Рішення
від 15.02.2018 по справі 163/85/18
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/85/18

Провадження № 2/163/118/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згоранської сільської ради про визнання права власності на нерухоме спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Свій позов мотивує тим, що після смерті - ОСОБА_2, яка померла 11 травня 2015 року, відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області . Позивач зазначає, що являється єдиним спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_2 Спадщину прийняла в порядку ч.4 ст.1268 ЦК України. Проте оформити свої спадкові права належним чином не має можливості, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок та оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області.

В судове засідання позивач не з'явилась, в позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що вони не заперечують щодо задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З довідки виконкому Згоранської сільської ради Любомльського району Волинської області №106 від 10.01.2018 року вбачається, що по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області постійно проживала і була прописана ОСОБА_2.

Вищевказаний житловий будинок значиться в записах по господарської книги №5 за 2011-2015 року.

Разом з тим, з довідки сільської ради слідує, що ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області.

Вказана обставина доводиться копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно №14455128 від 12.12.2013 року.

ОСОБА_3 померла 11 травня 2015 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №174357.

Отже, після смерті останньої відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своєї смерті залишила заповіт від 27 жовтня 2010 року, яким все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона матиме право за законом на момент смерті, заповіла своїй правнучці - ОСОБА_1.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, що стверджується копією паспорта серії АЮ №263171.

ОСОБА_1 спадщину прийняла в порядку ч.4 ст.1268 ЦК України. Проте постановою приватного нотаріуса від 20.04.2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльський район Волинської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області останній було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, в тому числі їх оригіналів.

Згідно матеріалів спадкової справи №60/2015, інших спадкоємців немає.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

З копії техпаспорта вбачається, що нерухомі об'єкти, які знаходяться по вулиці Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області були побудовані в 1958 роках.

На час побудови спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулювалося Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56 , що передбачала державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" . До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області , однак оригінал свідоцтва про право власності був втрачений.

Відповідно до ст. 316 ЦК України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За нормами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зазначеній нормі передбачено, що особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами; 2) у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати документа, який посвідчує його право власності.

Стаття 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Доказів про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №14455128 від 12.12.2013 року або скасування реєстрації права власності у справі немає.

Представник відповідача у своїй заяві до суду позов визнав, що в силу ст. 82 ЦПК України, дає підстави суду вважати доведеними обставини, на які посилається позивач, як такі, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 11 травня 2015 року, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області.

Відповідно положень ч.1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду понесла судові витрати, а саме сплатила судовий збір в розмірі 2179,62 грн., а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв'язку з чим її позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, суд вважає, що позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при подані позову судового збору в сумі 1089,81 грн.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 81 , 89 , 200 , 206 , 263-265 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ОСОБА_2, яка померла 11 травня 2015 року, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Прирічна, 18 в селі Згорани Любомльського району Волинської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: вулиця Прирічна, 18, село Згорани Любомльського району Волинської області.

Повернути ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 62 копійки, що дорівнює 1089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) гривень, сплаченого за платіжною квитанцією №0.0.93434354546.1 від 09.01.2018 року на рахунок ГУ ДКСУ у Волинській області №31214206700262, МФО 803014, код отримувача 38031501.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Згоранська сільська рада Любомльського району Волинської області, що знаходиться за адресою: вулиця Садова, 30, село Згорани Любомльського району Волинської області, 44351.

Головуючий: суддя О.С. Павлусь

СудЛюбомльський районний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення15.02.2018
Оприлюднено22.02.2018
Номер документу72328904
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —163/85/18

Рішення від 28.03.2018

Цивільне

Любомльський районний суд Волинської області

Павлусь О. С.

Рішення від 15.02.2018

Цивільне

Любомльський районний суд Волинської області

Павлусь О. С.

Ухвала від 12.01.2018

Цивільне

Любомльський районний суд Волинської області

Павлусь О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні