Рішення

від 14.02.2018 по справі 548/99/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/99/18

Провадження № 2/548/182/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Листопад В.Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого вказали, що вони ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є синами ОСОБА_4, що що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія І-КЕ № 323784, копією свідоцтва про народження Серія ІV-УР № 570102.

17 липня 2015 року позивачів батько ОСОБА_4 помер в с. Грушине Хорольського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть ОСОБА_5 І-КЕ № 306979.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з"явилися, але в позовній заяві прохали суд провести розгляд справи у їх відсутність.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Хорольського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада позов визнає повністю.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України .

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Після смерті 17 липня 2015 року ОСОБА_4 відкрилась спадщина на його спадкове майно:

- земельну ділянку площею 5, 48 гектарів, номер запису про право власності: 1266075, дата державної реєстрації: 01.06.2013 року, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 80646053248, кадастровий номер: 5324881500:00:001:0003, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Грушинська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 4725774, сформованого 12.06.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області ОСОБА_6;

- земельну ділянку площею 5, 49 гектарів, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Грушинська сільська рада, цільове призначення - для с/г використання, яку він прийняв як спадщину за заповітом після смерті 15.10.1999 року матері ОСОБА_7, що доводиться копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 12 лютого 2002 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 795, а також Державного акта на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536887 на ім я ОСОБА_7, план цієї земельної ділянки було внесено в якості другої земельної ділянки до Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888 на ім я ОСОБА_9 без визначення її меж та розташування.

З повідомлення Хорольської держнотконтори від 12.01.2018 року № 23/02-14 слідує, що спадкова справа на майно померлого 17 липня 2015 року ОСОБА_4, останнім місцем проживання якого було: с. Бубереве, вулиця Боровиковського, 9 Хорольського району Полтавської області, була відкрита 24.11.2015 року за № 421/2015 на підставі заяви спадкодавця ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

27.11.2015 року у спадкову справу подано заяву дружиною спадкодавця ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, про відмову від прийняття спадщини. 04.12.2015 року у спадкову справу подано заяву сином спадкодавця ОСОБА_2 про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини немає.

Спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 17.07.2015 року, останнім місцем проживання якого було: с. Бубереве, вулиця Боровиковського, 9 Хорольського району Полтавської області, за життя було складено два заповіти, останнім з яких було посвідчено 20.05.2015 року виконкомом Грушинської сільської ради Хорольського району Полтавської області за реєстровим № 47, згідно якого все своє майно заповідав тільки ОСОБА_1. Відповідно до до ч. 3 ст.1254 ЦК України кожний наступний заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним, тому у випадку спадкування за заповітом ОСОБА_2 не матиме права на спадщину ОСОБА_4, а у випадку спадкування за законом його спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матимуть рівне право на спадкове майно, тобто по ? частці кожен.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1261 ЦК України позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є спадкоємцями першої черги за законом померлого 17 липня 2015 року батька ОСОБА_4, які прийняли його спадщину, тому відповідно до ч. 1 ст.1267 ЦК України мають рівне право на його спадкове майно, тобто по 1/2 частці кожен.

Належність вказаного спадкового майна померлому 17 липня 2015 року ОСОБА_4 повністю доводиться:

- копією Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 4725774, сформованого 12.06.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області ОСОБА_6;

- копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 12 лютого 2002 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 795;

- копією Державного акта на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536887 на ім я ОСОБА_7, план цієї земельної ділянки було внесено в якості другої земельної ділянки до Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888 на ім я ОСОБА_4 без визначення її меж та розташування.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 15 , 16 , 1218 , 1234 , 1235 , 1277 ЦК України , ст.ст. 1-18 , 76-81 , 141 , 209-241 , 259 , 263-265 , 268 , 354 , 355 ЦПК України ,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом майна померлого 17 липня 2015 року ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 5, 48 гектарів, номер запису про право власності: 1266075, дата державної реєстрації: 01.06.2013 року, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 80646053248, кадастровий номер: 5324881500:00:001:0003, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, ОСОБА_3 ( колишня Грушинська )сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 4725774, сформованого 12.06.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Хорольського РУЮ Полтавської області ОСОБА_6

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом майна померлого 17 липня 2015 року ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 5, 49 гектарів, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, ОСОБА_3 ( колишня Грушинська) сільська рада, цільове призначення - для с/г використання, яку він прийняв як спадщину за заповітом після смерті 15.10.1999 року матері ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 12 лютого 2002 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 795, що належала останній на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536887 на ім я ОСОБА_7, план цієї земельної ділянки було внесено в якості другої земельної ділянки до Державного акту на право приватної власності на землю Серія Р1 № 536888 на ім я ОСОБА_4 без визначення її меж та розташування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення в апеляційний суд Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.С. Миркушіна