Рішення

від 21.02.2018 по справі 908/41/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 Справа № 908/41/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) представників сторін справу № 908/41/18

за позовом концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача приватного підприємства «ТРИ ТЕ» (69035, м. Запоріжжя, просп. Леніна, б. 95, кв. 35)

про стягнення грошових коштів

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 09.01.2018р. надійшла позовна заява концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з приватного підприємства «ТРИ ТЕ» основного боргу в сумі 3915,71 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 р. №201883 за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 р. справу №908/41/18 призначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2018р. відкрито провадження у справі №908/41/18, присвоєно справі номер провадження 28/4/18. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.02.2018р. Сторонам запропоновано надати клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а відповідачу також - заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні (за наявності).

Будь-яких клопотань від сторін до початку розгляду справи не надійшло.

Відповідач не надав відзиву на позов.

Надіслана відповідачу копія ухвали від 11.01.2018 р. про відкриття провадження у справі повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Ухвала надсилалась на адресу: АДРЕСА_1, 69035, яка є адресою місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.12.2017р. Таким чином, відповідач був належними чином повідомлений про розгляд справи.

Розгляд справи здійснювався судом по суті в судовому засіданні 21.02.2018 р. без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. Концерн Міські теплові мережі (надалі енергопостачальна організація, позивач у справі) та приватне підприємство «ТРИ ТЕ» (споживач, відповідач у справі) підписали додаткову угоду до договору про постачання та використання теплової енергії №1883 від 26.09.2002 р. про припинення постачання теплової енергії з 01.01.2007 р. з метою приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства.

01.01.2007 р. між Концерном Міські теплові мережі (надалі - теплопостачальна організація) в особі директора Філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району та приватним підприємством «ТРИ ТЕ» (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201883, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами договору.

Згідно з умовами п. 2.1 договору та додатків №1, №1а до нього теплова енергія відпускається споживачу в гарячій воді на потреби опалення об'єкту по вул. 40 років Радянської України, 57а з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням 0,001766 Гкал/годину.

Згідно з п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.5 договору при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо) обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток №5 до цього договору), та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У п. 6.2 договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктами 6.7, 6.7.1 договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. №4, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Сторони погодили в п. 6.7.2 договору, що в разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений пунктом 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Термін дії договору встановлено в п. 10.1 договору до 01.08.2007 р., а пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

01.08.2008 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору щодо тарифів на теплопостачання, якою встановлено, що в разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. За холодну воду, що йде на підігрів, кількість якої визначається за показами приладів обліку, а за їх відсутності - за нормами споживання, та водовідведення підігрітої води споживач сплачує окремо за діючими тарифами на водопостачання та водовідведення.

Нежитлове приміщення по вул. 40 років Радянської України, 57а, яке є об'єктом теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 р. №201883, використовувалось відповідачем на праві оренди згідно договору оренди нерухомого майна спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 01.11.2000 р.

01.11.2000 р. орендоване приміщення передано відповідачу у фактичне користування за актом приймання-передачі.

22.06.2015 р. відповідач повернув орендоване приміщення з оренди за актом приймання-передачі.

Таким чином, в період з 01.11.2000 р. по 22.06.2015 р. відповідач займав орендоване приміщення та споживав теплову енергію.

Супровідним листом від 12.10.2015 р. №1297/09 позивач надіслав відповідачу угоду про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в частині відпуску теплової енергії з 01.07.2015 р., проте вона не була підписана відповідачем.

За період з грудня 2014 року по квітень 2015 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 3915,71 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

від 31.12.2014 р. на суму 887,80 грн.;

від 31.01.2015 р. на суму 874,49 грн.;

від 28.02.2015 р. на суму 753,77 грн.;

від 31.03.2015 р. на суму 1038,68 грн.;

від 30.04.2015 р. на суму 360,97 грн.

Як вказує позивач, акти та рахунки направлялись відповідачу на адресу орендованого приміщення простою кореспонденцією, на підтвердження чого позивач надав реєстри відправлених рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних за грудень 2014 року - - травень 2015 року.

Повторно зазначені акти та рахунки були направлені відповідачу 23.01.2017 р. разом із вимогою про сплату заборгованості в розмірі 3915,71 грн., що підтверджується листом від 19.01.2017 р. №57/09, описом вкладення та фіскальним чеком від 23.01.2017 р.

Сума заборгованості не була сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3915,71 грн.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 р. №201883, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, у спірному періоді (з грудня 2014 року по квітень 2015 року) відповідач знаходився у приміщенні, яке є об'єктом теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 р. №201883, та споживав теплову енергію. Самостійно відповідач не отримав у позивача акти та рахунки за спірний період відповідно до умов п. 6.7 договору. Направлені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату теплової енергії не були підписані відповідачем та повернуті позивачу, зауважень до актів відповідач не надав, тому з урахуванням положено п. 6.7.2 договору оформлені позивачем акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

В порушення п. п. 3.2.6, 6.1 договору відповідач не оплатив рахунки за спірний період, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3915,71 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в розмірі 3915,71 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати теплової енергії у спірному періоді не надані.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за суборенду майна в розмірі 3915,71 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 129, 238, 240, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «ТРИ ТЕ» (69035, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 30054982) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 3915,71 грн .(три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять грн. 71 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства «ТРИ ТЕ» (69035, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 30054982) на користь концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) витрати на оплату судового збору в сумі 1600,00 грн . (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2018 року.

Суддя О.В.Федорова