Рішення

від 19.02.2018 по справі 916/3114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3114/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/3114/17

За позовом : Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» (65110, м.Одеса, вул. Балківська, 1-Б)

До відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» (65023, АДРЕСА_1)

про стягнення 50897,18 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» про стягнення 50897,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №2486 від 01 листопада 2006 року, зі змінами та доповненнями.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. судом було порушено провадження у справі №916/3114/17, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 15.01.2018р. о 11:00.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2017р. справу №916/3114/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №916/3114/17 призначено на 19 січня 2018 року об 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/3114/17 за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» про стягнення 50897,18 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19 лютого 2018р. о 11:00.

Відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, однак кореспонденція суду повернулась без вручення, з зазначенням, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Однак, у судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомляв.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» , а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив.

01 листопада 2006 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси» (Теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» (Споживач) було укладено Договір №2486 на постачання теплової енергії (надалі - Договір), відповідно до Розділу 1 якого, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що теплова енергія постачається Споживачу на опалювання приміщення офісу по проспекту Шевченка, 8/а, кв. 20 в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Згідно до п. 3.2.1. Договору, споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення та Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. (п. 3.2.2. Договору).

Умовами п. 5.1. Договору визначено, що облік споживання теплової енергії на опалення офісу визначається - розрахунковим способом.

Позивачем - Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» на виконання умов укладеного між сторонами договору здійснювалась поставка теплової енергії.

Споживачем, в порушення договірних зобов'язань, частково здійснювалась сплата заборгованості за поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим за відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» за період з 01.10.2014р. по 01.07.2017р. рахується заборгованість у розмірі 50897,18 грн., яка станом на момент розгляду справи в суді є непогашеною з боку відповідача.

Відповідно до п. 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. (п. 6.3. Договору).

Згідно до п. 6.4. Договору, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.5. Договору, Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати.

Позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань з боку відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» за умовами укладеного договору та направлено на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50897,18 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» виникли на підставі укладеного між ними 01 листопада 2006 року Договору №2486 на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами п. 23 „Правил користування тепловою енергією» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 „Про затвердження Правил користування тепловою енергією» , визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 „Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №2486 на постачання теплової енергії від 01 листопада 2006 року, що підтверджується наявними в справі доказами, належне виконання зобов'язань відповідачем суду не доведено, обставини, викладені позивачем в позові в якості його підстав, відповідачем не спростовані, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2014 року по 01 липня 2017 року у розмірі 50897,18 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами з боку позивача і підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси» зі стягненням з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» суми боргу у розмірі 50897,18 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.129, п.9 ст.165, ст.ст.232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» про стягнення 50897,18 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Александр-Н» (65023, АДРЕСА_1; код 20985280) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 50897 (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. та витрати по сплату судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Повне рішення складено 22 лютого 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко