Рішення

від 20.02.2018 по справі 576/2349/17

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/2349/17

Провадження № 2/576/80/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно, що належало його матері ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом своєї матері ОСОБА_3, яка померла 03 серпня 2005 року. За життя ОСОБА_3 набула права власності на земельну частку (пай) загальною площею 5,17 га, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0053003, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Сопич за № 3 від 18.06.1996 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996. Зазначений сертифікат, який посвідчував це право, був втрачений, а тому він не має можливості оформити право власності на вказану земельну частку (пай) та змушений звернутися з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, але до суду представником позивача подано письмову заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. В заяві представником зазначено, що ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а за деякий час до її смерті поїхала в гості до родичів в с. Лемешовка Севського району Брянської області РФ без мети постійного проживання чи переїзду, де раптово померла і в подальшому була похована в с. Сопич Глухівського району.

Представник відповідача - Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області в судове засідання не з'явився, але до суду подав заяву, в якій зазначив, що Сопицька сільська рада не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1, а також просив розгляд справи провести у його відсутність.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заяву відповідача щодо позову, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи в гостях в с. Лемяшовка Севського району Брянської області, померла 03 серпня 2005 року, але постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 та з якою на день її смерті постійно проживали: син - ОСОБА_1 та невістка - ОСОБА_4 (а.с. 7, 8).

За життя ОСОБА_3 18 червня 1996 року було отримано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0053003, яким посвідчено її право власності на земельну частку (пай) загальною площею 5,17 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області. Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки (паю) станом на 01.01.2017 складає - 112725 грн. (а.с.9). Вказаний сертифікат був втрачений.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) розміром 5,17 умовних кадастрових гектара, що належало ОСОБА_3, померлої 03.08.2005. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження, з якого вбачається, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.6).

Факт відсутності заповіту та спадкової справи після смерті ОСОБА_3, підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.12) та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.11).

Оскільки позивач відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) належить до першої черги спадкоємців ОСОБА_3 і належним чином прийняв спадщину останньої відповідно до статті 1269 ЦК України, дана спадщина належить йому з часу відкриття спадщини, що відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України є днем смерті ОСОБА_3

Водночас інших спадкоємців не має, а тому суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем своєї померлої матері ОСОБА_3, який прийняв її спадщину.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Отже, після смерті ОСОБА_3 всі належні їй права та обов'язки, у тому числі й право власності на земельну ділянку, що належали останній, перейшли до її єдиного спадкоємця за законом, яким є позивач. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Оскільки судом встановлено, що позивач набув у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай), розташовану на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, площею 5,17 га, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0053003, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1233,1235, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 81, 83, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, до Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, місце знаходження: вул. Чкалова, б.7, с. Сопич, Глухівський район, Сумська область, 41412, код ЄДРПОУ 04390742, про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 в порядку спадкування, право на земельну частку (пай), загальною площею 5,17 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія СМ № 0053003, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3 від 18.06.1996, виданого на підставі розробленої Технічної документації по визначенню розмірів земельної частки (паю), в умовних кадастрових гектарах на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996, яку отримав ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 03 серпня 2005 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Глухівського міськрайонного

суду Сумської області ОСОБА_5