Постанова

від 19.02.2018 по справі 910/13614/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2018 р. Справа№ 910/13614/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Юрченко О.А., ордер - 145786 від 11.12.2017; Долженко Ю.В., ордер - 329744 від 11.12.2017,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі №910/13614/17 (суддя Сташків Р.Б., м. Київ, повний текст складено - 10.11.2017) за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" про стягнення 60254, 72 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" про стягнення 60254, 72 грн. штрафу, нарахованого у зв'язку з неякісним наданням виконавцем послуг по Договору про надання послуг з прибирання від 15.02.2017 №3-УЗШК.

Позовні вимоги обґрунтовані неякісним наданням відповідачем послуг по Договору про надання послуг з прибирання від 15.02.2017 №3-УЗШК.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі №910/13614/17 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 60254, 72 грн. штрафу.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині наданих якісних послуг з прибирання.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі №910/13614/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що висновок суду першої інстанції про доведеність позивачем обставин надання відповідачем неякісних послуг за договором є необґрунтованим, з огляду на те, що за весь період дії договору виконавцем було отримано від позивача лише одне повідомлення про неякісне надання послуг.

Крім цього, апеляційна скарга мотивована тим, що доказом неналежного виконання відповідачем умов Договору може бути тільки відеозапис з камер відео спостереження.

Також, скаржник заперечує проти врахування у вартість штрафу суми ПДВ.

Представники апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Позивач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи мотивована неможливістю явки представника у дане судове засідання через його перебування у відрядженні у Львівській області.

Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки позивачем у справі є товариство, а не окремий його представник, в свою чергу, Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.

При цьому, слід зазначити, що представник позивача був присутній в минулому судовому засіданні, а також в матеріалах даної справи міститься відзив позивача на апеляційну скаргу, а тому неявка його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга розглянута по суті у даному судовому засіданні з прийняттям постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" (виконавець) 15.02.2017 було укладено Договір про надання послуг з прибирання № 3-УЗШК, згідно умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату Послуги з прибирання у швидкісних електропоїздах виробництва "Hyundai", а саме: HRCS2-001, 002,003,004,005,006,007,008,009,010, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

За умовами п. 2.4. Договору замовник має право відмовитися від прийняття результатів наданих послуг, якщо такі не відповідають умовам Договору, шляхом складання актів виявлених порушень, і вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов'язків за цим Договором.

Відповідно до п. 4.4. Договору та тарифної сітки вартість основного прибирання 1-го вагона в місяць з ПДВ становить 2973,34 грн., кількість прибирань за один місяць - 30,5; вартість підтримуючого прибирання 1-го вагона в місяць з ПДВ становить 2312,66 грн., кількість прибирань за один місяць - 30,5; вартість прибирання 1-го вагона в місяць в пунктах обороту швидкісних електропоїздів становить 1652,66 грн. з ПДВ, кількість прибирань за один місяць - 30,5; вартість прибирання через 30 діб 1-го вагона в місяць з ПДВ становить 217,26 грн., кількість прибирань за один місяць - 1.

Згідно п. 6.3.1.2. Договору за неякісне надання Послуг, що зафіксовано в акті про порушення, Акті постійно діючої комісії, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 100 % від вартості прибирання.

З 01.03.2017 по 31.05.2017 в ході перевірки якості надання послуг з прибирання електропоїздів позивачем було встановлено невиконання ТОВ "Благодарочка" договірних зобов'язань щодо проведення основного прибирання у швидкісних електропоїздах виробництва "Hyundai", що підтверджується відповідними актами.

Так, наявними у матеріалах справи актами про порушення підтверджується неякісне надання відповідачем обумовлених Договором послуг за період з 01.03.2017 по 31.05.2017, на вартість яких позивачем був нарахований штраф у наступних розмірах: 54399,42 грн. за основне прибирання; 3412,25 грн. за підтримуюче прибирання; 487,71 грн. за прибирання в пунктах обороту швидкісних електропоїздів та 1955,34 грн. за прибирання через 30 діб.

Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 60254, 72 грн., нарахованого у зв'язку з неякісним наданням виконавцем послуг по Договору про надання послуг з прибирання від 15.02.2017 №3-УЗШК.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про неякісне надання відповідачем обумовлених Договором послуг позивачу, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1 Договору передбачено обов'язок виконавця надавати послуги якісно.

Разом з тим, актами про порушення підтверджується неякісне надання відповідачем позивачу обумовлених Договором послуг за період з 01.03.2017 по 31.05.2017.

Стосовно доводів апелянта про те, що за весь період дії договору ним було отримано від позивача лише одне повідомлення про неякісне надання послуг, слід зазначити наступне.

Так, позивачем претензії разом з актами про порушення надсилались на адресу відповідача поштою, зокрема:

претензія № 52 від 31.03.2017 з актами про порушення була направлена 18.04.2017, що підтверджується копією реєстру відправлених листів від 18.04.2017 та копією поштового чеку від 18.04.2017 (а.с.157-158);

претензія № 83 від 26.05.2017 та № 84 від 26.05.2017 з актами про порушення були направлені 29.05.2017, що підтверджується копією реєстру відправлених листів від 29.05.2017 та копією поштового чеку від 29.05.2017 (а.с.15-160);

претензія № 102 від 12.07.2017 з актами про порушення була направлена 12.07.2017, що підтверджується копією реєстру відправлених листів від 20.07.2017 та копією поштового чеку від 20.07.2017 (а.с.161-162).

Крім того, факт отримання відповідачем актів про порушення свідчать і його листи, в яких виконавець просить скасувати акти щодо недоліків прибирання у зв'язку з об'єктивними обставинами, а саме у зв'язку із відключенням електроенергії, недостатністю часу для прибирання та ін.

На підставі таких листів-заперечень відповідача, штрафні санкції за неякісне прибирання вагонів позивачем не нараховувалися.

Доводи апелянта про те, що доказом неналежного виконання відповідачем умов Договору може бути тільки відеозапис з камер відеоспостереження, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.3.1.2. Договору за неякісне надання Послуг, що зафіксовано в акті про порушення , Акті постійно діючої комісії , Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 100 % від вартості прибирання.

Згідно п. 6.4. Договору відеозапис з камер відеоспостереження, що встановлює невиконання або неналежне виконання умов договору, є підставою для притягнення Виконавця до матеріальної відповідальності і є доказом не виконання або неналежного виконання умов Договору та притягнення до відповідальності.

Таким чином, умовами договору передбачено, що не лише відеозапис є доказом неналежного виконання умов Договору з боку Виконавця, а й акти про порушення, акти постійно діючої комісії.

Апелянт, в свою чергу, не надав доказів на спростування зафіксованих у актах фактів неякісного прибирання.

Отже, доводи апелянта у вказаній частині є необґрунтованими, а тому відповідно відхиляються колегією суддів.

З огляду на викладене, позивачем доведено обставини надання йому відповідачем неякісних послуг з прибирання за період з 01.03.2017 по 31.05.2017, що в свою чергу є порушенням договірних зобов'язань.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.3.1.2. Договору за неякісне надання Послуг, що зафіксовано в акті про порушення, Акті постійно діючої комісії, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 100 % від вартості прибирання.

Враховуючи неякісне надання відповідачем позивачу послуг, останній набув права на стягнення із виконавця штрафу у розмірі 100 % від вартості прибирання.

Стосовно заперечень апелянта проти врахування у вартість штрафу суми ПДВ, слід зазначити, що вартість прибирання одного вагона та одного поїзда у п. 4.4 Договору вказана без ПДВ, проте остаточна вартість прибирання за 12 місяців та сума договору вказана з ПДВ, а тому при нарахуванні штрафних санкцій за прибирання одного вагона та одного поїзда також здійснювалося із встановленої договірної ціни, складовою якої є ПДВ.

Окремо нарахування ПДВ на визначену вказаним чином суму штрафу не здійснювалося.

За наведених обставин, вказані доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Благодарочка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі №910/13614/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі №910/13614/17.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 22.02.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко