Рішення

від 12.02.2018 по справі 904/9292/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018м. ДніпроСправа № 904/9292/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дистриб`юшн", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд", м. Київ

відповідача-2: Приватного підприємства "Файні корми", м. Дніпро

про стягнення 550 266 грн. 82 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, керівник

від відповідача-1: ОСОБА_4, дов. №б/н від 02.01.2018, представник;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дистриб`юшн" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" та Приватного підприємства "Файні корми" заборгованість в розмірі 550 266 грн. 82 коп., з яких: 543 289 грн. 50 коп. - сума основного боргу, 4 468 грн. 32 коп. - пеня, 2 009 грн. 00 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки від 12.01.2017 № 1/12/01/2017 в редакції додаткових угод;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" та Приватного підприємства "Файні корми" заборгованість у розмірі 500 грн. 00 коп., відповідно до умов договору поруки від 01.09.2017.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами своїх господарських зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2017.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2017 розгляд справи відкладений на 14.12.2017, у зв'язку з необхідністю надання сторонами витребуваних судом документів та неявкою представників відповідачів у призначене судове зсідання.

15.11.2017р. відповідач-2 подав до суду клопотання, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

28.11.2017 відповідач-1 подав до суду відзив, в якому зазначив, що фактично договір поруки не забезпечує виконання зобов'язань відповідача-1 перед позивачем. Також на виконання умов спірного договору поставки сторонами 20.08.2017 була підписана специфікація № 15, відповідно до якої постачальник зобов'язаний до 30.08.2017 поставити покупцю автомобільним транспортом на умовах СРТ, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1 висівки пшеничні у кількості 500,00 тон +/- 3% загальною вартістю 175 0000,00 грн. Відповідно до п. 5.1. договору у випадку прострочення поставки або недопоставки товару в строки, зазначені в Специфікаціях до договору, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця сплати останньому штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. Станом на 22.11.2017 товар покупцю не поставлений. Враховуючи порушення постачальником строків поставки товару, останній зобов'язаний сплати покупцю штраф в розмірі 124 250,00 грн., розрахований за період з 31.08.2017 по 09.11.2017. 09.11.2017 на адресу позивача була надіслана претензія з вимогою оплатити штрафні санкції протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання претензії. Претензія була отримана позивачем 15.11.2017, проте штрафні санкції оплачені не були. Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Враховуючи наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідач-1 направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2017 № 355, відповідно до якої: ТОВ ОСОБА_2 Трейд зараховує зобов'язання ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн перед ним у сумі 124 250,00 грн. по оплаті штрафу за Договором в рахунок погашення зобов'язань ТОВ ОСОБА_2 Трейд перед ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн за Договором по оплаті поставленого товару. Після проведення зарахування вважаються припиненими зобов'язання сторін в такому обсязі: зобов'язання ТОВ ОСОБА_2 Трейд перед ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн за договором поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017 у розмірі 124 250,00 грн. по оплаті поставленого товару; зобов'язання ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн перед ТОВ ОСОБА_2 Трейд за договором поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017 у розмірі 124 250,00 грн. по оплаті штрафу. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд:

- припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн заборгованості за договором поставки № 1/12/1/2017 від 12.01.2017 у розмірі 124 250,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд пені у розмірі 4 468,32 гривень та 3 % річних у розмірі 2 009,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд та Приватного підприємства Файні Корми суми в розмірі 500,00 грн. за договором поруки.

29.11.2017 відповідач-1 подав до суду клопотання, в якому зазначив, що укладення позивачем та відповідачем-2 договору поруки здійснене з єдиною метою - змінити підсудність справи та подати позовну заяву за місцем перебування штучно введеного в процес фіктивного відповідача-2. Штучна зміна підсудності справи ущемляє інтереси відповідача-1, призводить до необґрунтованих витрат на оплату витрат представника для виїзду в інше місто. Таким чином, підсудність даного спору повинна визначатись за місцезнаходженням відповідача-1, яким є ТОВ ОСОБА_2 Трейд та місцезнаходженням якого є: 03150, м. Київ, вул. Ділова, 5, корп. 10-а. Отже, за спір по справі № 904/9292/17 віднесений до територіальної підсудності господарського суду м. Києва. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд передати справу № 904/9292/17 за позовом ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн до ТОВ ОСОБА_2 Трейд, ПП Файні Корми за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

14.12.2017 відповідач-1 надав до суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що позивачем невірно виконаний розрахунок штрафних санкцій, оскільки не враховані умови специфікацій щодо розрахунку протягом одного банківського дня, а не календарного, як розраховує позивач.

Ухвалою суду від 14.12.2017 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 11.01.2018.

11.01.2018 на адресу суду надійшов відзив відповідача-1, в якому останній повідомив суд, що 04.12.2017 на адресу позивача була надіслана ще одна претензія з вимогою оплатити нараховані відповідачем-1 штрафні санкції в сумі 43 750,00 грн. (період нарахування з 10.11.2017 по 04.12.2017) протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання претензії. Претензія була отримана позивачем 13.12.2017, проте штрафні санкції оплачені не були. Враховуючи наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідач-1 направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2017 № 356, відповідно до якої: ТОВ ОСОБА_2 Трейд зараховує зобов'язання ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн перед ним у сумі 43 750,00 грн. по оплаті штрафу за Договором в рахунок погашення зобов'язань ТОВ ОСОБА_2 Трейд перед ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн за Договором по оплаті поставленого товару. Після проведення зарахування вважаються припиненими зобов'язання сторін в такому обсязі: зобов'язання ТОВ ОСОБА_2 Трейд перед ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн за договором поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017 у розмірі 43 750,00 грн. по оплаті поставленого товару; зобов'язання ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн перед ТОВ ОСОБА_2 Трейд за договором поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017 у розмірі 43 750,00 грн. по оплаті штрафу. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд:

- закрити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн заборгованості за договором поставки № 1/12/1/2017 від 12.01.2017 у розмірі 168 000,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд пені у розмірі 4 468,32 гривень та 3 % річних у розмірі 2 009,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд та Приватного підприємства Файні Корми суми в розмірі 500,00 грн. за договором поруки.

11.01.2018 на адресу суду надійшло клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи для вирішення питання про належність або неналежність підпису на специфікації № 15 від 20.08.2017 до спірного договору поставки директору позивача, часу нанесення підпису та печатки на вказану специфікацію тощо. Необхідність проведення експертизи обґрунтовує тим, що зазначена специфікація підписана з боку позивача не уповноваженою особою, крім того всі інші погоджені специфікації до договору структурно і текстом відрізняються від наданої відповідачем-1 специфікації № 15 і мають найменування Додаткова угода , у зв'язку із чим позивач припускає фальсифікування цього документу.

Ухвалою від 11.01.2018 господарський суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та з урахуванням стадії вирішення спору до набрання новим ГПК України законної сили, яка відповідає стадії розгляду по суті, відкласти розгляд справи по суті на 12.02.2018, у зв'язку із неявкою представника відповідача-2 та ненаданням витребуваних судом документів.

02.02.2018 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву, в якій ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн зазначило, що відповідач-1 в односторонньому порядку намагається здійснити залік зустрічних вимог згідно поданих заяв від 21.11.2017 № 355 на суму 124 250,00 грн. та від 19.12.2017 № 356 на суму 43 750,00 коп. Проте, позивач заперечує проти такого заліку, про що повідомив відповідача-1 письмово, оскільки вважає, що специфікація № 15 від 20.08.2017, на яку посилається відповідач-1 підписана не уповноваженою особою та викликає сумніви у її справжності. Крім того, позивач направляв відповідачу-1 додаткову угоду № 15 від 26.09.2017, яка не була узгоджена з боку останнього і, відповідно, поставки товару у вересні 2017 позивачем не виконувалися.

09.02.2018 на адресу суду надійшли доповнення відповідача-1 до відзиву, в якому останній повідомив суд, що 26.12.2017 та 19.01.2018 на адресу позивача була надіслані претензії з вимогами оплатити нараховані відповідачем-1 штрафні санкції в сумі 38 500,00 грн. (період нарахування з 05.12.2017 по 26.12.2017) та в сумі 42 000,00 (період нарахування з 27.12.2017 по 19.01.2018) протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання претензії. Претензії були отримані позивачем, проте штрафні санкції оплачені не були. Враховуючи наявність зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідач-1 направив на адресу позивача відповідні заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.01.2018 № 2 та від 02.02.2018 № 6. Враховуючи викладене, відповідач-1 просить суд:

- закрити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн заборгованості за договором поставки № 1/12/1/2017 від 12.01.2017 у розмірі 248 500,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд пені у розмірі 4 468,32 гривень та 3 % річних у розмірі 2 009,00 грн.

- відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дистриб'юшн у стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Трейд та Приватного підприємства Файні Корми суми в розмірі 500,00 грн. за договором поруки.

У призначене судове засідання 12.02.2018 відповідач-2 явку повноважного представника не забезпечив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дистриб`юшн" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (покупець) було укладено договір поставки №1/12/01/2017 (далі - договір поставки).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (п. 1.1. договору).

Під товаром у цьому договорі розуміється висівки пшеничні, здорового товарного виду, без живих комах зернових шкідників, без плісняви, скритої зараженості і нерадіоактивні. Якість: Сира клітковина - макс. 9% Сирий протеїн-мін. 14% Вологість - макс. 15 %/ У випадку, якщо результати аналізів якості товару не відповідатимуть вимогам, відповідно до п. 1.2. цього договору, покупець має право, на власний вибір, або прийняти такий товар (за ціною, зниженою на розмір витрат (на сушіння та ін.), або відмовитись від товару, якщо сторони не прийшли до погодження (п. 1.2. договору).

Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру, строк відвантаження товару, місце та умови доставки товару, визначаються сторонами у Специфікаціях, що є додатками та невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару, також, вказується в накладних до окремих партій і вважається погодженою між постачальником і покупцем при наявності печаток обох сторін договору (п. 1.5. договору).

Умови та строки поставки товару обумовлюється сторонами в Специфікації (п. 1.6. договору).

Постачальник зобов'язаний відвантажити та доставити товар (п. 2.1. договору).

Товар вважається поставленим з моменту надходження його в пункт відвантаження (п. 2.2. договору).

Покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне і належне приймання товару, що відповідає вимогам, визначеним щодо нього у цьому договорі, і який був поставлений в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (п. 2.3. договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі на товар уповноваженими представниками сторін (п. 3.1. договору).

Право власності на товар переходить до покупця з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної (п. 3.2. договору).

Загальна вартість договору визначається на підставі сум, зазначених у специфікаціях (п. 4.1. договору).

Оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до умов зазначених у специфікаціях до цього договору (п. 4.2. договору).

Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів із поточного рахунку покупця (п. 4.3. договору).

За невиконання або неналежне виконання інших зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України (п. 5.3. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків та поставки товару до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1. договору).

01.08.2017 сторони підписали та скріпили печатками Додаткову угоду № 12 (а.с. 15), в якій сторони погодили, що за даною додатковою угодою підлягає поставці наступна партія товару: висівки, висівки пшеничні, 40 (сорок) тон. Ціна товару за одну тону складає 3 700 (три тис. сімсот) грн., в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару за даною угодою складає 146 000 (сто сорок шість тис.) грн., в тому числі ПДВ 24 334 грн. (двадцять чотири тис. триста тридцять чотири) грн. Базис поставки - на умовах DАР - склад покупця, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1. Якість товару, що постачається. має відповідати наступним значенням: зовнішній вигляд: сухий сипучий продукт без щільних грудок; колір: червоно-жовтий з сіруватим відтінком; запах: без по стороннього запаху, не затхлий, без запаху плісняви; вологість, не більше 14,50%; масова доля сирого протеїну, не менше 14%; масова доля сирої клітковини, не більше 9%. Постачальник зобов'язується передати партію товару покупцю на умовах договору в строк до 17 серпня 2017 р. Покупець здійснює оплату в разі поставки товару автомобільним транспортом: оплата товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня.

01.08.2017 сторони підписали Додаткову угоду № 13 (а.с. 16), в якій дійшли згоди підлягає поставці наступна партія товару: висівки, висівки пшеничні, 400 ( чотириста) тон. Ціна товару за одну тону складає 3 650 (три тис. шістсот п'ятдесят) грн., в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару за даною угодою складає 1 460 000(один мільйон чотириста шістдесят тис. ) грн., в тому числі ПДВ 243 334 грн. (двісті сорок три тис. триста тридцять чотири) грн. Базис поставки - на умовах DАР - склад покупця, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1. Якість товару, що постачається, має відповідати наступним значенням: зовнішній вигляд: сухий сипучий продукт без щільних грудок; колір: червоно-жовтий з сіруватим відтінком; запах: без по стороннього запаху, не затхлий, без запаху плісняви; вологість, не більше 14,50%; масова доля сирого протеїну, не менше 14%; масова доля сирої клітковини, не більше 9%. Постачальник зобов'язується передати партію товару покупцю на умовах договору в строк до 31 серпня 2017 р. Покупець здійснює оплату в разі поставки товару автомобільним транспортом: оплата товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 697 789 грн. 50 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 687 від 19.08.2017 на суму 80 008 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 17);

- № 698 від 21.08.2017 на суму 79 935 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 18);

- № 699 від 21.08.2017 на суму 67 087 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 19);

- № 701 від 22.08.2017 на суму 81 468 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 20);

- № 707 від 22.08.2017 на суму 79 605 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 21);

- № 716 від 23.08.2017 на суму 79 460 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 22);

- № 717 від 23.08.2017 на суму 79 789 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 23);

- № 718 від 23.08.2017 на суму 76 777 грн. 50 коп. з ПДВ (а.с. 24);

- № 719 від 27.08.2017 на суму 73 660 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 25).

Як вказано вище, відповідно до п. 4.2. договору оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до умов зазначених у специфікаціях до цього договору. У підписаних сторонами Додаткових угодах № 12 від 01.08.2017 (а.с. 15) та № 13 від 01.08.2017 (а.с. 16) сторони визначили, що покупець здійснює оплату в разі поставки товару автомобільним транспортом: оплата товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня.

Враховуючи вищевикладене, відповідач-1 повинен був оплатити поставлений товар:

- за видатковою накладною № 687 від 19.08.2017 грошові кошти у розмірі 80 008 грн. 00 коп. у строк до 21.08.2017 включно;

- за видатковими накладними № 698 від 21.08.2017 та № 699 від 21.08.2017 грошові кошти у розмірі 147 022 грн. 00 коп. (79 935 грн. 00 коп. + 67 087 грн. 00 коп.) у строк до 22.08.2017 включно;

- за видатковими накладними № 701 від 22.08.2017 та № 707 від 22.08.2017 грошові кошти у розмірі 161 073 грн. 00 коп. (81 468 грн. 00 коп. + 79 605 грн. 00 коп.) у строк до 23.08.2017 включно;

- за видатковими накладними № 716 від 23.08.2017, № 717 від 23.08.2017 та № 718 від 23.08.2017 грошові кошти у розмірі 236 026 грн. 50 коп. (79 460 грн. 00 коп. + 79 789 грн. 00 коп. + 76 777 грн. 50 коп.) у строк до 24.08.2017 включно;

- за видатковою накладною № 719 від 27.08.2017 грошові кошти у розмірі 73 660 грн. 00 коп. у строк до 28.08.2017 включно.

Відповідач-1 в порушення приписів договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не виконав, сплативши позивачу грошові кошти у розмірі 154 00 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 6729 від 30.08.2017 про сплату позивачу 77 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: за висівки пшеничні зг. дог. № 1/12/01/2017 від 12.01.2017р., зг. рах № 728 від 30.08.2017р. (а.с. 26);

- № 6737 від 30.08.2017 про сплату позивачу 77 000 грн. 00 коп., з призначенням платежу: за висівки пшеничні зг. дог. № 1/12/01/2017 від 12.01.2017р., зг. рах № 729 від 30.08.2017р. (а.с. 27).

У зв'язку із викладеним у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем в сумі 543 789 грн. 50 коп.

Господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні рахунки № 728 від 30.08.2017р. та № 729 від 30.08.2017р. В той же час позивач у позовній заяві зазначає, що сплачені відповідачем-1 грошові кошти у розмірі 154 000 грн. 00 коп. зарахував в погашення заборгованості за поставлений товар за накладною № 687 від 19.08.2017р. та в рахунок часткового погашення заборгованості на суму 73 992 грн. 00 коп. (154 000 грн. - 80 008 грн.) за поставлений товар за накладною № 698 від 21.08.2017р.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача-1 пеня за загальний період з 21.08.2017 по 11.10.2017, розрахована за кожною накладною окремо, у загальному розмірі 4 468 грн. 32 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача-1 3% річних в сумі 2 009 грн. 00 коп. за загальний період з 21.08.2017 по 11.10.2017.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем-1 сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім того, в забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача-1 за договором поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дистриб`юшн" (кредитор) та Приватним підприємством "Файні корми" (поручитель) 01.09.2017 укладено договір поруки (далі - договір поруки).

Відповідно з даним договором поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (код ЄДРПОУ 39651630), в подальшому іменується "боржник", по договору поставки №1/12/01/2017 від 12.01.2017р., укладеному між кредитором та боржником (в подальшому іменується основний договір ) (п. 1.1. договору поруки).

Підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, є основний договір (п. 2.1. договору поруки).

Предметом вищезазначеного основного договору є: постачання висівок у кількості вказаної в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 2.2. договору поруки).

Строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним договором, настає протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання поручителем відповідної вимоги (п. 2.3. договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором включає: зобов'язання здійснити поставку товару за основним договором (основне зобов'язання); зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди); зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки); зобов'язання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами за не виконання основного зобов'язання (п. 3.1. договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором у випадках передбачених п. 3.1. обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.) (п. 3.2. договору поруки).

Поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором на умовах, в порядку та строки, що визначені в основному договорі (п. 4.1. договору поруки).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань по основному договору (п. 6.1. договору поруки).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.08.2018р. (п. 7.1. договору поруки).

На час розгляду справи доказів звернення позивача до відповідача-2 із вимогою виконати свої зобов'язання за договором поруки та погашення заборгованості відповідачем-2 перед позивачем сторонами не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що розрахунок проведений неправильно, а саме позивачем при розрахунку не вірно визначено початкові періоди нарахування, а також не враховано приписи п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Проте, згідно із перерахунком, виконаним господарським судом, розмір пені та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені та 3% річних в заявленому позивачем розмірі.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 543 789 грн. 50 коп. основного боргу, 4 468 грн. 32 коп. пені, 2 009 грн. 00 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів 500 грн. 00 коп. основного боргу, відповідно до умов договору поруки від 01.09.2017, укладеного між позивачем та відповідачнм-2, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вказано вище, відповідно до п. 2.3. договору поруки строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним договором, настає протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання поручителем відповідної вимоги. Тобто строк виконання поручителем свого зобов'язання за договором поруки визначений моментом пред'явлення вимоги кредитора.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів звернення позивача із письмовою вимогою до відповідача-2.

15.11.2017 відповідач-2 подав до суду клопотання, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

За приписами ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом встановлена відсутність підстав для відповідальності поручителя через те, зокрема, що вимоги до відповідача-2 заявлені позивачем передчасно, господарський суд не приймає визнання позовних вимог відповідачем-2, що викладене у клопотанні від 15.11.2017, так як такі дії відповідача-2 суперечать законодавству.

За встановлених обставин, вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача-1 судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Крім того, господарський суд не вбачає підстав для припинення зобов'язань відповідача-1 за договором поставки від 12.01.2017 № 1/12/01/2017 на суму 248 500 грн. 00 коп., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та закриття провадження у справі в частині стягнення з ТОВ ОСОБА_2 Трейд на користь ТОВ ОСОБА_1 Дистриб'юшн заборгованості у вказаній сумі, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За приписами ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань. Однак, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Наведена позиція викладена в листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163.

Зарахування можливе за наявності таких умов:

- зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);

- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

- відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;

- звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Відповідачем-1 під час судового розгляду даної справи були надані заяви про зарахування зустрічних вимог від 21.11.2017 № 355, від 19.12.2017 № 356, від 19.01.2018 № 2 та від 02.02.2018 № 6 на загальну суму 248 500 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує проти зарахування, зазначаючи, що нараховані позивачем суми штрафу є безпідставними, оскільки відсутнє аргументоване підтвердження зобов'язань позивача поставити у серпні 2017 товар у кількості 500 тон. Так, позивач стверджує, що будь-якого додаткового документу до спірного договору поставки 20.08.2017 ним підписано та узгоджено не було, а надана відповідачем-1 до матеріалів справи специфікація від 20.08.2017 № 15 підписана з боку позивача не уповноваженою особою. До того ж всі інші погоджені специфікації до спірного договору структурно і текстом відрізняються від наданої відповідачем-1 специфікації № 15 і мають найменування Додаткова угода , у зв'язку із чим позивач припускає фальсифікування цього документу.

Отже, заяви відповідача-1 про зарахування зустрічних позовних вимог, які в даному випадку не є безспірними, задоволенню не підлягають.

Відповідний спір повинен бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Подібна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2017 у справі № 904/5375/16.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 не позбавлений права звернутись на загальних підставах до суду з вимогами про стягнення заборгованості, яку вимагає зарахувати на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача-1 про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, суд зазначає наступне.

На момент звернення позивача до господарського суду із вказаною позовною заявою та на момент порушення провадження по даній справі діяв Господарський процесуальний кодекс України в редакції від 03.08.2017

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017 справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 39558146 зареєстровано Приватне підприємство "Файні корми", місцезнаходження юридичної особи: 49068, місто Дніпро, просп. Свободи, будинок 203, нежиле приміщення 5.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач-2 Приватне підприємство "Файні корми" зареєстрований у м. Дніпро, позивач, позивач користуючись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача-2.

Таким чином дана справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, у зв'язку із чим відсутні підстави для її направлення за підступністю до Господарського суду м. Києва та, відповідно, задоволення клопотання відповідача-1.

Водночас, господарський суд залишає без розгляду клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої та технічної експерти, поданої до суду 11.01.2018, з наступних підстав.

Як зазначено у п. 9 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 11.01.2018 господарський суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, та з урахуванням стадії вирішення спору до набрання новим ГПК України законної сили, яка відповідає стадії розгляду по суті, відкласти розгляд справи по суті на 12.02.2018.

Пункт 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України регламентує право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Проте, за приписами ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

З урахуванням того, що клопотання про призначення експертизи подане позивачем на стадії розгляду справи по суті, згідно ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає клопотання позивача без розгляду.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (03680, м.Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 10-А, ідентифікаційний код 39651630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дистриб`юшн" (49068, м. Дніпро, площа Новокодацька, буд. 3, офіс 7, ідентифікаційний код 39932669) 543 789 грн. 50 коп. (п'ятсот сорок три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.) основного боргу, 4 468 грн. 32 коп. (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім грн. 32 коп.) пені, 2 009 грн. 00 коп. (дві тисячі дев'ять грн. 00 коп.) 3% річних, 8 254 грн. 00 коп. (вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В позовних вимогах до відповідача-2 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5

Повне рішення складено - 22.02.2018