Рішення

від 21.02.2018 по справі 918/902/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2018 р. Справа № 918/902/17

Господарський суд Рівненської області в складі судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс - Рівне" про стягнення боргу в сумі 3 734,12 грн,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 812 -08 від 24.06.2016 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс - Рівне" (надалі-відповідач) про стягнення боргу в сумі 3 734,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: 24.09.2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 217-б нежитлового приміщення (надалі-договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування адміністративні нежитлові приміщення, загальною площею 30,48 кв м, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Тиха, 1, що перебувають на балансі управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі-балансоутримувач) для розміщення редакції засобу масової інформації.

17.12.2015 року на виконання п. 5.9 вказаного договору між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, предметом договору є забезпечення обслуговування та експлуатації орендованого нежитлового приміщення.

Згідно умов цього договору відповідач зобов'язується відшкодовувати земельний податок відповідно до площі займаного приміщення на підставі виставлених позивачем рахунків.

Усупереч умовам договорів, відповідач свій обов'язок щодо відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг не виконав, плату за договором оренди сплатив не в повному обсязі, внаслідок чого сума боргу за обома договорами складає 3 734,12 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 526, 530, 642, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 21.12.2017 року відкрито провадження, розгляд справи призначено на 24.01.2018 року та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.01.2018 року розгляд справи відкладено на 13.02.2018 року.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року розгляд справи відкладено на 21.02.2018 року.

У судове засідання 21.02.2018 року з'явився представник позивача, через відділ канцелярії та документообігу суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів та заяву про зміну розрахункового рахунку позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ст.252 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.02.2018 року проголошено вступу та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.09.2014 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 217-6 нежитлового приміщення що належить територіальній громаді м. Рівне.

Згідно з п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування адміністративні нежитлові приміщення (далі - майно) загальною площею 30,48 кв м, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Тиха, 1, що перебуває на балансі управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31.07.2014 року і складає 149 460,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення редакції засобу масової інформації, що видається українською мовою (п. 1.2. договору).

Згідно із п.п. 10.1., 10.3. договору цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців та діє з 24.09.2014 року до 23.08.2017 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови згоди балансоутримувача.

Пунктами 2.1, 2.4. договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому - передачі майна. Обов'язок щодо складання акта прийому- передачі покладається на орендодавця за участю балансоутримувача.

09.04.2012 року та 01.02.2015 року між сторонами підписано акти приймання-передачі орендованого приміщення № 21 та № 202 відповідно, за яким орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди і знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Тиха, 1.

Розділом 3 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальною громади м. Рівного і становить без ПДВ за місяць оренди - 252,09 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів, змін орендних ставок, затверджених органом місцевого самоврядування, та в інших випадках, передбачених законодавством України. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача не пізніше останнього дня поточного місяця. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Зайва сума орендної плати, що надійшла балансоутримувачу, підлягає зарахуванню в рахунок подальших платежів. У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому - передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору відповідач позивачу орендованого майна не повернув, займаного приміщення не звільнив, акту прийому-передачі не підписав.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Аналогічний обов'язок встановлено 7.1. договору.

Усупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив орендної плати та комунальних платежів, загальний розмір яких склав 1 278,66 грн.

Крім цього, 17.12.2015 року на виконання п. 5.9 договору оренди між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг предметом договору є забезпечення обслуговування та експлуатації нежитлового приміщення загальною площею 30,48 кв м, у будівлі, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Тиха, 1, за умовами якого орендар зобов'язується не пізніше останнього дня місяця відшкодовувати земельний податок відповідно до площі займаного приміщення на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

Обов'язок орендаря укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна передбачено п. 5.8 договору оренди № 24-б нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 09.04.2012 року (із змінами внесеними додатковими договорами від 13.02.2013 року, від 21.02.2013 року, від 30.06.2015 року).

Пунктом 5.9. цього договору вказано обов'язок орендаря вирішити питання сплати земельного податку в установленому законом порядку.

Договір укладено на строк з 01.01.2015 року до закінчення строку дії основного договору оренди.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору, позивач виставляв відповідачу рахунки на відшкодування видатків по земельному податку відповідно до займаної площі, а відповідач їх оплачував, прийнявши умови договору.

Проте, відповідачем неодноразово порушувались умови договорів щодо відшкодування видатків по земельному податку та оплати орендної плати.

У зв'язку з цим, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії 24.02.2016 року № 182-08, 24.02.2016 року № 183-0, 07.03.2017 року №312-08, від 07.03.2017 року № 311-08, 30.06.2017 року № 1088-08, 30.06.2017 року № 1087-08, в яких просив погасити існуючу заборгованість.

З матеріалів справи встановлено, що станом на 13.12.2017 року заборгованість відповідача за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 17.12.2015 року становить 1 278,66 грн, а борг щодо відшкодування видатків по земельному податку за договором оренди № 24-б становить 2 455,46 грн.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 278,66 грн заборгованості на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та 2 455,46 грн боргу щодо відшкодування видатків по земельному податку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення 1 278,66 грн заборгованості на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг та 2 455,46 грн боргу щодо відшкодування видатків по земельному податку.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс-Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Тиха, буд. 1, 26, код ЄДРПОУ 37943177) на користь Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 26259965, р/р 35428229051523 в ГУДКСУ Рівненської області, МФО 833017) 1 278,66 грн на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс-Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Тиха, буд. 1, 26, код ЄДРПОУ 37943177) на користь Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 26259965, р/р 35428229051523 в ГУДКСУ Рівненської області, МФО 833017) 2 455,46 грн заборгованості за договором оренди.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс-Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Тиха, буд. 1, 26, код ЄДРПОУ 37943177) на користь Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 26259965, р/р 35428229051523 в ГУДКСУ Рівненської області, МФО 833017) 3 200,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.