Постанова

від 13.02.2018 по справі 759/12633/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/12633/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Величко Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо утримання з ОСОБА_3 надміру виплачених сум пенсій за період з 14 липня 2007 року по 30 листопада 2015 року, з 29 грудня 2006 року по 13 липня 2007 року, з 14 липня 2007 року по 13 липня 2009 року, з 14 липня 2009 року по 31 березня 2016 року та скасовано рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 10 грудня 2015 року № 764, рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14 вересня 2016 року № 490, рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14 вересня 2016 року № 491, рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14 вересня 2016 року № 492; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що дії та рішення органу Пенсійного фонду України є правомірними і обґрунтованими оскільки рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії були прийняті на підставі вимог ч. 1 ст. 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , у зв'язку з наданням пенсіонером недостовірних відомостей при призначенні або перерахунку пенсії.

Станом на 13 лютого 2018 року від позивача не надійшло письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідачем не оспорюється факт дотримання позивачем, визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до суду, колегією суддів зазначені обставини під час апеляційного розгляду справи не досліджуються.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 29 грудня 2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва призначено пенсію за віком на підставі його заяви про призначення дострокової пенсії за віком (список № 2). Пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років (список № 2) призначено відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (в редакції чинній на момент призначення пенсію позивачу) при досягненні позивачем 55 років (а саме 14 липня 2007 року). Тобто позивачу призначено пенсію до досягнення ним пенсійного віку, тобто зі зменшенням пенсійного віку на 5 років 6 місяців 3 дні.

Для призначення пенсії позивачем були надані всі необхідні документи, а саме: копія паспорта громадянина України; направлення для дострокового виходу на пенсію № 117 від 29 грудня 2006 року; копія трудової книжки; копія військового квитка; довідка Всесоюзного об'єднання Внештехника від вересня 1983 року № 38-15; довідка Орендного підприємства 6-го Київського авторемонтного заводу від 15 грудня 2006 року № 23-23/210; копія наказу по 6-му Київському Заводу від 27 червня 1973 року № 71/к; копія наказу 6-го Київського виробничого об'єднання Авторемонт від 20 березня 1975 року № 44/к; копія наказу 6-го Київського виробничого об'єднання Авторемонт від 17 вересня 1984 року № 229 - ок; копія наказу 6-го Київського виробничого об'єднання Авторемонт від 01 жовтня 1984 року № 241-ок; копія наказу 6-го Київського виробничого об'єднання Авторемонт від 10 квітня 1987 року № 126-ок; довідка Орендного підприємства 6-го Київського авторемонтного заводу від 18 жовтня 2006 року №23-23/212; довідка АТ Укрволгатехсервіс СТО №1 легкового автотранспорта від 29 грудня 2006 року № 111-ок; копію наказу АТ Укрволгатехсервіс від 15 грудня 1994 року № 158; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою ТОВ Зовнішньоторговельною виробничо-комерційною фірмою РКЦ від 20 грудня 2006 року № 24; довідка управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 27 грудня 2006 року № 1808; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою АТ Укрволгатехсервіс від 29 грудня 2006 року № 17; індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2000 по 2006 роки по підприємствам: ЗАТ Оптима-інвест код ЄДРПОУ 30783974, ЗАТ Оптіма- трейд код ЄДРПОУ 30972128, ТОВ Альфа-ойл код ЄДРПОУ 31031180, ТОВ Продконтракт код ЄДРПОУ 25390427, ТОВ Мега-ойл код ЄДРПОУ 33482648, ТОВ Сарко МПК код ЄДРПОУ 32985406, ТОВ Сарним'ясопром код ЄДРПОУ 32256351, Перший Київський авторемонтний завод код ЄДРПОУ 05461409.

Загальний стаж роботи позивача на момент призначення пенсії становив 35 років 9 місяців, з них пільговий (по списку № 2) становив 12 років 7 місяців.

В 2015 році в Управлінні було проведено звірку електронних реєстрів системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб (СПОВ) та пенсійних справ та виявлено, що індивідуальні відомості на гр. ОСОБА_3 за період з 2000 по 2005 роки по платнику Перший київський авторемонтний завод (код ЄДРПОУ 05461409) відсутні.

Управлінням прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 10 грудня 2015 року №764 відповідно до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 про що позивача було повідомлено листом від 10 грудня 2015 року № 5072/6-2П.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відрахування переплати пенсії провадиться із суми пенсії, яка належить пенсіонерові до виплати, не більше 20 % щомісячно до повного погашення переплати.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням розпочато утримання переплати пенсії позивача з січня 2016 року в розмірі 20% від розміру пенсії.

Управлінням перераховано пенсію позивача в зв'язку з непідтвердженням довідки № 111 від 29 грудня 2006 року шляхом виключення із загального стажу період з 12 жовтня 1994 року по 02 травня 1997 року за період з 14 липня 2009 року по 31 березня 2016 року. Згідно з листом Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління ПФУ в м. Києві від 23 травня 2016 року № 517 донараховано переплату пенсії у розмірі 1303 грн. 20 коп. Таким чином, за період з 14 липня 2009 року по 31 березня 2016 року загальна сума переплати становить 130129,27 грн. (1303,20 грн. + 128826,07 грн.).

Враховуючи виявлені під час перевірок факти, відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій: рішення від 14 вересня 2016 року № 492 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 8249 грн. Згідно з довідкою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління ПФУ в м. Києві дана переплата утворилась за період з 29 грудня 2006 року по 13 липня 2007 року у зв'язку з наданням недостовірних даних для призначення пенсії; рішення від 14 вересня 2016 року № 491 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 44515 грн. 16 коп. Згідно з довідкою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління ПФУ в м. Києві дана переплата утворилась за період з 14 липня 2007 року по 13 липня 2009 року у зв'язку з наданням недостовірних даних для призначення пенсії; рішення від 14 вересня 2016 року № 490 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 1303 грн. 20 коп. Згідно з довідкою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління ПФУ в м. Києві дана переплата утворилась за період з 14 липня 2009 року по 31 березня 2016 року у зв'язку з наданням недостовірних даних для призначення пенсії.

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи відповідачем не доведено наявність підстав стягнення з позивача надміру виплачених сум пенсії, оскільки судом не встановлено зловживань з боку позивача та подання страхувальником недостовірних відомостей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Положеннями ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення , органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Слід зазначити, що перерахунок призначеної пенсії провадиться при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа (ст. 84 Закону Про пенсійне забезпечення ).

Частиною 1 ст. 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З вказаних правових норм вбачається, що необхідною умовою зменшення раніше призначеного розміру пенсії є зловживання з боку пенсіонера щодо підроблених документів або подання свідомо неправдивих відомостей. Сам факт підробки документа та використання підробленого документа повинен бути підтверджений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що на момент зменшення в грудні 2015 року розміру призначеної позивачу на пільгових умовах пенсії та на час розгляду даної справи вина позивача у вчиненні підроблення наданих нею при призначенні пенсії документів, умисному внесенні в них недостовірних даних, не підтверджена вироком суду.

Так, апелянт вказує на те, що пенсійний орган звернувся до правоохоронних органів у листопаді 2017 року після зменшення пенсії та на даний час рішення у кримінальному провадженні не прийняте.

Таким чином, до вирішення у кримінальному провадженні питання про наявність чи відсутність факту підроблення документів з вини пенсіонера, висновок відповідача про їх підроблення є передчасним та не може бути визнаний обґрунтованим.

Сумніви відповідача у достовірності документів не можуть вважатись законною підставою для висновку про їх підроблення позивачем, оскільки, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом з тим, у випадку прийняття судом обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про перегляд судового рішення по справі № 759/12633/16-а за нововиявленими обставинами.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2018 року.