Рішення

від 21.02.2018 по справі 911/3694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. м. Київ

Справа № 911/3694/17

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕДНА-АГРО до Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро про стягнення 1 332 104,48грн, за участю представників сторін від:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність 77А/Б від 12.01.2018);

відповідача - не з'явилися

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю СЕДНА-АГРО (далі - ТОВ СЕДНА-АГРО ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро (далі - ТОВ СКЛ Агро ) про стягнення 1 332 104,48грн, у тому числі:

- 1 069 185,87грн основного боргу;

- 21 354,30грн пені за період з 01.11.2017 по 27.11.2017;

- 27 727,14грн 30 % річних за період з 01.11.2017 по 27.11.2017;

- 213 837,17грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки ЗЗР в кредит 2017 №039-СК від 02.03.2017, в частині оплати товару у встановлений строк.

Відповідач у справі - ТОВ СКЛ Агро відзиву по суті заявлених вимог у встановлений судом строк не надало.

В силу ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено за відсутності представника відповідача, оскільки сторону повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Так, ухвали суду від 11.12.2017, 10.01.2018, 02.02.2018, якими відповідач повідомлявся про дату, час і місце підготовчого та судових засідань, повернуті суду без вручення з довідками відділення зв'язку с. Соколівка, у яких причиною повернення вказано: за відмовою адресата від отримання (а.с.82-85, 162-166), закінченням строку зберігання (а.с.149-154) Вказані ухвали суду направленні на адресу відповідача, що відповідає адресі вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 09.01.2018, 01.02.2018 (а.с.90-92, 155-157).

Відповідно до ч.2,3 ст.120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

02.03.2017 між ТОВ СЕДНА-АГРО (далі - постачальник) та ТОВ СКЛ Агро (далі - покупець) укладено договір поставки ЗЗР в кредит 2017 №039-СК (а.с.22-24, далі - договір).

За умовами договору, постачальник зобов'язався продати та поставити покупцю засоби захисту рослин (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплачувати його вартість згідно встановленого вказаним договором порядку.

Відповідно до п. 1.2 договору, асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину вказаного договору.

Згідно п. 3.1 договору, ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в специфікаціях до вказаного договору та/або видаткових накладних на дату їх складання, що є невід'ємними частинами; сторони встановлюють та вказують ціну товару та/або окремої партії в національній валюті України - гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті доларах США та/або Євро, про що зазначають в специфікаціях.

Покупець зобов'язується здійснити оплату за товар у строки (терміни) встановлені в специфікаціях до цього договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до 31.12.2017 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань з договором.

Так, як вбачається із специфікацій, сторонами домовились відповідно до:

- специфікації №001 від 02.03.2017 про поставку товару на загальну суму 37405,20грн з оплатою товару : 3740,52грн - до 02.03.2017, 33 664,68грн - до 01.11.2017;

- специфікації №002 від 30.03.2017 про поставку товару на загальну суму 304317,73грн з оплатою товару: 30431,77грн - до 31.03.2017, 273 885,96грн - до 01.11.2017;

- специфікації №003 від 10.04.2017 про поставку товару на загальну суму 231 013,62грн з оплатою товару: 23 101,36грн - до 10.04.2017, 207 912,26грн - до 01.11.2017;

- специфікації №004 від 21.04.2017 про поставку товару на загальну суму 51 799,20грн з оплатою товару: 5179,92грн - до 21.04.2017, 41 619,28грн - до 01.11.2017;

- специфікації №005 від 03.05.2017 про поставку товару на загальну суму 258 009,12грн з оплатою товару: 25800,91грн - до 03.05.2017, 232 208,21грн - до 01.11.2017;

- специфікації №006 від 01.06.2017 про поставку товару на загальну суму 238 028,26грн з оплатою товару: 23802,83грн - до 01.06.2017, 214 225,43грн - до 01.11.2017;

- специфікації №007 від 22.06.2017 про поставку товару на загальну суму 49 830,48грн з оплатою товару 4983,05грн - до 22.06.2017, 44 847,43грн - до 01.11.2017;

- специфікації №008 від 26.06.2017 про поставку товару на загальну суму 29 935,68грн з оплатою товару: 2993,57грн - до 02.03.2017, 26 942,11грн - до 01.11.2017 (а.с.25-32).

Як вбачається з видаткових накладних (а.с.33-46), позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 200 339,29грн; вказаний товар отримано представниками відповідача на підставі довіреностей (а.с.125-134).

Відповідно до платіжних доручень (а.с.48-58, 94-104) відповідачем в рахунок погашення здійснених позивачем поставок товару сплачено 131 153,42грн.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує про часткове невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, переданого відповідно до поданих накладних, а саме оплати другого етапу - до 01.11.2017 на загальну суму 1 069 185,87грн,

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити поставлений товар та застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, сторонами змінено загальне правило та у договорі встановлено, що товар оплачується у строки, встановлені в специфікаціях, зокрема, судом встановлено, що перші платежі, передбачені специфікаціями, виконані відповідачем в строки, погоджені сторонами, проте, 01.11.2017 не здійснено остаточного розрахунку за поставлений товару на загальну суму 1 069 185,87грн, що відповідачем не спростовано.

За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 069 185,87грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 27 727,14грн за період з 01.11.2017 по 27.11.2017.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 7.6 договору поставки встановлено, що відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 30% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних, суд зазначає, що за заявлений період розмір 30% річних з простроченої суми складає 23 727,14грн, таким чином, саме у такому розмірі відповідні вимоги суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні вимог про стягнення 4000,00грн 30% річних у задоволенні позову суд відмовляє.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 21 354,30грн пені за період з 01.11.2017 по 27.11.2017 та 213 837,17грн штрафу.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п. 7.3 договору у разі прострочення строків оплати товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Згідно п. 7.5 договору, у разі прострочення покупцем строків оплати товару більш ніж на десять календарних днів він додатково до пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної суми заборгованості.

Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимальний розмір пені, встановлений ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд зазначає, що за розрахунком суду розмір пені за заявлений позивачем період складає 21 354,42грн, проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в силу ч.2 ст. 237 ГПК України, розмір пені, що підлягає стягненню, складає 21 354,30грн.

Суму штрафу розраховано позивачем арифметично вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 213 837,17грн штрафу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

До розрахунку судових витрат позивачем включені вимоги про стягнення з відповідача 19 981,57грн судового збору та 25 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката.

У підтвердження з понесення таких витрат позивачем додані:

- платіжне доручення №10125 від 27.11.2017 про сплату судового збору у розмірі 19981,57грн (а.с.12);

- договір №18 від 20.11.2017 про надання правничої допомоги та ведення справи, укладений між ТОВ Седна-Агро (замовник) та Адвокатським бюро Дефініція ОСОБА_1 (виконавець) (а.с.67-70); акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 27.11.2017 до вищевказаного договору (а.с.71-72); рахунок на оплату таких послуг №18 від 27.11.2018 (а.с.75); ордер серії ЧК №64320 від 06.12.2017 (а.с.14); платіжне доручення №10860 від 26.12.2017 на суму 25 000,000 (а.с.138).

У відповідності до умов укладеного договору №18 від 20.11.2017, виконавець в особі адвоката ОСОБА_1 зобов'язується надати правничу допомогу, в т.ч. за окремими дорученнями замовника у порядку та на умовах, визначених таким договором, а замовник зобов'язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати виконавця, пов'язані з виконанням завдання замовника відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси замовника в господарському суді, апеляційному господарському суді, у зв'язку із зверненням замовника до ТОВ СКЛ АГРО про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений товар по договору №039-СК від 02.03.2017.

За надання послуг замовник сплачує винагороду (гонорар) у розмірі 25 000,00грн; оплата винагороди (гонорару) здійснюється замовником до 29.12.2017 (п. 3.2 договору).

Також, згідно вказаного пункту договору, про виконані роботи та повний розрахунок сторони складають відповідний акт приймання-передачі робіт (та/або звіт), який підписується уповноваженим представниками сторін.

Вказаний договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до ухвалення рішення/постанови/ухвали (оголошення вступної та резолютивної частини) по господарській справі у господарському суді першої інстанції (п. 4.1 договору).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, відповідно до свідоцтва №245 від 19.10.2009 ОСОБА_1 надано право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.76).

На виконання умов договору позивачем сплачено адвокатському об'єднанню Дефиніція ОСОБА_1 25 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №10860 від 26.12.2017 (а.с.138).

У відповідності ч. 1 до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 вказаної норми, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, як встановлено чч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідно до ч.6 вказаної норми, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспіврозмірність.

Проте, при розподілі судових витрат, як визначено ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, як встановлено ч.4 цієї норми, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, часткове задоволення вказаного позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 19 921,57грн. Також, частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача - пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають витрати на правничу допомогу, а саме у розмірі 24 924,93грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро (ідентифікаційний код - 40741464; 08666, Київська обл., Васильківський р-н, с. Соколівка, вул. Шевченка, буд. 69) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕДНА-АГРО (ідентифікаційний код - 33143734; 19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 3) 1 069185,87грн основної заборгованості, 21 354,30грн пені, 23727,14грн - 30% річних, 213 837,17грн штрафу, 19 921,57грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, а також 24 924,93грн витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту та може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України з урахуванням п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.02.2018.

Суддя А.Р. Ейвазова