Постанова

від 11.06.2007 по справі 18/134пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

11.06.07

р.                                                                                

Справа № 18/134пн

за позовом: 1. Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк

                      2. Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Донецьк

                     3. Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 м. Донецьк

                     4. Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи 

ОСОБА_4, м. Донецьк

                     5. Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 м. Донецьк

                    6. Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 м. Донецьк

до відповідача: Донецького міського

центру зайнятості

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя господарського суду Донецької

області          Овсяннікова О. В.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу за участю

представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_7-дов.,

ОСОБА_6-дов.

від відповідача : Панченко Н.А. -

дов.

Суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи : ОСОБА_1 м. Донецьк,

ОСОБА_2 м. Донецьк, ОСОБА_3 м. Донецьк, ОСОБА_4, м. Донецьк, ОСОБА_5 м.

Донецьк,               ОСОБА_6 м. Донецьк

звернулись з позовом про зобов'язання керівництва Донецького міського центру

зайнятості здійснювати постановку та зняття з обліку трудових договорів, які

пов'язані з наймом-звільненням працівників при участі законного представника

без особистої присутності роботодавця та визнання незаконною відмову

керівництва  відповідача у постановці-знятті

з реєстрації трудових договорів з обліку, без особистої присутності

роботодавця.

Заявами  від 21.05.2007 року та

від 06.06.2007 року позивачі уточнювали позовні вимоги.

Заявою від 11.06.2007 року позивачі остаточно уточнили предмет  позову і просять суд визнати незаконною  відмову Донецького міського центру зайнятості

у реєстрації і знятті з реєстрації трудових угод, що укладаються ними з

найманими працівниками, через уповноваженого представника та зобов”язати  відповідача здійснювати дії пов”язані з

реєстрацією  і зняттям з реєстрації цих

трудових договорів, через представника, діючого на підставі  нотаріально посвідченої довіреності, не

вимагаючи їх особистої присутності.

 В обґрунтування позовних вимог позивачі

посилаються на те, що постійна присутність їх у центрі зайнятості для

реєстрації (постановки на облік та зняття з обліку) трудових договорів

неможливо з поважних причин (відрядження, знаходження на лікарняному і т.і.), а

тому відповідач повинен здійснювати дії по реєстрації трудових договорів без

особистої їх присутності з довіреними особами на підставі нотаріально

посвідчених довіреностей.

Відповідач проти позову заперечує з

посиланням на те, що чинне законодавство передбачає саме особисту присутність

підприємців-роботодавців при реєстрації та знятті з реєстрації трудових

договорів, а не їх представників.

 Розглянувши 

матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників  сторін суд встановив, що позовні вимоги не  підлягають задоволенню з огляду на наступне.

 Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу

України           до підприємницької

діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що  регулюють підприємницьку діяльність юридичних

осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

 Законодавство про працю регулює трудові

відносини працівників всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм

власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють

за трудовими договорами з фізичними особами (стаття 3 Кодексу законів про працю

України) - (далі КЗпП України).

 Відповідно до статті 2 КЗпП України працівники

реалізують право на  працю шляхом

укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі,

організації або з фізичною особою.

 Статтею 241 

КЗпП України встановлено, що у разі укладення трудового договору між

працівником та фізичною особою фізична особа повинна зареєструвати, у порядку

визначеному Міністерством праці та соціальної політики України, укладений у

письмовій формі трудовий договір в державній службі зайнятості за місцем свого

проживання.

 Форма трудового договору між працівником і

фізичною особою і Порядок реєстрації трудового договору між працівником і

фізичною особою ( у подальшому -Порядок) затверджені наказом  Міністерства праці та соціальної політики

України 08.06.2001 року № 260 та зареєстровані 

в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 року за № 554/5745). Порядком

визначений механізм реєстрації (зняття) 

з реєстрації трудових договорів, укладених між фізичними особами-роботодавцями

та найманими працівниками.

 На державну службу зайнятості вказаним

Порядком покладено обов”язок реєстрації (зняття з реєстрації) трудових

договорів, укладених між фізичними особами -роботодавцями та найманими

працівниками, а також підтвердження 

записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок

працівників.

 Порядком передбачений обов”язок  реєстрації трудових договорів з найманими

працівниками лише для фізичних осіб - суб”єктів підприємницької діяльності, які

діють без створення юридичної особи та фізичних осіб, які використовують

найману працю, пов”язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії, тощо).

 Відповідно до п. 6 Порядку та пункту 14 Форми

трудового договору між працівником і фізичною особою, трудовий договір між

фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником укладається у трьох

автентичних  примірниках, один з яких

перебуває у фізичної особи, другий-у працівника, третій - в центрі зайнятості,

де цей трудовий договір зареєстровано.

 Статтею 241 

КЗпП України та Порядком не передбачена можливість укладення трудових

договорів та їх реєстрації (зняття з реєстрації) іншими особами ніж фізична

особа-роботодавець та працівник.

В пункті 3 Порядку передбачено, що 

при реєстрації трудового договору сторони повинні подати такі документи:

- фізична особа, суб”єкт

підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму

працівників - паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності,

довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний

код;

- фізична особа, яка використовує

найману працю, пов”язану з наданням послуг, -паспорт, довідку відповідної

державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

-працівник, який влаштовується на

роботу до фізичної особи -паспорт, трудову книжку, довідку відповідної

державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

-особа, яка вперше шукає роботу і

не має трудової книжки -паспорт, довідку відповідної державної податкової

адміністрації про ідентифікаційний код.

Таким чином, в усіх зазначених випадках передбачено надання паспорту,

який пред”являється особисто.

 В пункті 10 Порядку зазначено, що посадова

особа центру зайнятості повинна ознайомити сторони під розпис щодо порядку

реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних

записів до трудової книжки працівника та її зберігання (про що сторони

ознайомлюються під розпис у пункті 20 Трудового договору).

Беручи до уваги те, що сторони мають ознайомитися із своїми правами та

обов”язками особисто ( під розпис) присутність працівника та роботодавця у

центрі зайнятості під час реєстрації 

трудового договору є обов”язковою.

Пунктом 7 Порядку визначено, що  у

разі закінчення строку трудового договору або припинення  його дії достроково, в  трудовому договорі фізична особа робить запис

про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів

про працю України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості.

Згідно пункту 17 Форми трудового договору між працівником і фізичною

особою, розірвання трудового договору повинно бути підтверджено підписами

сторін трудових відносин (фізична особа-роботодавець та найманий працівник) в

усіх (трьох) примірниках трудового договору.

 У разі відсутності в центрі зайнятості однієї

зі сторін трудового договору (фізичної особи-роботодавця чи найманого

працівника) додержатись визначеного Порядку неможливо.

 Зняття трудового договору  з реєстрації в державній службі зайнятості,

за відсутності однієї зі сторін трудових відносин, можливе лише за умови, якщо

до центру зайнятості буде подано рішення 

суду, яке набрало чинності, щодо припинення дії такого договору або

визнання його таким, що втратив силу (з зазначенням конкретної дати) в якому є

зобов”язання до державної служби зайнятості щодо зняття з реєстрації    такого 

договору. Також, згідно пункту 19 Форми трудового договору між

працівником та фізичною особою, трудовий договір знімається з реєстрації у разі

визнання його недійсним за рішенням суду.

 Міністерство праці та соціальної політики

України листом від 19.11.2004 року   №

ДУ-11-5466 надало роз”яснення щодо 

проблемних питань, які виникають при реєстрації та знятті з реєстрації

трудових договорів між фізичними особами -роботодавцями та найманими

працівниками, в якому зазначено, що особиста присутність сторін трудового

договору, що його підписали, необхідна як при реєстрації так і при знятті його

з реєстрації.

 Згідно з п.п. 45 п. 4 Положення про

Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1543 Мінсоцпраці відповідно

до  покладених на нього завдань здійснює

методичне забезпечення діяльності органу виконавчої влади Автономної Республіки

Крим з питань праці та соціальної політики, структурних підрозділів

місцевих  держадміністрацій з питань

праці, зайнятості та соціального захисту населення, надає практичну і методичну

допомогу підприємствам, установам та організаціям, проводить  інформаційно-роз”яснювальну, консультаційну

роботу з питань, що належать до його компетенції.

 Таким чином суд вважає, що надане

Міністерством праці  роз”яснення  по спірному 

питанню відповідає  вимогам

чинного законодавства, а тому має виконуватися усіма учасниками цих

правовідносин.

Керуючись ст.ст. 51,71,86,94, 137, 162, 167 Кодексу

Адміністративного  судочинства України,

на підставі ст. 19 Конституції України, п.п 45 п. 4, п. 7 Положення про

Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України від.02.11.2006 року  № 1543, Порядка реєстрації трудового договору

між працівником і фізичною  особою,

затвердженого наказом Міністерства праці та 

соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260,  п.п. „б” п. 7 Положення про інспекцію по

контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого

Постановою  Кабінету Міністрів України

від 24.06.1991 року № 47, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

 Позивачам - Суб'єктам підприємницької

діяльності -фізичним особам : ОСОБА_1  м.

Донецьк, ОСОБА_2 м. Донецьк, ОСОБА_3 м. Донецьк, ОСОБА_4 м. Донецьк, ОСОБА_5 м.

Донецьк, ОСОБА_6 м. Донецьк у позові   до

Донецького міського центра зайнятості про визнання незаконною відмови у

реєстрації  та знятті  з реєстрації трудових угод  та зобов”язання  його здійснювати дії пов”язані з

реєстрацією  і зняттям з реєстрації

трудових договорів, що укладаються ними з найманими працівниками, через їх

представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності, не вимагаючи  особистої присутності -відмовити.

Постанова оголошена 11.06.2007 року і набуває законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

Кодексом Адміністративного Судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, встановлений Кодексом Адміністративного Судочинства

України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення

цього строку.

Повний текст постанови виготовлений

15.06.2007 року.

Суддя