Рішення

від 15.02.2018 по справі 904/9950/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018м. ДніпроСправа № 904/9950/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.

за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 00.01.0239 від 01.11.2017, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА" та просить стягнути заборгованість у сумі 7 403,56 грн., з яких: сума основного богу - 6 572,65 грн., пеня - 151,22 грн., 3% річних - 114,57 грн., інфляційні втрати - 565,12 грн., судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача умов договору на відпуск теплової енергії № 406т/1 від 01.12.2012.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.12.2017 о 10:30 год.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої інстанції та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що подальший розгляд позовної заяви позивача підлягає згідно статті 176 ГПК України в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, у зв'язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів.

Ухвалою суду від 27.12.2017 продовжено розгляд справи в загальному позовному провадженні на стадії підготовчого засідання. Відкладено розгляд справи на стадії підготовчого засідання до 30.01.2018 о 10:40год.

Поштове відправлення, яким на адресу відповідача направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2017, повернуте до суду з відміткою вручено.

Отже, відповідача відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 30.01.2018 будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.01.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2018 о 12:20год.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛА" (далі-відповідач, споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії № 406т/1 від 01.02.2012.

Предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п.1.1. договору).

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (п.2.1. договору).

Постачальник зобов'язується безперебійно постачати т/е споживачу в обсягах згідно з договором та відповідно до наявності у постачальника лімітів енергоспоживання (п.3.9. договору).

На виконання умов договору на відпуск теплової енергії № 406т/1 від 01.02.2012 у період з жовтня по листопад 2016 позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 572,65 грн., що підтверджується Актами про постачання теплової енергії (а.с. 18-19).

Позивачем відповідачеві виставлено рахунок-фактура № 10-0005383 за жовтень 2016 на суму 4 397,90 грн., рахунок-фактура № 11-0006120 за листопад 2016 на суму 2 174,75 грн. (а.с. 17, 19).

Споживач зобов'язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (п.3.2. договору).

Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на час звернення до суду у розмірі 6 572,65 грн., що і стало причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.1. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20-го числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за загальний період з 21.11.2016р. по 30.12.2016р. у розмірі 151,22 грн. (а.с.10).

Розрахунок перевірений судом не містить помилок, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню, в сумі заявленій позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за загальний період з 21.11.2016р. по 30.06.2017р. у розмірі 114,57 грн. та інфляційні втрати за загальний період з грудня 2016 по червень 2017 у сумі 565,12 грн.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за загальний період з 21.11.2016р. по 30.06.2017р. у розмірі 114,57 грн. та інфляційні втрати за загальний період з грудня 2016 по червень 2017 у сумі 565,12 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла" (51922, м. Кам'янське, вул. Звенигородська, буд. 14, код ЄДРПОУ 32943738) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573) - 6 572,65 грн. - основного боргу, 151,22 грн. - пені, 114,57 грн. - 3% річних, 565,12 грн. - інфляційних втрат та 1 600,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.02.2018.

Суддя ОСОБА_2