Рішення

від 21.02.2018 по справі 915/1289/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року6 Справа № 915/1289/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Фролова В.Д.

за участю секретаря судового засідання Кнауб А.А.

розглянувши матеріали справи № 915/1289/17

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕНДКОМ” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 106), код 39600957

відповідач: Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” (код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23), код 38728444

про: стягнення

ПРИСУТНІ:

від позивача                    - представник не з'явився

від відповідача           - представник не з'явився

Господарським судом Миколаївської області розглядається позовна заява від 28.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕНДКОМ” (надалі – позивач, виконавець) до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) (надалі – відповідач, замовник) про стягнення заборгованості в розмірі 105000,00 грн. та пені в розмірі 1398,08 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 01.11.2016.

У зв'язку з набранням чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2018 визначено справу №915/1289/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.02.2018 року об 11 год. 00 хв.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2018 зазначив про неможливість сплати заборгованості у зв'язку з відсутністю фінансів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2018 року призначено розгляд справи №915/1289/17 по суті на 21.02.2018 об 11 год. 00 хв.

19 лютого 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання від 19.02.2018 про розгляд справи за відсутності позивача.

19 лютого 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання в якому останній просить суд здійснювати розгляд даної справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у суду матеріалах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

01 листопада 2016 року сторонами було укладено договір №259-В-МИФ-16 (далі-Договір) відповідно до якого Відповідач доручає, а Позивач приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи за кодом ДК 021:2015 45000000-7 (проектно-вишукувальні роботи з розробки робочого проекту “Модернізація системи відеоспостереження”) (надалі – роботи), відповідно до Технічного завдання (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач – прийняти і оплатити такі роботи (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що вартість договору становить 87500,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 17500,00 грн., разом вартість цього договору становить 105000,00 грн. з ПДВ, яка визначена згідно Договірної ціни (додаток №2), що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно розділу 4 договору оплата за виконані роботи здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт та на підставі отриманого відповідачем оригіналу належним чином оформленого рахунку від позивача.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язаний виконати роботи протягом 40 робочих днів з дати отримання заявки на початок роботи та передати відповідачу результат робіт, акт виконаних робіт, а відповідач сплатити позивачу за виконанні роботи в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п.п.5.1.3, 5.3.5 договору).

У відповідності до п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє по 31.12.2016 включно.

Позивачем, на виконання умов Договору №259-В-МИФ-16 від 01.11.2016 року, було виконано проектно-вишукувальні роботи з розробки робочого проекту “Модернізація системи відеоспостереження”, що підтверджено експертними звітами, актом надання послуг №35 від 24.10.2017 та актом передачі документації. Зазначені акти підписані представника сторін без зауважень. (а.с. 28-29, 31-32).

На виконання зазначених робіт позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №9 від 24.10.2017 на суму 105000,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 17500,00 грн., згідно договірній ціни, погодженої сторонами (а.с.30, 27).

Таким чином, загальна вартість виконаних Позивачем робіт становить 105000,00 грн.

Проте відповідачем, в порушення п.4.1 договору, не було здійснено оплату здійснених позивачем проектно-кошторисних робіт та станом на час подання позову заборгованість в сумі 105000,00 грн. відповідачем не погашена.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи викладене та те, що дана заборгованість визнана представником відповідача в судовому засіданні 14.02.2018, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 105000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 7.1, 7.4 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до діючого законодавства України.

За порушення оплати по договору з відповідача стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення. Пеня стягується в претензійно-позовному порядку.

Так, Позивачем нараховану Відповідачу за спірний період 1398 грн. 08 коп. - пені, що підтверджено розрахунком позивача, визнана відповідачем, обґрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судовому засіданні 14.02.2018 визнав позовні вимоги.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати, згідно ст.129 ГПК (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код 38728444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕНДКОМ” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 106, код 39600957) заборгованість в розмірі 105000 (сто п'ять тисяч) грн. 00 коп. та пені в розмірі 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 08 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його винесення (ст.256 ГПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.2 ст.241 ГПК України).

Суддя В.Д. Фролов