і здоров'я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров'я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області на безпечні умови праці та життя, а також осіб, що здобувають освіту у вказаному закладі.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті №139 від 14.11.2017р., з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов'язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для осіб, які працюють, навчаються, та відносно мети з охорони здоров'я та життя громадян.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що усі аргументи відповідача, наведені суду, які за наміром покликані забезпечити безпечне функціонування закладу системи освіти, не дають можливості суду дійти висновку відносно того, що існуюча загроза життю та здоров'ю людей може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов цих шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області до їх повного усунення.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до позивача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахування наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області (65091, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КАЛАНТАЄВСЬКА, будинок 52; код ЄДРПОУ 26343128) у вигляді повного зупинення роботи до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, зазначених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, Акту №139 від 14.11.2017р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області (65091, м.Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області (65091, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КАЛАНТАЄВСЬКА, будинок 52; код ЄДРПОУ 26343128), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада (65004, Одеська обл., місто Одеса, ПЛОЩА ДУМСЬКА, будинок 1; код ЄДРПОУ 26597691) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи,- задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Одеського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №2 ОСОБА_1 міської ради Одеської області (65091, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КАЛАНТАЄВСЬКА, будинок 52; код ЄДРПОУ 26343128) у вигляді повного зупинення роботи до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, зазначених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, Акту №139 від 14.11.2017р.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.02.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.