Рішення

від 05.02.2018 по справі 910/18996/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

05.02.2018Справа № 910/18996/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп

про визнання договору укладеним

Представники учасників справи:

від позивача: Бушманова Д.З. за довіреністю № 02-14/21 від 02.11.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп (далі - відповідач) про визнання укладеним Договору, предметом якого є пайова участь відповідача як замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради, в редакції, запропонованій позивачем.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідач ухиляється від покладеного на нього Законом України Про регулювання містобудівної діяльності обов'язку щодо укладення Договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради незважаючи на те, що позивач інформував його про необхідність звернення до Гореницької сільської ради для укладення такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2017 порушено провадження у справі № 910/18996/17, її розгляд призначено на 22.11.2017 року.

22.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2017 розгляд справи було відкладено на 18.12.2017 року.

Проте, 18.12.2017 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами.

Оскільки 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2017 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/18996/17 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/18996/17 до судового розгляду по суті на 05.02.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ) місцезнаходженням відповідача є: 01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом на зазначену адресу направлялись ухвали від 01.11.2017, 22.11.2017, 22.12.2017, 16.01.2018, про що свідчать поштові відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами № 0103043714710, 0103044565106, 0103042818589, 0103044564150, які були повернуті поштовим відділенням зв'язку з відмітками: За закінченням встановленого строку зберігання та ін.

При цьому, іншої адреси відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Разом з цим, частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи е вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 05.02.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 27.02.2014 року було введено в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок по вулиці Садова, 8-А в с. Гореничі, загальною площею 6 751, 7 кв.м., замовником будівництва якого є відповідач, про що свідчить Декларація про готовність об'єкта до експлуатації КС № 143140580751.

09.04.2014 року відповідач звернувся до позивача з листом № 04/07 від 07.04.2014 про безпідставність сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів в порядку статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв'язку з фінансуванням забудовником певних робіт за раніше укладеними Договорами.

Позивач, у свою чергу, з вищевказаними доводами відповідача не погодився, оскільки це не є внеском в розвиток інфраструктури населеного пункту.

Згідно з Протоколом та Рішенням узгоджувальної комісії при Гореницькій сільській раді з розгляду питань, пов'язаних зі зміною розміру пайового внеску або умов договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради від 02.09.2014 за результатами розгляду поданої відповідачем заяви було вирішено у зв'язку з відсутністю кошторисної документації на будівництво та у зв'язку з тим, що вартість не відповідає розрахунку згідно ДБН, керуючись рішенням сесії Гореницької сільської ради № 3 від 21 серпня 2017 року доручити бухгалтерії Гореницької сільської ради провести відповідні розрахунки з розрахунку 3100 грн. за 1 кв.м. загальної площі будівництва з розміру пайової участі 4%, направити стороні проект договору, у випадку не укладення договору в зазначені строки направити пакет документів до суду.

Листом № 02-14/751 від 03.10.2014 позивач повідомив відповідача про необхідність з'явитися до сільської ради для укладення Договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Гореницької сільської ради, проте договір відповідачем укладений не був.

В подальшому, позивач листом № 02-14/236/5 від 22.03.2017 направив відповідачу для підписання проект Договору, однак даний лист відповідач також залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу приписів частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).

Водночас, статтею 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 1 Закону передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

З урахуванням наведених положень закону та Декларації КС № 143140580751 від 27.02.2014 про готовність об'єкта будівництва до експлуатації, відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп є замовником будівництва житлового будинку по вулиці Садовій, 8-А в селі Гореничі Києво-Святошинського району, а отже, на нього поширюється дія Закону.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання зазначених вимог Закону рішенням Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 1 від 24.01.2013 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради (далі - Порядок), а також Типовий договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України зазначений Порядок є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території Гореницької сільської ради.

Частиною 2 статті 40 Закону на замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, покладено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частини 3 та 5 статті 40 Закону).

При цьому, частин 6 статті 40 Закону передбачає, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Відповідно до частин 7 та 8 статті 40 Закону органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У пункті 4.5.4. Порядку зазначено, що граничний розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

В залежності від функціонального призначення об'єкта будівництва (реконструкції) розмір пайового внеску сплачується в такому розмірі:

- багатоквартирні та індивідуальні житлові будинки загальною площею більше 300 квадратних метрів - до 4;

- нежитлові будівлі та споруди - до 10%.

Згідно з пунктом 4.5.6. Порядку розмір пайової участі замовників (інвесторів) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради визначається від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, та для індивідуальних житлових будинків на підставі технічного паспорту об'єкта (інвентаризаційна вартість), за формулою:

П=

---

% х (3 - В - Б) - для нежитлових будівель та/або споруд;

П=

---

% х (3 - В - Б) - для нежитлових будинків;

де: П - розмір пайової участі у грошовому виразі, (грн.);

З - загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування (грн.);

В - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (грн.);

Б - кількість коштів державного або місцевого бюджету, використана на будівництво об'єкта (грн.).

Розрахований розмір пайової участі підлягає округленню до цілої гривні.

Рішенням Гореницької сільської ради № 3 від 21.08.2014 було затверджено розмір пайової участі забудовників індивідуальної садибної житлової забудови, садових, дачних будинків, багатоповерхових житлових будинків та господарських споруд розташованих на відповідних земельних ділянках - 4% (відповідно до порядку) з розрахунку 3 100 грн. за 1 кв.м. загальної площі будівлі.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків (частини 5, 6 статті 40 Закону).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками (частина 8 статті 40 Закону).

Рішенням узгоджувальної комісії при Гореницькій сільській раді з розгляду питань, пов'язаних зі зміною розміру пайового внеску або умов договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради від 02.09.2014 за результатами розгляду заяви відповідача встановлено розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради 4%; у зв'язку з відсутністю кошторисної документації на будівництво та у зв'язку з тим, що вартість не відповідає розрахунку згідно ДБН, керуючись рішенням сесії Гореницької сільської ради № 3 від 21.08.2014 доручено бухгалтерії Гореницької сільської ради провести відповідні розрахунки з розрахунку 3 100 грн. за 1 кв.м. загальної площі будівництва з розміру пайової участі 4%.

Таким чином, порядок та умови розрахунку розміру пайової участі (внесків) замовників (забудовників) визначено законодавством.

Отже, кошторисна вартість будівництва складає 3100 грн. х 6 751, 7 кв.м. = 20 930 270 грн., тобто розмір пайової участі дорівнює 20 930 270 грн. х 4% = 837 211 грн.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України, згідно з якою спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (стаття 648 Цивільного кодексу України).

Можливість розгляду судом цих спорів зумовлена обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акта органів державної влади чи місцевого самоврядування та інших випадках, встановлених законом).

В силу вимог частин 9 та 10 статті 40 Закону Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Пунктом 4.5.1. Порядку передбачено, що Замовник (інвестор) звертається до Гореницької сільської ради із заявою про укладення Договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради.

Не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня реєстрації сільською радою звернення замовника (інвестора) узгоджувальна комісія визначає розмір пайової участі та направляє проект замовнику для підписання. Протягом 2 робочих днів замовник (інвестор) повертає Гореницькій сільській раді проект Договору. Від Гореницької сільської ради проект Договору підписує сільський голова.

Виходячи з імперативності зазначених вище норм матеріального права, саме на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

Неукладення відповідачем договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

При цьому, суд зазначає, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.

За таких обставин, ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством України та не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12 - 15, 20 Цивільного кодексу України), можна дійти висновку, що у разі невизнання права або невиконання обов'язку щодо укладення договору, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пайової участі, за встановлених обставин справи, суд констатує, що проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього договору, здійснено у відповідності до Порядку та він є арифметично вірним.

Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем в порушення вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності було введено об'єкт в експлуатацію без своєчасного укладення Договору та сплати пайової участі у відповідному розмірі; запропонований позивачем проект спірного договору містить всі істотні умови, передбачені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , а розрахунок розміру пайової участі, що є додатком до цього проекту договору, здійснено відповідно до Порядку та він є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а Договір про пайову участь Товариства з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп підлягає визнанню таким, що укладений між сторонами в редакції позивача з дати набрання даним рішенням законної сили.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати укладеним Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів між Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гореничі, вулиця Соборна, будинок 204; код ЄДРПОУ 04358514) та Товариством з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп (01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, код ЄДРПОУ 14352731) в наступній редакції:

Договір

Пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради

с. Гореничі __

---

201_року

Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - сільська рада), в особі виконуючого обов'язки сільського голови Василевської Валентини Василівни, яка діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп , в особі директора Марґянського Володимира Тарасовича (далі - Замовник), з іншої сторони, а разом іменовані Сторони , уклали цей Договір про наступне:

І. Предмет Договору.

1. Відповідно до цього Договору Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради та перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти у розмірі 837 211 грн. (вісімсот тридцять сім тисяч двісті одинадцять гривень), а саме: на рахунок № 31519921700365, код ЄДРПОУ 38010937, МФО 821018, код платежу 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту , банк одержувача ГУДКСУ в Київській області (далі - Спеціальний рахунок), як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради. Розмір внески та порядок його оплати визначаються відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VIIскликання від 15 березня 2016 року № 16 Про затвердження Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради .

ІІ. Зобов'язання сторін.

2.1. Замовник зобов'язується перерахувати грошові кошти в сумі, визначеній розділом І цього Договору, єдиним платежем протягом десяти днів з дня підписання (укладення) цього Договору.

2.2. За цим Договором з моменту зарахування на Спеціальний рахунок передбачених цим Договором грошових коштів на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради замовник передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами Гореницькій сільській раді відповідно до їх цільового призначення та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

2.3. Замовник будівництва та генеральний проектувальник несуть відповідальність за достовірність інформації щодо загальної кошторисної вартості об'єкту будівництва (реконструкції) та техніко-економічних показників.

ІІІ. Особливі умови.

3.1. Кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради.

ІV. Відповідальність сторін.

4.1. У разі невиконання замовником будівництва умов Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради щодо перерахування в повному обсязі коштів, Гореницька сільська рада здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

4.2. Замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 цього Договору сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за частину несвоєчасно сплачених за договором коштів, що діє на дату настання платежу.

4.3. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань по цьому Договору, якщо це невиконання викликане обставинами форс-мажору.

V. Строк дії Договору.

5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за цим Договором.

VІ. Інші умови.

6.1. Зміни до цього Договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою сторін, шляхом укладання відповідних угод, які є невід ємною частиною цього Договору.

6.2. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору неприпустима.

6.3. У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.4. У випадку виникнення спору між Гореницькою сільською радою і Замовником, що стосується виконання зобов'язань згідно з умовами цього Договору, сторони вживають заходи до їх врегулювання шляхом переговорів або у судовому порядку.

6.5. Цей Договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий - у Гореницькій сільській раді.

6.6. Додатком до цього Договору є Розрахунок величини пайової участі в розвитку інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради (Додаток 1).

VІІ. Адреси та реквізити Сторін.

Гореницька сільська рада Замовник

Києво-Святошинського району Товариство з обмеженою відповідальністю

Київської області Октопус девелопмент груп

Адреса: с. Гореничі, вул. Соборна, 204 ідентифікаційний код: 14352731

тел. (04598) 77-551 місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Кутузова

Банк: ГУДКСУ в Київській області буд.18/7

р/р 31519921700365

МФО: 821018, код ЄДРПОУ: 38010937

Код платежу: 24170000

Додаток 1 до Договору пайової участі

замовників будівництва (реконструкції) у

розвитку інженерно-транспортної та соціальної

інфраструктури населених пунктів Гореницької

сільської ради № __ від __

---

201_ р.

Розрахунок величини пайової участі в розвитку інфраструктури населених

пунктів Гореницької сільської ради

с. Гореничі __

---

2017 р.

Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - сільська рада), в особі виконуючого обов'язки Василевської Валентини Василівни, що діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з однієї сторони, та замовник будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп , в особі директора Марянського Володимира Тарасовича (далі - Замовник), з іншої сторони, а разом іменовані Сторони , відповідно до поданої замовником документів для укладення договору пайової участі, затверджують нижченаведений розрахунок розміру пайової участі на розвиток інфраструктури Гореницької сільської ради у зв'язку з будівництвом об'єкта, що знаходиться за адресою: с. Гореничі, вул. Садова, 8-А (багатоквартирний житловий будинок).

Даний розрахунок здійснюється відповідно до Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VІ Про регулювання містобудівної діяльності та Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Гореницької сільської ради, затвердженого рішенням сесії Гореницької сільської ради від 15.03.2016 року № 16 (далі - Положення).

Згідно п.3.3. Положення, розмір пайової участі визначається за формулою:

П=З х Б/100, де П - розмір пайової участі у грошовому виразі, (грн.); З - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (реконструкції) об'єкта будівництва (грн.) або визначена на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (грн.); Б - розмір відсотку.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації КС № 143140580751, загальна площа об'єкту становить 6751,7 кв.м. 02.09.2014 р. узгоджувальною комісією вирішено встановити Замовнику розмір пайової участі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта у зв'язку з відсутністю кошторисної документації на будівництво та тим, що вказана у декларації про готовність об'єкта до експлуатації кошторисна вартість не відповідає встановленим нормативам, вирішено провести розрахунок кошторисної вартості виходячи з 3100 грн. за 1 кв.м.

В зв'язку з цим, кошторисна вартість будівництва об'єкта розраховується відповідно до встановлених рішенням Гореницької сільської ради № 3 від 21.08.2014 р. нормативів вартості спорудження житла і становить:

З = 6751,7 кв.м. х 3100 грн. = 20 930 270 грн.

Розмір пайової участі, визначений за формулою, становить:

П = 20 930 270 х 4% = 837 211 грн.

Цей Додаток складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Замовника, другий - в Гореницькій сільській раді.

Цей Додаток є невід'ємною частиною Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури та набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом усього періоду дії основного Договору.

Адреси та реквізити Сторін

Гореницька сільська рада Замовник

Києво-Святошинського району Товариство з обмеженою відповідальністю

Київської області Октопус девелопмент груп

Адреса: с. Гореничі, вул. Соборна, 204 ідентифікаційний код: 14352731

тел. (04598) 77-551 місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Кутузова

Банк: ГУДКСУ в Київській області буд.18/7

р/р 31519921700365

МФО: 821018, код ЄДРПОУ: 38010937

Код платежу: 24170000

3. Днем укладання даного договору вважати день набрання чинності рішенням суду.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Октопус девелопмент груп (01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7; код ЄДРПОУ 14352731) на користь Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гореничі, вулиця Соборна, будинок 204; код ЄДРПОУ 04358514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.02.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова