Рішення

від 19.02.2018 по справі 918/920/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2018 р. Справа № 918/920/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання В'юненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство"

про стягнення збитків

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 10 від 11.01.2018 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення збитків.

Ухвалою господарського суду від 27 грудня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/920/17, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 січня 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 09 січня 2018 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 22 січня 2018 року.

16 січня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 40 100 грн. 00 коп. збитків за знищення державного майна та 7 900 грн. 00 коп. витрат по оплаті робіт по оцінці розміру збитків.

З приводу поданої заяви про збільшення позовних вимог суд зазначає, що розцінює її, як зміну предмету позову.

Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч.5 ст.46 ГПК України).

Оскільки, позивачем дотримані зазначені вище вимоги, відтак має місце новий предмет позову, зокрема стягнення 40 100 грн. 00 коп. збитків за знищення державного майна та 7 900 грн. 00 коп. витрат по оплаті робіт по оцінці розміру збитків.

Ухвалою господарського суду від 22 січня 2018 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 12 лютого 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 12 лютого 2018 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 19 лютого 2018 року.

У судовому засіданні 19 лютого 2018 року суд перейшов до розгляду справи по суті, заслухав доводи та пояснення уповноваженого представника позивача, який наполягав на задоволенні позову, в свою чергу відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 19 лютого 2018 року, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, витребувані судом документи не подав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи 25.01.1994 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області прийнято наказ №28 "Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації" (а.с. 9).

Згідно додатку до наказу від 25.01.1994 року № 28 Сарненське ремонтно-транспортне підприємство включено до переліку об'єктів що підлягають приватизації (а.с. 10 - 11).

В подальшому регіональним відділення створено інвентаризаційну комісію та комісію по оцінці вартості майна Сарненського ремонтно-транспортного підприємства, якою була проведена інвентаризація та здійснена оцінка вартості майна ремонтно-транспортного підприємства, акт оцінки вартості затверджено наказом №138 від 28.02.1994 року (а.с. 12).

23.05.1994 року між регіональним відділенням фонду державного майна України по Рівненській області та товариством покупців Сарненського ремонтно-транспортного підприємства укладено договору купівлі-продажу № 28 (а.с. 28 - 32), згідно якого регіональне відділення продало, а товариство покупців купило цілісний майновий комплекс Сарненського ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Бєлгородська, 19, на земельних ділянках площею 108,8 га.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, майно, зокрема АЗС що знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6, не увійшло до складу цілісного майнового комплексу під час приватизації Сарненського ремонтно-транспортного підприємства і залишилося у державній власності.

Зазначене вище майно (АЗС) належить державі в особі Верховної ради, що стверджується свідоцтвом про право власності на будівлю автозаправної станції в м. Сарни, вул. Варшавська, 6 (а.с. 21), також стверджується технічним паспортом на будівлю автозаправної станції (а.с. 23 - 26).

З урахуванням зазначено вище, вбачається, що вказане майно (АЗС) не увійшло до складу цілісного майнового комплексу під час приватизації Сарненського ремонтно-транспортного підприємства, однак перебуває на балансі ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство".

Матеріали справи містять лист ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" від 18.11.2004 року №364, згідно якого останнє зазначає, що на балансі товариства знаходиться майно, в тому числі будівля АЗС за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6 (а.с. 13).

Згідно ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

19.05.1999 року Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (надалі - положення). Зазначений наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 414/3707 від 24 червня 1999 року.

Відповідно до п. 4.1. Положення, регіональні відділення Фонду державного майна України організовують контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітують про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, 05.10.2016 року регіональне відділення наказом №276 (а.с. 14) затвердило графік перевірок господарських товариств щодо зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, в тому числі ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" (а.с. 15).

28.11.2016 року позивачем на виконання зазначених вище наказів було проведено перевірку, щодо стану збереження та використання будівлі АЗС, що знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6, яке знаходиться на балансі ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство", за наслідками перевірки було складено акт (а.с. 16 - 18).

В результаті перевірки актом встановлено, що на момент перевірки будівля АЗС, що знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6, площею, відповідно до техпаспорту 33,6 кв.м., інвентарний номер, відповідно до Реєстру - № 1813, наземна частина об'єкта знищена та відсутня, наявні залишки фундаменту та підлоги

Вищезазначений акт у відповідності до прикінцевих положень Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 року № 1998 (із змінами та доповненнями, надалі - Порядок проведення перевірок), листом від 21.12.2016 року №11-05-04309 (а.с. 19) надіслано на адресу ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство".

Відповідно до аб. 3 прикінцевих положень Порядку проведення перевірок у разі виявлення фактів відсутності державного майна, його утримання в неналежному стані, нецільового використання, прийняття неправомірних рішень щодо розпорядження державним майном тощо матеріали перевірки надсилаються на адресу правоохоронних органів, а також вживаються інші заходи, спрямовані на захист майнових інтересів держави та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 преамбули Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі встановлено, що господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не у увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно п. 3.1. того ж положення, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Також, суд зазначає, що обов'язок по збереженню майна відповідачем випливає з норм чинного законодавства України.

Зокрема, відповідно до ст. 954 ЦК України, положення цієї глави (Глава 66, зберігання, § 1. Загальні положення про зберігання) застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

З урахуванням зазначених вище норм права та обставин справи, суд вбачає, що на відповідача, як балансоутримувача державного майна (АЗС) покладений обов'язок, щодо зберігання майна, яке не увійшло до статутного капіталу останнього у процесі приватизації, але перебуває на балансі у відповідності до закону.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, АЗС що знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6, яка перебувала на балансі відповідача і яку ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" мало зберігати у відповідності до закону - відсутня (знищена), що підтверджується відповідним актом позивача і не спростовано відповідачем, відповідних доказів до матеріалів справи не долучено.

Згідно ч.ч. 1. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (у пущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що позивач довів належними і допустимими доказами виконання власних зобов'язань щодо управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" та факт не збереження майна відповідачем, на якого був покладений такий обов'язок у відповідності до закону.

Отже, матеріали справи містять докази наявності усіх складових цивільного правопорушення (вини, протиправна поведінка (бездіяльність), шкода та причинний зв'язок), для застосування такої мірі відповідальності, як стягнення збитків.

Відповідно до відомостей з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства балансова вартість будівлі/АЗС становить 2 100 грн. 00 коп.

Разом з тим, як зазначалося вище, позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, яка судом була задоволена.

Суд зазначає, відповідно до ОСОБА_3 оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1033), ОСОБА_3 застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об'єкти є об'єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об'єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об'єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.

Пунктом 104 ОСОБА_3 встановлено, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Матеріалами справи стверджено, що відповідачу листом від 13.12.2017р. №11-05-04625 (а.с. 20) було запропоновано в добровільному порядку відшкодувати завдані державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України збитки внаслідок знищення майна, що не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство".

Вищезазначений лист залишений без розгляду та задоволення.

Наказом регіонального відділення від 29.12.2017 року № 50 затверджено висновок про вартість майна - збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, в особі регіонльного відділення, внаслідок знищення об'єкта державної власності - будівлі АЗС , розташованої за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6 (а.с. 53).

Так, відповідно до висновку про вартість майна - розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі за встановленим фактом знищення вищевказаного об'єкта державної власності станом на 22.12.2017 року становить 40 100 грн. 00 коп. без включення податку на додану вартість (а.с. 54).

Отже, матеріалами справи стверджено, розмір збитків, завданих державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області шляхом знищення об'єкта державної власності, який становить 40 100 грн.. 00 коп.

Відповідно до ст. 224 учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що позов в частині стягнення з ВАТ "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" збитків в сумі 40 100 грн. 00 коп. через знищення об'єкта державної власності будівлі АЗС , розташованої за адресою м. Сарни, вул. Варшавська, 6 підлягає до задоволення.

Крім того, регіональне відділення здійснило відбір суб'єкта оціночної діяльності з метою проведення незалежної оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області.

Відповідно до Договору про надання послуг з оцінки збитків від 22.11.2017 року №26 (а.с. 49 - 51) вартість наданих послуг з оцінки об'єкта оцінки становить 7 900 грн. 00 коп., що стверджується Актом прийому - передачі робіт з оцінки від 27.12.2017 року (а.с. 52) та платіжним дорученням від 27.12.2017 року № 395.

Згідно ч.2 п.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи зазначене вище, позов в частині стягнення 7 900 грн. 00 коп. витрат по сплаті робіт щодо оцінки розміру збитків є обґрунтований та підтверджений, а тому суд його задовольняє.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи усе зазначене вище, суд вбачає, що позов доведений належними та допустимими доказами, а тому суд його задовольняє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Сарненське ремонтно- транспортне підприємство" (34500, м. Сарни, вул. Бєлгородська, 19, ідентифікаційний код 13985486) на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, ідентифікаційний код 13989432, на розрахунковий рахунок 35218005300805, код банку 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 13989432) збитки за знищення державного майна - будівлі АЗС (34500, ОСОБА_3, вул. Варшавська, 6) у розмірі 40 100 (сорок тисяч сто гривень) грн. 00 коп., витрати по сплаті робіт по оцінці розміру збитків в сумі 7 900 (сім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 лютого 2018 р.

Суддя Войтюк В.Р.