Постанова

від 15.02.2018 по справі 803/1546/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12430/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Мікули О. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

представника відповідача - Кушнір Ю. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 803/1546/17 (постанова ухвалена судом у складі головуючого судді Мачульського В. В. у м. Луцьку, повний текст якої виготовлено 24 листопада 2017 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ОІЛ" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС ОІЛ" (далі - ТзОВ "РЕСУРС ОІЛ") звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0002724003, № 0002734003, № 0002744003, № 0002754003, № 0002764003.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним своєчасно сплачено грошові зобов'язання із акцизного податку, оскільки платіжні доручення про їх сплату передано на виконання банку в останній день встановленого законодавством строку для їх сплати, що свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 21 липня 2017 року № 185/03-20-40-03-14/39805519, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень та відповідно про наявність підстав для їх скасування є помилковим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просила її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши головуючого суддю, представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати акцизного податку ТзОВ "РЕСУРС ОІЛ" за 2016-2017 роки, за результатами проведення якої складено акт від 21 липня 2017 року № 185/03-20-40-03-14/39805519.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 222.3 статті 222 Податкового кодексу України, у зв'язку з несвоєчасною сплатою акцизного податку по Ковельському районі - в розмірі 51 871 грн; по Любомльському районі - 92 260 грн; м. Володимир-Волинський - 290 602 грн; м. Нововолинськ - 193 590 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки Головним управлінням ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002724003, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 5187,1 грн за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з акцизного податку; № 0002734003, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 9226 грн за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з акцизного податку; № 0002744003, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 29060 грн за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з акцизного податку; № 0002754003, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 40 коп. за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з акцизного податку; № 000276403, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 19359 грн за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з акцизного податку, які за результатами адміністративного оскарження залишені без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем виконано обов'язок щодо сплати акцизного податку в межах встановленого законодавством строку.

Суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктами 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому, платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Як підтверджується матеріалами справи, 20 грудня 2016 року ТзОВ "РЕСУРС ОІЛ" було подано до Головного управління ДФС у Волинській області електронні декларації акцизного податку, згідно з якими сума акцизного податку за листопад 2016 року становила: по Ковельському районі - 51 871 грн; по Любомльському районі - 92 260 грн; м. Володимир-Волинський - 290 601 грн; м. Нововолинськ - 193 590 грн.

Також 19 січня 2017 року позивачем було подано до Головного управління ДФС у Волинській області електронну декларацію акцизного податку за грудень 2016 року, згідно з якою сума акцизного податку за листопад 2016 року становила 262333 грн.

При цьому, граничним строком сплати грошового зобов'язання з акцизного податку за листопад та грудень 2016 року було 30 грудня 2016 року та 30 січня 2017 року відповідно.

На підставі укладеного із ПАТ Державний ощадний банк України договору від 27 жовтня 2016 року № 320 через систему дистанційного обслуговування Інтернет-Клієнт-Банк позивачем здійснено сплату акцизного податку за листопад 2016 року відповідно до розрахункових документів - платіжних доручень від 30 грудня 2016 року № 20 у сумі 51871 грн, № 22 у сумі - 92260 грн, № 24 - у сумі 193590 грн, № 25 - у сумі 290600 грн.

При цьому, суд зазначає, що вищевказані платіжні доручення надійшли на виконання до банку 30 грудня 2016 року в операційний час, а саме о 12 год. 52 хв, що підтверджується листом Волинського обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України від 01 серпня 2017 року № 102.30.05.2041/3409.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про своєчасність сплати позивачем сум грошового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2016 року на підставі вищевказаних платіжних доручень та безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 07 серпня 2017 року № 0002724003, № 0002734003, № 0002744003, № 0002764003.

Посилання відповідача на рішення Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року № 489-рш Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року , відповідно до якого 30 грудня 2016 року початкові платежі через систему електронних платежів на адресу органів Державної казначейської служби України здійснювалися до 13:00 та у зв'язку з необхідністю здійснення технічного обслуговування первинних платежів ПАТ Державний ощадний банк України 30 грудня 2016 року починаючи з 12:30 год призупинено роботу системи електронних платежів, не заслуговують на увагу, оскільки відомості про повідомлення позивача про обмеження часу подання відповідних платежів через систему електронних платежів на адресу органів Державної казначейської служби України в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що решту суми узгодженого грошового зобов'язання згідно з поданими деклараціями акцизного податку за листопад та грудень 2016 року у розмірі 2 грн ТзОВ "РЕСУРС ОІЛ" сплатило 27 березня 2017 року.

Таким чином, враховуючи граничний строк сплати грошового зобов'язання з акцизного податку за листопад та грудень 2016 року, суд приходить до висновку про несвоєчасність перерахування позивачем акцизного податку у розмірі 2 грн на підставі квитанції від 27 березня 2017 року, та, як наслідок, правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2017 року № 0002754003.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 07 серпня 2017 року № 0002754003 неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до повноважень, наданих суду апеляційної інстанції статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування постанови у відповідній частині та прийняття в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 803/1546/17 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 07 серпня 2017 року № 0002754003 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі № 803/1546/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді О. І. Мікула Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 20 лютого 2018 року.