Рішення

від 16.02.2018 по справі 826/14641/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2018 року № 826/14641/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКС-Інвест до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СКС-Інвест (далі - ТОВ СКС-Інвест , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001481402, № 0001471402 від 06.04.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.

У зв'язку із припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, за результатами автоматизованого розподілу адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

06.04.2017 відповідною ухвалою суду прийнято адміністративну справу № 826/14641/16 до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 20.04.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів задля правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, в т.ч. неявкою представників сторін.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав невірного застосування відповідачем норм матеріального права.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на численні порушення позивачем порядку ведення податкового обліку.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), в судовому засіданні 06.02.2018 р. суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з урахуванням положень п.10 ч.1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СКС-Інвест з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.01.2014 по 25.02.2016, за результатами якої складено акт № 60/26-15-14-02-01-14/39054996 від 09.03.2016.

На підставі акту перевірки 06.04.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001481402, за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 8 449 510 грн. ( у тому числі 6 759 608 грн. податкового зобов'язання і 1 689 902 грн. - штрафні (фінансові) санкції), № 0001471402, за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 6 314 301,25 грн. ( у тому числі 5 051 441 грн. податкового зобов'язання і 1 262 860,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Згідно податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 № 0001481402 позивачем порушено п.44.1, 44.6 ст. 44, п. 135.1 ст. 135, п.п. 135.5.11 п.135.5 ст.135, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем правил ведення податкового обліку, що зумовило заниження задекларованих показників податку за 2014 рік на 37 454 375,17 грн., а саме: перевіркою не встановлено відображення боргу в бухгалтерському обліку в іноземній валюті та нарахування і відображення позитивного (від'ємного) значення курсових різниць на дату балансу та дату повернення.

03.02.2014 між позивачем (новий кредитор) та ТОВ ВВС-Факторинг (первісний кредитор) укладено договір переведення боргу (зареєстровано нотаріусом за №175), згідно п.1 якого змінюється кредитор у зобов'язанні, що виникають за основними договорами:

- кредитний договір № 1225-Ф від 25.06.2008 включаючи всі зміни та доповнення, боржник ОСОБА_1,

- кредитний договір № 1226-Ф від 25.06.2008 включаючи всі зміни та доповнення, боржник ОСОБА_2.

Загальна сума зобов'язань, що відступається за основними договорами складає:

1. Право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до кредитного договору № 1225-Ф від 25.0.2008 в сумі 2 000 000 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 15 986 000 грн.

Право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору в сумі 1 384 556,48 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 11 066 759,94 грн., а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом, нарахованих в майбутньому.

Право вимоги комісії, відповідно до кредитного договору № 1225-Ф від 25.06.2008, в сумі 478 507,18 грн.

2. Право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до кредитного договору № 1226-Ф від 25.06.2008 в сумі 2 000 000 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 15 986 000 грн.

Право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору в сумі 1 384 556,48 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 11 066 759,94 грн., а також право вимоги сплати процентів за користування кредитом, нарахованих в майбутньому.

Право вимоги комісії, відповідно до кредитного договору № 1226-Ф від 25.06.2008, в сумі 382 387,20 грн.

Згідно п.2 договору від 03.02.2014 про переведення боргу первісний кредитор переводить на нового кредитора право вимоги боргу, що виник на підставі основних договорів, згідно п.1 цього договору. Новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору за прийняття боргу визначену цим договором плату.

Пунктом 3 договору від 03.02.2014 про переведення боргу встановлено, що права грошової вимоги вважаються переведеними новому кредитору в день отримання первісним кредитором від нового кредитора грошових коштів в повному обсязі в сумі визначеній п. 6 цього договору. Після переходу прав вимоги до нового кредитора останній стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги.

В день відступлення права грошової вимоги, відповідно до умов п.3 цього договору, до нового кредитора переходять також права (в т.ч. іпотеко держателя/заставодержателя) за договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника за основними договорами, зокрема, права, що виникають з іпотечного договору № 1225-Ф/ІП-1226-Ф/ІП-1 від 25.6.2008, що укладений між ТОВ НТЦ Укрбазискомпані та ЗАТ Сведбанк Інвест , посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Івановою С.М., 25.06.2008 та зареєстрований в реєстрі за № 3951.

Права іпотекодержателя за договором іпотеки, ТОВ ВВС-Факторинг набуто на підставі договору факторингу 28.11.2012, укладеного між ПАТ Сведбанк та ТОВ Вектор плюс , а також відповідно до договору факторингу від 28.11.2012, укладеного між ТОВ Вектор плюс та ТОВ Кредитні ініціативи , а також договору факторингу від 29.10.2013, укладеного між ТОВ ВВС-Факторинг та ТОВ Кредитні ініціативи (п.4 договору від 03.02.2014 р. про переведення боргу).

Згідно п.6 договору від 03.02.2014 про переведення боргу новий кредитор зобов'язується на протязі двох місяців, з дати підписання цього договору, сплатити первісному кредитору плату за прийняття боргу в розмірі 24 652 854,90 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора вказаний у цьому договорі або іншим не забороненим чинним законодавством способом.

Як встановлено перевіркою і не заперечується сторонами, 13.06.2014 позивачем, в рамках договору від 03.02.2014 про переведення боргу, перераховано на користь ТОВ ВВС-Факторинг 24 652 854,90 грн.

23.09.2014 між позивачем та ТОВ ВВС-Факторинг укладено договір про розірвання договору від 03.02.2014 (зареєстрованого нотаріусом за №175) про переведення боргу, відповідно до п.1 якого сторони дійшли згоди з 23.09.2014 розірвати договір переведення боргу у зв'язку із істотним порушенням строків оплати.

Згідно із п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункту 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статтей 146 147, 153 і 155-161 цього Кодексу (п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позивач не заперечує висновків акту перевірки щодо не відображення боргу в бухгалтерському обліку в іноземній валюті та нарахування і відображення позитивного (від'ємного) значення курсових різниць на дату балансу та дату повернення.

Згідно пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів (далі - П(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Пунктом 7 П(С)БО 21 (в редакції від 09.08.2013) закріплено, що на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу.

Пунктом 8 П(С)БО 21 встановлено, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Статтею 13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, частинами 1 і 2, встановлено, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Підсумовуючи наведене, датами звітного балансу є останній день кварталу. Договір переведення боргу укладено 03.02.2014р., відповідно датами звітного балансу є 31.03.2014, 30.06.2014, 30.09.2014, 31.12.2014 р.р.

В порядку розглядуваних приписів підлягає перерахунку саме заборгованість платника в іноземній валюті.

Курсова ж різниця щодо заборгованості виникає при зміні балансової вартості такої заборгованості внаслідок зміни валютного курсу. При цьому, у складі валових витрат чи валових доходів платника підлягає відображенню курсова різниця, отримана при порівнянні балансової вартості заборгованості на початок звітного періоду або на дату виникнення такої заборгованості і балансової вартості на кінець звітного періоду в залежності від того, яка із цих вартостей є більшою. У разі ж незмінності валютного курсу протягом певного періоду курсові різниці у платника взагалі не виникатимуть, що виключає можливість збільшення доходів і витрат у податковому обліку такого платника.

Таким чином, курсова різниця являє собою не фінансовий результат операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а різницю між вартістю монетарних статей в іноземній валюті, виходячи з курсу НБУ на певні дати.

Враховуючи, що підставою для визначення контролюючим органом платникові податкового зобов'язання є виявлені перевіркою обставини заниження сум податку, що підлягає сплаті до бюджету, відповідач правомірно здійснив нарахування в цій частині.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) 01.10.2014 укладено договір № 01/10-П про надання рієлторських послуг, відповідно до п.п.1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з питань, пов'язаних з пошуком і консультуванням покупців (довірителів) на об'єкти нерухомості (об'єкти інвестування, в тому числі введених в експлуатацію об'єктів житлового і нежитлового фонду, а також майнових прав і прав вимоги на них), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю належним чином надані послуги (а.с.46-48).

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4 позивачем надано акт № ОУ-0000010 від 31.10.2014 здачі-приймання робіт (надання послуг), банківські виписки на підтвердження проведення оплати на рахунок контрагента в сумі 99 000,00 грн. (а.с.49-51).

Окружний адміністративний суд міста Києва зауважує, що вказаний акт на виконання договору про надання ріелторських послуг № 01/10-П від 01.10.2014 р. не є належним та достатнім для формування витрат з огляду на наступне.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарською діяльністю, відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України).

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, згідно п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, це інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З огляду на вимоги наведених правових норм встановлення в судовому процесі факту безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків (використання у власній господарській діяльності придбаних послуг або ж призначення останніх для такого використання) є підставою для задоволення позову з приводу правомірності зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання таких послуг.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності і відповідали б змісту цієї діяльності.

Правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, як правильно зазначив відповідач, в акті № ОУ-0000010 від 31.10.2014, вказаний лише перелік послуг, без зазначення їх змісту та обсягу.

Будь-які докази одержання за вказаних договором і актом пов'язаних із ріелторською діяльністю позивачем не надано під час перевірки.

До наданого позивачем звіту про надані послуги від 31.10.2014, який є доповненням до акту № ОУ-0000010 від 31.10.2014, суд ставиться критично, оскільки на запит податкового органу в ході проведення перевірки, до заперечень на акт перевірки даний звіт не було надано. Доказів зворотного позивач суду не надав.

Відповідно до положень п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Відсутність у справі доказів, які б підтверджували безпосередній зв'язок нарахованих витрат в розмірі 99 000,00 грн. з господарською діяльністю позивача, виключає висновок щодо протиправності податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 № 0001471402 позивачем порушено п.181.1 ст.181, п.183.2, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.4 ст.189, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зафіксовано надання позивачем послуг, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, не зареєструвавшись платником податку на додану вартість та не відобразивши відповідні суми податкових зобов'язань у податковій звітності.

11.06.2014 між позивачем (повірений) та ТОВ АЕРО КЛУБ (довіритель) укладено договір доручення № 5-06, згідно п.п.1.1, 1.2 якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя у строк до 11.06.2015 здійснити пошук об'єкту купівлі-продажу нежилих приміщень, що розташовані у Солом'янському (район Індустріального моста) або Голосіївському районах міста Києва, вартістю не більше 24 652 854,90 грн. Довіритель зобов'язується прийняти виконання зобов'язання, запропоноване повіреним за даним договором, та сплатити повіреному винагороду у відповідності з умовами даного договору.

Винагорода повіреного, згідно п.4.1 вказаного договору, складає 1% від загального розміру вартості придбаного об'єкту, яку довіритель зобов'язується сплатити протягом 20 днів з моменту укладання акту прийому-передачі наданих послуг.

10.10.2014 позивачем та ТОВ АЕРО КЛУБ складено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 5-06 від 11.06.2014, згідно якої сторони дійшли згоди припинити дію вказаного договору доручення з 20.10.2014 (п.1 додаткової угоди).

Повірений до 31.12.2014 зобов'язується повернути кошти отримані ним в рамках вказаного договору (а.с.30-31).

13.06.2014 ТОВ АЕРО КЛУБ перераховано позивачу 24 652 854,90 грн.

Повернення грошових коштів в розмірі 24 652 854,90 грн. відбулось протягом жовтня-листопада 2014, а саме: 20.10.2014 - 120 грн., 20.10.2014 - 1 000 000 грн., 04.11.2014 - 4 200 000 грн., 05.11.2014 - 4 900 000 грн., 06.11.2014 - 1 052 854,90 грн., 07.11.2014 - 600 000 грн., 10.11.2014 - 1 356 000 грн., 11.11.2014 - 4 912 000 грн., 12.11.2014 - 6 631 880 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.32-36).

01.10.2014 між позивачем (виконавець) та ТОВ Фінансова Компанія Толока (замовник) укладено договір № 9-ЮП про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги з питань, що виникають у зв'язку з необхідністю реалізації об'єктів нерухомості (об'єктів інвестування), в тому числі введених в експлуатацію об'єктів житлового і нежитлового фонду, а також майнових прав і прав вимоги на них, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Вітянська, будинок 2, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с.37-38).

На підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Фінансова Компанія Толока позивачем надано акти прийому-передачі наданих послуг за жовтень-грудень 2014:

31.10.2014 на суму 93 606,58 грн., без ПДВ,

30.11.2014 на суму 215 525,75 грн., без ПДВ,

31.12.2014 на суму 595 214,42 грн., без ПДВ, на загальну суму 904 346,75 грн. (а.с.39-42).

Вказані обставини визнаються сторонами, а тому в силу вимог ч.1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доведенню.

Згідно висновків акту перевірки позивачем в рамках вказаних договорів отримано грошові кошти в сумі 24 652 854,90 грн. та 904 346,75 грн., при цьому, в податковому обліку дані господарські операції не відображені, що зумовило заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 5 051 441,00 грн.

Згідно п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України).

Пункт 183.10 статті 183 Податкового кодексу України встановлює, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Датою збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (п.п. а п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 цього Кодексу).

Таким чином, в разі не виконання особою обов'язку по реєстрації платником податку на додану вартість, вона несе відповідальність за не сплату цього податку на рівні зареєстрованого платника.

Суд звертає увагу, що позовна заява не містить обставин та нормативного обґрунтування щодо спростування даного епізоду порушення, у справі відсутні відповідні докази, зокрема щодо своєчасної реєстрації ТОВ СКС-Інвест платником податку на додану вартість, що виключає висновок щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

З позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 228 136,77 грн., сплату якого було відстрочено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю СКС-Інвест відмовити повністю.

2. Стягнути на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 228 136,77 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101 за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю СКС-Інвест (код за ЄДРПОУ 39054996).

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович