Рішення

від 15.02.2018 по справі 920/1125/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2018 Справа № 920/1125/17 м. Суми

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ,

до відповідача ОСОБА_1 Парафії Української Православної Церкви Конотопської єпархії, м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 73 385 грн. 14 коп.,

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 1811 від 01.11.2017),

від відповідача: не з'явився,

при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 63023,17 грн. основного боргу, 5566,27 грн. пені, 4216,70 грн. інфляційних втрат, 579 грн. 3 % річних за неналежне виконання умов договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 23.07.2013 № ПЗ/БМЕУ-5-136442/НЮ, укладеного між сторонами даного спору, а також стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача на виконання вимог судової ухвали від 27.11.2017 подав заяву від 17.01.2018 № ТУ БМЕС-7-3/112 про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати відповідачем заборгованості за договором від 23.07.2013 №ПЗ/БМЕУ-5-136442/НЮ за період з 15.05.2017 по 15.11.2017. Такі документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

15.02.2018 представник позивача подав до суду клопотання № ТУ БМЕС-7-3/334, у якому повідомив, що 17.01.2018 відповідачем було перераховано у порядку погашення заборгованості на користь позивача 40000,00 грн., 18.01.2018 - 25000,00 грн., 12.02.2018 - 6000,00 грн., у зв'язку з чим залишок несплаченої заборгованості складає 2385,14 грн., що становить суму основного боргу. До клопотання представником позивача додані докази на підтвердження фактів, викладених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов у встановлений строк та неповідомлення причин такого неподання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі п. 1 ч. 3 зазначеної статті.

У підготовчому засіданні 15.02.2018 судом розглянуті питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.02.2018 зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, повідомив про всі обставини справи, які відомі позивачу, надав докази, на які посилається у позові, та підтримав клопотання, додатково подані ним до суду. Судом з'ясовано розмір судових витрат. Додаткових заяв та клопотань представник позивача не має.

За приписами ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Судом з'ясовано всі питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого засідання, а тому, відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, суд за письмовою згодою відповідача закінчує підготовче засідання та розпочинає розгляд справи по суті у судовому засіданні 15.02.2018.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

23.07.2013 між Державним територіально-галузевим об'єднанням Південно-Західна залізниця правонаступником якого є філія Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд публічного акціонерного товариства Українська залізниця (позивач у справі) та ОСОБА_1 Парафією Української Православної Церкви Конотопської єпархії (відповідачем у справі) був укладений договір № ПЗ/БМЕУ-5-136442/НЮ оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, а саме: малої архітектурної форми - кіоску на чотири торгівельні місця, інвентарний номер 106083, загальною площею 87,00 кв. метрів.

Даний кіоск обліковується на балансі відокремленого підрозділу Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 5 Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця і розташований на привокзальній площі, біля входу до тунелю на платформі залізничної станції Конотоп, за адресою м. Конотоп вул. Свободи, 23.

Відповідно до пунктів 3.1-3.6 укладеного договору річна орендна плата становить 10,1 % від ринкової вартості майна, визначеного на підставі експертної оцінки та сплачується в рівних частинах щомісячно протягом терміну на який укладено цей договір.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за № 786 з урахуванням змін і доповнень до неї та за результатами аукціону на право оренди окремо індивідуально визначеної малої архітектурної форми (кіоску) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2013 року - 4157,54 грн., згідно Додатку № 1 до договору.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата за перший та останній місяць оренди перераховується Орендарем на поточний рахунок балансоутримувача протягом 3 днів з дати підписання Акту приймання-передачі майна в оренду. Орендна плата за наступні місяці перераховується не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку, змін централізованих тарифів та у інших випадках передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.8 договору оренди передбачений обов'язок орендаря до 12 числа кожного місяця наступного за звітним передавати балансоутримувачу копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Умовами Додаткової угоди від 15.05.2017 до договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 23.07.2017 № ПЗ/БМЕУ-5-136442/НЮ сторони погодили, що термін дії цього договору встановлюється до 30.06.2017 включно.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, починаючи із лютого 2016 року відповідач не у повній мірі виконує умови укладеного договору в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, в результаті чого станом на 01.11.2017 за ним налічується заборгованість у розмірі 63023 грн. 17 коп.

07.08.2017 позивач направив відповідачу претензію за № БМЕС-7-3-177 з вимогою оплатити виниклу заборгованість, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на порушення своїх прав та майнових інтересів позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача на його користь належних до сплати сум заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Також це передбачає і норма ст.762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Як вже зазначалось вище, умовами договору оренди були чітко визначені строки внесення орендарем відповідних платежів за користування орендованим майном.

Однак, у встановлені строки відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, що призвело до порушення прав позивача та змусило його звернутись до суду за їх захистом.

До того ж позивачем були нараховані відповідачу до сплати також суми пені у розмірі 5566 грн. 27 коп. на підставі п. 9.3 договору оренди від 23.07.2013, а також суми 3% річних у розмірі 579 грн. 00 коп. та інфляційних втрат у розмірі 4216 грн. 70 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, позивачем у ході розгляду справи були надані суду докази часткової сплати відповідачем заявлених до стягнення сум та з'ясовано, що станом на 15.02.2018 лишається несплаченою заборгованість у сумі 2385 грн. 14 коп., що становить суму основного боргу.

Відповідач наданим йому правом на участь у судових засіданнях та подання доказів не скористався, доказів сплати залишку заборгованості суду не подав.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2385 грн. 14 коп. основного боргу.

Провадження у справі в частині стягнення 60638 грн. 03 коп. основного боргу, 5566 грн. 27 коп. пені, 4216 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 579 грн. 00 коп. - суми 3% річних підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 129, 185 231-233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 Парафії Української Православної Церкви Конотопської єпархії (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. В.Великого, 20; код ЄДРПОУ 21126062) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ( 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61; р/р 26002300006856, МФО 337568, код 41149437 в ТВБВ № 10018/0108 філії СОУ АТ Ощадбанк ) 2385 грн. 14 коп. основного боргу; 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині 60638 грн. 03 коп. основного боргу, 5566 грн. 27 коп. пені, 4216 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 579 грн. 00 коп. - суми 3% річних - закрити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 21.02.2018.

Суддя В.Л.Котельницька