Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 25/53-07
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю.Я. - головуючого,
суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,
здійснивши розгляд в письмовому провадженні касаційної скарги комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 (головуючий - Сизько І.А., судді Джихур О.В., Кузнецова І.Л.) у справі №25/53-07
за позовом фізичної особи-підприємця Гаврилюк В.М.
до товариства з обмеженою відповідальністю "Крістіна"
про визнання права власності,
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крістіна" до фізичної особи-підприємця Гаврилюк В.М.
про розірвання договору та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12.07.2007 фізична особа-підприємець Гаврилюк В.М. звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крістіна" про визнання права власності на 1/3 частину торгового комплексу "Ринок Пастера" загальною площею 220кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера (Кіровський район) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.07.2007).
23.07.2007 товариством з обмеженою відповідальністю "Крістіна" подано зустрічний позов до фізичної особи-підприємця Гаврилюк В.М. про розірвання договору про пайову участь у будівництві від 15.10.2004, укладеного між сторонами, та визнання за цим товариством права власності на будівлю торгового комплексу "Ринок Пастера" загальною площею 220кв.м. (літ. А-1, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1), розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 3-д (Кіровський район) без введення в експлуатацію (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.08.2007).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2007 (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Розірвано договір про пайову участь у будівництві від 15.10.2004, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Крістіна" та фізичної особою-підприємцем Гаврилюк В.М. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Крістіна" право власності на будівлі торгового комплексу "Ринок Пастера" загальною площею 220кв.м. (літ. А-1, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 3-д (Кіровський район) без введення в експлуатацію.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2017, винесеною на підставі частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), відмовлено комунальному підприємству "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради (далі - Підприємство) у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що Підприємством, як органом контролю за використанням об`єктів благоустрою (елементів) не за цільовим призначенням, апеляційну скаргу подано 10.05.2017, тобто після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, тоді як зазначений річний строк є присічним та не може бути поновлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу та передати справу на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), які на апелянта не розповсюджуються, оскільки комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради не є органом місцевого самоврядування, а є самостійним господарюючим суб'єктом, що може здійснювати виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідача до суду не надходили.
Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 4 частини 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, перевіривши оскаржувану ухвалу на предмет правильності застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційну скаргу Підприємством було подано як особою, яка не брала участь у справі, але стосовно якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Відмовляючи Підприємству в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу подано органом місцевого самоврядування після спливу річного строку з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, який (строк) є присічним та поновленню не підлягає.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, річний присічний строк встановлено для подання апеляційних скарг виключно прокурором, органом державної влади та органом місцевого самоврядування.
Проте, оскаржувана ухвала була винесена без врахування та здійснення оцінки доказів визначення правового статусу заявника апеляційної скарги, а саме: 1)рішення Дніпровської міської ради від 21.06.2017 №61/22 (копію додано скаржником); 2) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 3) Статуту комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради (в редакції від 18.05.2016, чинній на час подання апеляційної скарги).
Зокрема, як вбачається з доданої копії Статуту комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 35609280), заявник апеляційної скарги є комунальним унітарним комерційним підприємством, власником якого є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, а метою створення Підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку (пункти 1.1, 1.2, 2.1 Статуту).
Колегія суддів враховує, що комунальні підприємства входять до переліку суб'єктів господарювання, встановленого частиною 2 статті 55 Господарського кодексу України.
При цьому, згідно з частинами 1 та 6 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.
Таким чином апеляційний суд передчасно зробив висновок про наявність підстав для відмови комунальному підприємству "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, як органу місцевого самоврядування не перевіривши належним чином ці обставини.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу
За вищенаведених обставин, касаційна інстанція погоджується з твердженням скаржника про те, що апеляційна інстанція без належної перевірки прийшла до висновку, що комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської є органом місцевого самоврядування.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги Підприємства.
З огляду на наведене, касаційна інстанція вбачає підстави для задоволення касаційної скарги шляхом скасування ухвали від 19.05.2017 та передачі справи на розгляд Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання, чи стосується рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2007 прав, інтересів та (або) обов'язків комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради, яке не було залучене до участі у цій справі.
Згідно приписів частин 3 та 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
З урахуванням вимог статей 300, 304 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням приписів процесуального закону та підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, відповідно до частин 1 та 3 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладені вимоги процесуального закону та зважаючи на те, що згідно з пунктом 2 рішення Дніпровської міської ради від 21.06.2017 №61/22 та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 35609280) є правонаступником комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни скаржника його правонаступником - комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 52, 300, 301, 304, 306, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Здійснити заміну комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради його правонаступником - комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради.
2. Касаційну скаргу комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпровської міської ради задовольнити.
3. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 у справі №25/53-07 скасувати.
4. Справу передати на розгляд Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.Я. Чумак
Судді Т.Б. Дроботова
К.М. Пільков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2018 |
Оприлюднено | 22.02.2018 |
Номер документу | 72335174 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні