Рішення

від 25.01.2018 по справі 177/2409/16-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2409/16-ц

Провадження № 2/177/75/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2018 року м.Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н.В.

за участі секретаря Зборівської І.С.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь борг за розпискою в розмірі 300000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, зазначив що, 05.09.2010 відповідач взяла у позивача в борг грошові кошти в розмірі 300000,00 гривень, про що своїм підписом в розписці підтвердила отримання грошових коштів.

Строк повернення коштів не зазначений в розписці, так як в забезпечення виконання зобов'язання відповідач в заставу залишила державний акт на право власності на земельну ділянку, з правом подальшого користування.

Позивач користувався земельною ділянкою, яка на праві власності належить відповідачу до 2016 року, а потім донька відповідача, сказала, що вони самі будуть обробляти земельну ділянку та вигнала позивача з неї.

Так як в розписці не вказана дата повернення боргу, позивач письмово попередив позивача про повернення боргу, на що не отримав жодної відповіді.

Відповідач свої зобов'язання за розпискою не виконала, тому станом на 01.11.2016 має перед позивачем заборгованість в розмірі 300000,00 гривень.

Присутній в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду (а.с. 20, 22, 24), відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Суд вислухавши думку позивача, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини . Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст.ст. 1046-1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, 05.03.2010, сторонами складено розписку (а.с.11), відповідно до якої ОСОБА_2, взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 300000, в заставу залишає Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (а.с. 12) з правом подальшого користування.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивач вказує на те, що ним на адресу відповідача, яка вказана в розписці, направлялися вимоги, щодо повернення грошових коштів, так як в розписці не встановлено строку повернення позики, що підтвердив квитанціями про відправку поштових конвертів (а.с.4,5,6,7,8).

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Як видно з матеріалів справи, розписка складена сторонами (а.с. 11), не містить інформації, щодо валюти грошового зобов'язання, що виключає можливість стягнення з відповідача суми боргу.

Крім того, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.

З розписки складеної 05.03.2010 (а.с.25), видно, що ОСОБА_2, взяла в борг у ОСОБА_1, грошові кошти в розмірі 300000. В заставу залишила Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 з правом подальшого користування.

Отже, правова природа даної розписки не відповідає вимогам договору позики, так як не містить зобов'язання про повернення грошових коштів, а фактично є договором купівлі-продажу, про що в судовому засіданні також зазначив позивач.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В судовому засіданні не встановлено в якій саме грошовій валюті позивач надав відповідачу грошові кошти, також розписка про отримання грошових коштів не містить зобов'язання про їх повернення, що виключає можливість стягнення з відповідача боргу за розпискою, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, ст. 141, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 533, 1046,1047,1049 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: