Ухвала

від 08.02.2018 по справі 757/57717/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участі прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та накладено арешт на майно ТОВ «Івестмент Девелопмент Проперті» (код ЄДР 24920768), а саме:

· ноутбук марки HP SERIAL: CND646B7VG, PRODUCT W4N003EA#ACB;

· ноутбук марки HP SERIAL: CND646BJGJ, PRODUCT W4N003EA#ACB;

· зарядний пристрій до ноутбука чорного кольору CT:WFTKU0C3G48L57;

· системний блок чорно-сірого кольору марки HP, серійний номер: SERIAL: CNV71205FY, PRODUCTRK270AA#ABA.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що майно, зазначене в матеріалах клопотання, відповідає вимогам ст.ст. 98, 170, 236 КПК України та може містити відомості, які мають значення для подальшого досудового розслідування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ТОВ «Івестмент Девелопмент Проперті» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді з підстав її необґрунтованості та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що слідчий суддя, в порушення ст. 94, ч. 1 ст. 170, ч. 1 ст. 173, ч. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України, не послався на докази та не дослідив відповідні докази, які дають підстави вважати, що ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» може вживати дії щодо приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення або відчуження належного їй майна. Також, зазначає, що оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування того, що вилучене майно може бути використане як доказ у відповідному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Прокурором не було встановлено, що вилучені комп`ютери містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Звертає увагу, що підприємство веде реальну господарську діяльність, а тому після довготривалого вилучення і неповернення вказаного майна, діяльність підприємства є фактично паралізованою.

Одночасно апелянт просить про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення ухвали слідчого судді Печорського районного суду від 29.09.2017 року. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, а про існування даної ухвали стало відомо з дня отримання її копії в канцелярії суду, а саме 17.11.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника товариства, що підтримали вимоги за апеляційною скаргою та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 29 вересня 2017 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, копію оскаржуваної ухвали отримана лише 17 листопада 2017 року, а тому, за таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42014100000000239, відомості про яке 17.03.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «Івестмент Девелопмент Проперті», яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем розташування товариства, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року, а саме:ноутбук марки HP SERIAL: CND646B7VG, PRODUCT W4N003EA#ACB; ноутбук марки HP SERIAL: CND646BJGJ, PRODUCT W4N003EA#ACB; зарядний пристрій до ноутбука чорного кольору CT:WFTKU0C3G48L57; системний блок чорно-сірого кольору марки HP, серійний номер: SERIAL: CNV71205FY, PRODUCT RK270AA#ABA.

Клопотання мотивоване тим, що вилучені матеріальні носії інформації відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та можуть істити відомості, які можуть бути доказами під час досудового розслідування та судового розгляду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року клопотання органу досудового розслідування було задоволена та накладено арешт на вищевказане майно.

З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведеної норми права, матеріальні об`єкти, які, на переконання органу досудового розслідування, мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності матеріального об`єкту тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Разом з тим, на момент розгляду апеляційної скарги стороною обвинувачення не було надано суду доказів визнання арештованого майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 42014100000000239.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки без відповідної постанови слідчого майно не може набути статусу речового доказу.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2017 року, на підставі якої було здійснено обшук приміщення товариства, дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем не надавався.

Таким чином, у зв`язку із викладеним, колегія суддів переконана, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, є передчасними.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, за недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Інвестмент Девелопмент Проперті» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42014100000000239, відомості про яке 17.03.2017 року внесено до ЄРДР - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене ТОВ «Івестмент Девелопмент Проперті» (код ЄДР 24920768), а саме:

· ноутбук марки HP SERIAL: CND646B7VG, PRODUCT W4N003EA#ACB;

· ноутбук марки HP SERIAL: CND646BJGJ, PRODUCT W4N003EA#ACB;

· зарядний пристрій до ноутбука чорного кольору CT:WFTKU0C3G48L57;

системний блок чорно-сірого кольору марки HP, серійний номер: SERIAL: CNV71205FY, PRODUCTRK270AA#ABA відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/163/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1