Рішення

від 21.02.2018 по справі 581/24/18

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/24/18

Провадження № 2/581/50/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2018 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

10 січня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просить визначити йому, як спадкоємцю за законом першої черги, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4.

Мотивує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Бірки Гадяцького району Полтавської області помер ОСОБА_4 На день його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельного паю, який знаходиться на території Підставської сільської ради Липоводолинського району. Він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька. В передбачений законодавством шестимісячний строк він не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки на час смерті батька з ним не проживав, при житті при нечастих зустрічах батько не говорив про наявність спадкового майна. Про наявність спадкового дізнався від працівників Підставської сільської ради наприкінці 2017 року. По цій причині вважає, що пропуск шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини стався з поважної причини.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Від відповідача Підставської сільської ради Липоводолинського району надійшла заява, в якій висловлено прохання справу розглянути без участі представника ради, заперечення щодо задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батьками згідно свідоцтва про народження зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 4).

За життя ОСОБА_4 отримав державний акт НОМЕР_2 на право приватної власності на землю площею 2,355 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підставської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Бірки Гадяцького району Полтавської області помер ОСОБА_4 (а.с 6).

Відповідно до довідки № 70 від 12 лютого 2018 року, виданої Підставською сільською радою Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року, з 1998 року та до моменту смерті був зареєстрований та постійно проживав в с. Слобідка Липоводолинського району Сумської області сам.

З наданих Липоводолинською райдержнотконторою № 181/01-16 від 15 лютого 2018 року відомостей вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, спадкоємці з заявами не звертались, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями, які відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину немає, заповіти від імені ОСОБА_4, відповідно до Спадкового реєстру не посвідчувалися.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач є спадкоємцем після смерті батька за законом першої черги, спадкова справі після його смерті не заводилась, позивач не звернувся протягом встановленого для подання заяви про прийняття спадщини строку із причин, які суд вважає поважними і такими, що дають підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановивши відсутність можливих спадкоємців після смерті ОСОБА_4, дотримуючись вимог законності та справедливості, суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню з визначенням позивачу двомісячного додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Керуючись ст. 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тривалістю два місяці, перебіг якого починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Підставська сільська рада Липоводолинського району Сумської області (вул. Радянська, 2 с. Підставки Липоводолинського району Сумської області, ЄДРПОУ 04388403).

Суддя О. В. Кузьмінський