Рішення

від 14.02.2018 по справі 922/3887/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. Справа № 922/3887/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВГАЗ ЗБУТ , 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621;

до приватного підприємства СНІЖИНКА ВН , 61166, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33290147;

про стягнення 4631, 20 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 007Др-26-1217 від 05.12.2017);

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП СНІЖИНКА ВН про стягнення суми завданих збитків у розмірі 4631, 20 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами 01.07.2015 було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-ПР-110237, відповідно до якого ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. З метою оплати спожитого газу у грудні 2015 року та забезпечення можливості газоспоживання в січні 2016 року, відповідачем були перераховані на рахунок позивача грошові кошти у сумі: 8 412,02 грн. (в т.ч. ПДВ в розмірі 1402,00 грн.) та 23 177,14 грн. (в т.ч. ПДВ 3862,86 грн.). 29.12.2015 року ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України було складено дві податкові накладні за порядковим номером 4679 на суму податку на додану вартість 3 862,86 грн. та порядковим номером 4680 на суму податку на додану вартість 1402,00 грн. 11.01.2016 року в підтвердження доставки документів до Державної фіскальної служби України ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ надійшли квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_1. Протягом грудня 2015 року відповідачем фактично було спожито природного газу на суму З 802,01 грн., у зв'язку з чим розмір попередньої оплати за послуги з постачання природного газу на січень 2016 року склав 27 787,15 грн. 01.01.2016 року між ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ та ПП СНІЖИНКА ВН було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 114ЮХ8243ОР016. 25.01.2016 року до ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ надійшов лист ПП СНІЖИНКА ВН від 25.01.2016 року відповідно до якого відповідач просив переплату за природний газ станом на 01.01.2016 року по договору № 2015/ТП-ПР-110237 у сумі 27 787,15 грн. врахувати при розрахунках за природній газ у 2016 році по № 114ЮХ8243ОР016. Позивач здійснив зарахування переплати, в рахунок погашення заборгованості по договору № 114ЮХ8243ОР016 в розмірі 27 787,15 грн. та відповідно до ст. 187, 189 ПКУ склав розрахунки коригування зобов'язань по податку на додану вартість № 2749 та 2750 від 27.01.2016 року, які були направлені ПП СНІЖИНКА ВН для реєстрації в ЄРПН. На день подання позову до суду відповідач розрахунки коригування зобовязань в ЄРПН не зареєстрував, з метою приведення дій відповідача до вимог чинного законодавства України, ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ направив йому листа від 26.07.2016 року № 2100 з вимогою провести реєстрацію наданих розрахунків коригувань, проте відповіді надано не було. Враховуючи, що розрахунки коригувань не були зареєстровані і на сьогоднішній день відповідно до ст. 201.10 ПКУ термін їх можливої реєстрації відповідачем закінчився, ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ втратило право на зменшення податкового зобов'язання з оплати податку на додану вартість, чим завдані збитки. Здійснюючи правове обшрунтування посилається на ст. 16, 623, 1166 ЦК України, ст. 20, 216, 224 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2017 призначено справу № 922/3887/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 09.01.2018 року о 15:30 год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2018, керуючись п. 3 ч. 2 статті 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2018 о 14:30 год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2018 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 ГПК України відкладно розгляд справи по суті на 14.02.2018 о 10:30 год.

Судом відкрито судове засідання по розгляду справи по суті 14.02.2018.

Повноважний представник позивача у судовом засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача суму завданих збитків у розмірі 4631, 20 грн., оскільки розрахунки коригувань не були зареєстровані відповідачем, термін їх можливої реєстрації закінчився, позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання з оплати податку на додану вартість, чим останньому було завдано збитки. Вважає, що не здійсненням реєстрації відпоідачем наданих розрахунків коригувань податкового зобов'язання з податку на додану вартість у ЄРПН, призвели до неможливості позивача зменшити свої зобов'язання з податку на додану вартість, що завдало йому шкоди у вигляді надміру сплачених податків, при цьому, існує причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною позивачу шкодою.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.11.2017, повідомлення про перенесення від 01.12.2017, повідомлення про перенесення від 06.12.2017, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 12.12.2017, ухвала суду про призначення справи до розгляду від 18.12.2017, ухвала повідомлення від 09.01.2018 та ухвала повідомлення від 24.01.2018 , що були направлені на адресу відповідача - 61166, АДРЕСА_1, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду без доказів вручення відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до положень п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, але відповідач ПП СНІЖИНКА ВН не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, заслухавши промову представника позивача у судових дебатах, суд встановив наступне.

01.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Харків збут (постачальник) та Публічним акціонерним товариством Харківміськгаз , та Приватним підприємством Сніжинка ВН (споживач) було укладено договір №2015/ТП-ПР-1 10237 на постачання природного газу за регульованим тарифом з постачання та обліку газу за яким постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

29.12.2015 в рахунок оплати вартості послуг з природного газу за договором №2015/ТП-ПР-1 10237 від 01.07.2015 ПП Сніжинка ВН на розрахунковий рахунок ТОВ Харків збут було зараховано суми у розмірі 8412,02 та 23177,14 грн., у тому числі ПДВ, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки по особовому рахунку ТОВ Харків збут № 26008010058 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015, тому розмір оплати відповідачем вартості послуг з постачання природного газу за грудень 2015 року склав 31589,16 грн.

29.12.2015 позивачем на суми оплати вартості послуг з природного газу у розмірі 8412,02 грн. та 23177,14 грн. було складено дві податкові накладні № 4680 на суму податку на додану вартість у розмірі 1402,00 грн. та № 4679 на суму податку на додану вартість у розмірі 3862,86 грн. відповідно, копії яких додано до позовної заяви, які 11.01.2016 було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, про що свідчать копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 11.01.2016 року.

Позивач вказує, що протягом грудня 2015 року відповідачем фактично було спожито природного газу на суму 3802,01 грн., у зв'язку з чим розмір попередньої оплати за послуги з постачання природного на січень 2016 року склав 27787,15 грн., на підтвердження чого надав копію оборотної-сальдової відомості по рахунку 361 за грудень 2015 року та оборотну-сальдову відомість по рахунку 361 за січень 2016 року.

25.01.2016 на адресу позивача від відповідача надійшов лист щодо врахування переплати за природний газ, в якому останній просив переплату за природний газ по договору №2015/ТП-ПР-1-10 від 01.07.2015 станом на 01.01.2016 у сумі 27787,15 грн. врахувати при розрахунках за природний газ у 2016 році по договору № 11410Х8243GP016 від 01.01.2016.

Зазначений договір № 11410Х8243GP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) 01.01.2016 було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут (постачальник) та Приватним підприємством Сніжинка ВН (споживач), за яким постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.1 цього договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Згідно п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Позивачем було направлено лист-відповідь від 26.07.2016 року, яким повідомлено, що ним було здійснено залік переплати, що виникла по договору № 2015/ТП-ПР-110237 від 01.07.2015 в рахунок погашення заборгованості по договору № 11410Х8243GP016 від 01.01.2016 року в сумі 27787,15 грн, та те, що ним, відповідно до ст. 187,189 Податкового кодексу України, складено розрахунки коригування № 2749 та № 2750 від 27.01.2016, які направлені для реєстрації через програму Medoc. Крім того, просив зареєструвати розрахунки коригування та попередив, що в разі відмови від реєстрації коригування на підставі ст. 201.10 Податкового кодексу буде вимушений звернутися зі скаргою до ДФС України.

Позивач стверджує, що відповідач розрахунки коригування зобов'язань в ЄРПН не зареєстрував, термін їх можливої реєстрації закінчився, внаслідок чого позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання з оплати податку на додану вартість, чим останньому було завдано збитки, у вигляді надміру сплачених податків.

Пунктом 4.8 договору № 11410Х8243GP016 від 01.01.2016 передбачено, що податкові накладні та додатки до них оформлюються сторонами в електронній формі, згідно з вимогами норм Податкового кодексу України та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно зі ст. 189 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (ч. 201.1.)

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (ч. 201.7.)

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (ч. 201.10.)

Відповідно до ст. 110 Податкового кодексу України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно приписів ч. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Положеннями ст. 224 ГК передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ГК України передбачено, що за порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою притягнення особи до господарсько-правової відповідальності є вчинення такою особою господарського правопорушення. Як вбачається з аналізу ч. 2 ст. 218 ГК України, господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність учасника господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права та полягає у невиконанню або неналежному виконанню господарського зобов'язання чи порушенню правил здійснення господарської діяльності.

Тому, підставою господарсько-правової відповідальності є господарське правопорушення, яке складається, в свою чергу з чотирьох елементів: дії або бездіяльності, завданих збитків, причинного зв'язку між дією або бездіяльністю та завданими збитками, а також з вини правопорушника.

Для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох елементів господарського правопорушення.

У зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання обов'язку покладеного на нього нормою закону щодо порядку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не виконаном свого обов'язку щодо реєстрації розрахунків коригування складених 27.01.2016 за № 2749 та 2750 у встановлений ст. 201 Податкового кодексу України п'ятнадцятиденний строк, позивачем було понесено збитки через неможливість зменшенням ним своїх зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У разі вчинення, суб'єктом господарювання, господарського правопорушення обов'язок доведення відсутності вини покладається на відповідача.

Таким чином, у зв'язку з вчиненням відповідачем господарського правопорушення у вигляді недотримання встановленого порядку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не виконанню свого обов'язку щодо реєстрації розрахунків коригування складених 27.01.2016 за № 2749 та 2750, у встановлений ст. 201 Податкового кодексу України п'ятнадцятиденний строк, позивачем було понесено збитки через неможливість зменшення ним своїх зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України та п. 6.1 договору № 11410Х8243GP016 від 01.01.2016 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно та в формі передбачену договором і чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому, відповідачем по справі в силу даних положень законодавства не надано суду будь-яких заперечень щодо заявлених позивачем вимог і доказів на їх підтвердження та не доведено протилежного.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем було понесено збитки у розмірі 4631,20 грн. через неможливість зменшення ним своїх зобов'язань з податку на додану вартість, яка є наслідком бездіяльності відповідача щодо не здійснення своєчасної реєстрації розрахунків коригувань податкового зобов'язання з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що відповідач доказів про протилежне не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600, 00 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 20, 76, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Сніжинка ВН (61166, АДРЕСА_2, код. ЄДРПОУ 33290147) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВГАЗ ЗБУТ (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57,59, п/р 26008010058 в АБ Кліринговий дім , МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) суму завданих збитків у розмірі 4631,20 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 21.02.2018.

Суддя ОСОБА_2