Рішення

від 20.02.2018 по справі 914/2559/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018р. Справа №914/2559/17

За позовом: Фізичної особи-підприємця Максимовича Олега Богдановича,

м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Галбудекс , м. Львів,

про: стягнення заборгованості на загальну суму 97'045,68 грн.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Зелінці В.В.

Представники:

від позивача : Пилип'як О.П. - представник ( довіреність №12 від 04.01.2018 р.);

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем Максимовичем Олегом Богдановичем подано позов до Приватного підприємства Галбудекс про стягнення заборгованості на загальну суму 97' 045,68 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.01.2018р. Ухвалою суду від 09.01.2018р. розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 25.01.2018р. Ухвалою суду від 25.01.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2018р.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що з 15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 11 Перехідних положень ГПК України у вищенаведеній редакції Закону, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розгляд даної справи здійснюється у порядку загального позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України.

У судовому засіданні 20.02.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з Приватного підприємства Галбудекс на користь Фізичної особи-підприємця Максимовича Олега Богдановича 82' 094,00 грн. основного боргу, 1' 147,07 грн. 3% річних; 4' 088,287 грн. інфляційних втрат та 9' 716,33 грн. пені. Крім того просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача у судові засідання 25.01.2018р., 20.02.2018р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час проведення судового засідання, причин неприбуття не повідомив, станом на 20.02.2018р. відзив на позовну заяву не подав, вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

15.12.2016р. між Фізичною особою-підприємцем Максимовичем Олегом Богдановичем та Приватним підприємством Галбудекс укладено договір №13, відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцеві (відповідачу у справі) товар (надати послугу), визначений у п.1.2 договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (послугу) за ціною, вказаною в рахунку або у видатковій накладній, або у акті прийому-передачі, або у акті виконаних робіт тощо.

Продавець зобов'язується передати товар (надати послугу), а покупець прийняти і оплатити товар (послугу), найменування, одиниці виміру та загальна кількість якого є предметом поставки за цим договором, його часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній, акті прийому-передачі, акті виконаних робіт тощо (п.1.2. договору).

Ціну та порядок розрахунків сторони погодили у р.3 договору. Так, покупець оплачує поставлений продавцем товар (послугу) за ціною, згідно видаткових накладних або рахунків-фактур, або актів прийому-передачі, або актів виконаних робіт тощо. Оплата продукції покупцем здійснюється за договірною ціною у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту одержання товару. Загальну суму договору складає сума товару (послуг), отриманих по всіх видаткових накладних, актах прийому-передачі, актах виконаних робіт тощо.

На виконання умов договору сторони підписали:

· Акт надання послуг №605 від 30.12.2016р. на суму 2' 660,16 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №6 від 17.01.2017р. на суму 10' 640,64 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №26 від 01.02.2017р. на суму 3' 630,24 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №33 від 10.02.2017р. на суму 17' 280,00 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №40 від 24.02.2017р. на суму 5' 760,00 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №61 від 28.02.2017р. на суму 25' 909,10 грн. з ПДВ,

· Акт надання послуг №62 від 01.03.2017р. на суму 20' 322,38 грн. з ПДВ,

· Видаткову накладну №604 від 30.12.2016р. на суму 15' 714,00 грн.;

· Видаткову накладну №2 від 05.01.2017р. на суму 19' 440,00 грн.;

· Видаткову накладну №3 від 05.01.2017р. на суму 30' 000,60 грн.;

· Видаткову накладну №23 від 31.01.2017р. на суму 9' 720,00 грн.;

· Видаткову накладну №24 від 31.01.2017р. на суму 12' 000,24 грн.;

· Видаткову накладну №42 від 24.02.2017р. на суму 77' 397,12 грн.;

· Видаткову накладну №41 від 24.02.2017р. на суму 53' 100,00 грн.;

· Видаткову накладну №59 від 28.02.2017р. на суму 10' 620,00 грн.;

· Видаткову накладну №58 від 28.02.2017р. на суму 12' 899,52 грн.;

Позивач поставив відповідачу товар та надав послуги на загальну суму 327' 094,00грн. Відповідач частково оплатив отриманий товар та послуги на суму 245' 000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, що знаходяться в матеріалах справи. Таким чином, станом на дату розгляду справи відповідачем не оплачено 82' 094,00 грн. основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦКУ).

Частинами 1, 2 ст. 530 ЦКУ передбачено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Позивач свої обов'язки по поставці товару виконав, відповідач отримав товар, проте не оплатив повністю його вартості. Зазначене підтверджується матеріалами справи, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 82' 094,00 грн. заборгованості за поставлений товар є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. На підставі ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 1' 147,07 грн. 3% річних за період червень 2017р- жовтень 2017р. та 4' 088,49 грн. інфляційних втрат за період червень 2017р. - листопад 2017р.

Крім того, позивачем на підставі п.4.2 договору нараховано відповідачу 9' 716,33 грн. пені за порушення строків оплати товару. З даного приводу суд зазначає таке. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 даного Закону України визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п.3.3 договору оплата продукції покупцем здійснюється за договірною ціною у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту одержання товару. Остання поставка товару, як убачається з наданих позивачем видаткових накладних, здійснена 01.03.2017р. Останнім банківським днем оплати товару є 06.03.2017р. (з урахуванням вихідних днів), тому право нараховувати пеню відповідачу виникає у позивача з 07.03.2017р. та припиняється 06.09.2017р. в силу вимог ст. 232 ГК України. Позивачем нараховано відповідачу 9' 716,33 грн. пені за період 14.06.2017р.-30.11.2017р. Суд, здійснивши власний розрахунок пені, виходячи з вихідних даних позивача, встановив, що правомірною до стягнення є 4' 779,45 грн. пені в межах частково періоду, визначеного позивачем. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Галбудекс (адреса: 79038, м. Львів, вул. Китайська, буд. 18, кв. 9, код ЄДРПОУ 31657985) на користь Фізичної особи-підприємця Максимовича Олега Богдановича (адреса: 79040, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 82' 094,00 грн. основного боргу, 1' 147,07 грн. 3% річних, 4' 088,49 грн. інфляційних втрат, 4' 779,45 грн. пені та 1' 518,56 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2018р.

Суддя Козак І.Б.