Постанова

від 08.02.2018 по справі 910/1780/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2018 р. Справа№ 910/1780/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Малайдах А.І.,

представників:

від позивача - Дубинський М.І., Сопільняк В.Ю.,

від відповідача-1 - Моргун А.О.,

від відповідача-2 - Запорожець Л.Г.,

від відповідача-3 - Маковецька-Саєнко І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016

у справі № 910/1780/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лекхім" (далі - ПрАТ "Лекхім", позивач)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (далі - ПАТ ) "Фармстандарт-Біолік", Товариство, відповідач),

2. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Служба, Державна служба),

3. Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України),

4. Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Підприємство)

про визнання недійсними повністю свідоцтв України №№ 182084, 182085 на знаки для товарів і послуг, визнання недійсними висновку, реєстраційного посвідчення та наказу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Лекхім" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" про:

- визнання недійсними повністю свідоцтв України №№ 182084 та 182085 на знаки для товарів і послуг відповідно "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК;

- зобов'язання Державної служби (правонаступник - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;

- визнання недійсним висновку Підприємства про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу (далі - ЛЗ) "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК";

- визнання недійсним наказу МОЗ України від 02.08.2013 № 684 щодо державної реєстрації ЛЗ "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК";

- визнання недійсним реєстраційного посвідчення на ЛЗ "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" № UA/12131/01/01;

- зобов'язання ПАТ "Фармстандарт-Біолік" припинити використання позначень "РЕНАЛЬГАН", та/або "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК", та/або "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК";

- зобов'язання ПАТ "Фармстандарт-Біолік" вилучити з цивільного обігу ЛЗ "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та знищити упаковки вказаного ЛЗ, а також ампули, в яких міститься такий ЛЗ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 позов задоволено частково; визнано недійсними оспорювані свідоцтва; зобов'язано Державну службу внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг; визнано недійсним (у певній частині) оспорюваний наказ МОЗ України; визнано недійсним оспорюване реєстраційне посвідчення на ЛЗ; ПАТ "Фармстандарт-Біолік" зобов'язано вчинити певні дії та на нього покладено відповідні суми судових витрат зі справи; у решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Фармстандарт-Біолік" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 призначено судову комісійну експертизу об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів промислової власності - знаків для товарів і послуг) та зупинено апеляційне провадження у справі № 910/1780/16.

До Київського апеляційного господарського суду з експертної установи надійшли матеріали справи № 910/1780/16 та висновок судових експертів за результатами проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності №835/17-53 від 29.11.2017.

Ухвалою від поновлено апеляційне провадження у справі № 910/1780/16, розгляд справи № 910/1780/16 призначено на 08.02.2018

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

З матеріалів справи вбачається, ПрАТ "Лекхім" є власником свідоцтва України № 15785 на знак для товарів і послуг "РЕНАЛГАН".

Згідно з заявкою від 23.05.1996 № 96051188 вказану вище торговельну марку зареєстровано для товарів 05 класу МКТП "болеутоляющие средства; лекарственные средства для человека; фармацевтические препараты" та послуг 42 класу МКТП "консультации по вопросам фармацевтики; реализация товаров 5 класса").

Службою 25.02.2014 було зареєстровано торговельні марки "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК".

Власником свідоцтва України № 182084 на знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" (заявка від 24.07.2012 № m201212665; торговельну марку зареєстровано для товарів 05 класу МКТП "ліки для людини") та № 182085 на торговельну марку "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" (заявка від 24.07.2012 № m201212671; торговельну марку зареєстровано для товарів 05 класу МКТП "ліки для людини") є Товариство.

Відповідач є виробником лікарського засобу "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК", а саме розчину для ін'єкцій по 2 мл або по 5 мл в ампулах № 5, № 10 у пачці;

Підприємством було проведено експертизу реєстраційних матеріалів лікарського засобу "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та складено висновок про можливість його реєстрації;

02.08.2013 МОЗ України було видано наказ № 684 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів" та зареєстровано лікарський засіб "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК", видано Товариству реєстраційне посвідчення № UA/12131/01/01.

В обгрунтування позову, позивач послався на обставини невідповідності зареєстрованих знаків за свідоцтвами України №№ 182084, 182085 умовам надання правової охорони, а саме, що передбачені абзацом 5 пункту 2 статті 6 та абзацом 2 пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

За твердженням позивача торговельні марки, належні відповідачу "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком, раніше зареєстрованим в Україні на ім'я позивача для таких самих товарів ("РЕНАЛГАН"), позначення "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" та "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, а саме щодо ПрАТ "Лекхім".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив невідповідність спірних знаків умові надання правової охорони, що передбачена абзацом 5 пункту 2 статті 6 та абзацом 2 пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (ПрАТ "Лекхім" і Товариство використовують позначення, які є схожими настільки, що їх можна сплутати, для маркування товарів 05 МКТП, що може ввести в оману щодо товару та особи, яка виробляє товар), у зв'язку з чим дійшов висновку про визнання недійсним спірного свідоцтва згідно п. 1 ст. 19 названого Закону.

Згідно з підпунктом "а" пункту 1 статті 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон) свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абз. 5 п 2. ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до пункту 4.3.1.9 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила), затверджених наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Абзацом 2 пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Обставини, зазначені в абзаці п'ятому пункту другому статті 6 Закону та в абзаці другому пункту 3 цієї ж статті Закону, є самостійними підставами для відмови в наданні правової охорони.

При цьому наведений припис абзацу п'ятого пункту другого статті 6 Закону є абсолютним критерієм для відмови в наданні правової охорони та стосується виключно змісту самого заявленого на реєстрацію позначення (його власної видимої оманливості), тоді як можливість сплутування з іншими раніше зареєстрованими або заявленими на реєстрацію знаками інших осіб як відносний критерій та наслідки цього (зокрема, щодо можливості введення в оману) мають правове значення при застосуванні пункту 3 статті 6 та пункту 5 статті 16 Закону, яка визначає виключні права власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди, зареєстрований знак або позначення, схоже із зареєстрованим знаком.

Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

У даній справі суд першої інстанції призначив судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" за свідоцтвом України №182084 схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим в Україні знаком для товарів і послуг "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України №15785 стосовно товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків?;

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвом України №182085 схожим настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим в Україні знаком для товарів і послуг "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України №15785 стосовно товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків?;

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" за свідоцтвом України №182084 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, тобто стосовно приватного акціонерного товариства "Лекхім"?

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвом України №182085 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, тобто стосовно приватного акціонерного товариства "Лекхім"?

За результатами судової експертизи складено висновок №1096 від 15.07.2016, у якому встановлено, що

- знаки для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" і "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвами України №182084 і №182085 є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим в Україні знаком для товарів і послуг "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України №15785 стосовно товарів 05 класу МКТП;

- знаки для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" і "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвами України №182084 і №182085 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП, тобто стосовно ПрАТ "Лекхім".

В суді апеляційної інстанції за клопотанням відповідача було призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів промислової власності - знаків для товарів і послуг), проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлені наступні питання:

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" за свідоцтвом України №182084 схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України №15785 щодо товарів 05 класу МКТП?;

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвом України №182085 схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України №15785 щодо товарів 05 класу МКТП?;

- чи викликає знак "РЕНАЛГАН" за свідоцтвом України № 15785 у споживача стійке асоціативне уявлення про особу яка виробляє товари 05 класу МКТП, а саме про Приватне акціонерне товариство "Лекхім"?

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" за свідоцтвом України №182084 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП, тобто стосовно Приватного акціонерного товариства "Лекхім"?;

- чи є знак для товарів і послуг "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК" за свідоцтвом України №182085 таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП, тобто стосовно Приватного акціонерного товариства "Лекхім"?

За результатами повторної судової експертизи складено висновок судових експертів №835/17-53 від 29.11.2017, у якому встановлено, що

- Знак для товарів і послуг РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК за свідоцтвом України № 182084 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг Реналган за свідоцтвом України №15785 щодо товарів 05 класу МКТП;

- Знак для товарів і послуг РЕНАЛЬГАН-БИОЛИК за свідоцтвом України №182085 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг Реналган за свідоцтвом України №15785 щодо товарів 05 класу МКТП;

- Знак РЕНАЛГАН за свідоцтвом України № 15785, може викликати у споживача асоціативне уявлення про особу, яка виробляє товари 05 класу МКТП, а саме про Приватне акціонерне товариство Лекхім ;

- Знаки РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК за свідоцтвом України №182084 та РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК за свідоцтвом України №182085 можуть викликати у споживача асоціативне уявлення про особу, яка виробляє товари 05 класу МКТП, а саме про Публічне акціонерне товариство Фармстандарт-Біолік ;

- Знак для товарів і послуг РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК за свідоцтвом України №182084 не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП, тобто стосовно Приватного акціонерного товариства Лекхім ;

- Знак для товарів і послуг РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК за свідоцтвом України № 182085 не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 05 класу МКТП, тобто стосовно Приватного акціонерного товариства Лекхім .

Тобто, висновком повторної комісійної судової експертизи №835/17-53 від 29.11.2017 встановлено відсутність ознак (критеріїв) для відмови в наданні правової охорони знаку для товарів і послуг за свідоцтвами України №№182084, 182085, передбачені абзацом 5 пункту 2 статті 6 та абзацом 2 пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Отже, належними та беззаперечними доказами (в тому числі і висновком повторної судової експертизи) підтверджено відсутність обставин невідповідності спірних знаків для товарів і послуг, належних відповідачу, умовам надання правової охорони відповідно до положень Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних свідоцтв.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження тих обставин, що зареєстровані за свідоцтвами України №№182084, 182085 знаки можуть бути оманливими або такими, що можуть призвести до введення в оману щодо особи виробника товарів, тобто стосовно Приватного акціонерного товариства Лекхім .

У зв'язку з чим підстави для визнання спірного свідоцтва недійсним, передбачені абз. 5 п 2. ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в даному випадку також відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного Закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Відповідно до п. 1.2. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації знаків для товарів і послуг, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях.

Оскільки основні позовні вимоги підлягають відхиленню, то у задоволенні похідних вимог про зобов'язання Державну службу внести зміни до державного реєстру, скасування наказу МОЗ України, визнання недійсним реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та зобов'язання відповідача припинити використання спірних позначень також належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині визнання недійсними оспорюваний свідоцтв на знаки для товарів та послуг, зобов'язання Державну службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, визнання недійсним наказу МОЗ України від 02.08.2013 № 684 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів" в частині державної реєстрації лікарського засобу "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" у формі розчину для ін'єкцій по 2 мл або по 5 мл в ампулах № 5, № 10 у пачці, визнання недійсним реєстраційного посвідчення № UA/12131/01/01 на лікарський засіб "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК" у формі розчину для ін'єкцій по 2 мл або по 5 мл в ампулах № 5, № 10 у пачці, зобов'язання відповідача припинити використання позначень "РЕНАЛЬГАН" та/або "РЕНАЛЬГАН-БІОЛІК", та/або "РЕНАЛЬГАН-БИОЛЕК".

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у даній справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно із частинами 1, 4, 8, 14 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тобто, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 10610,60 грн. та витрати з оплати судової експертизи в сумі 41664,00 грн., а всього 52274,60 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі № 910/1780/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові відмовити повністю.

5. Судові витрати покласти на Приватне акціонерне товариство "Лекхім".

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лекхім" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 23; код 20029017) на користь Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (61070, м. Харків, Помірки; код 01973452) 52274 (п'ятдесят дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 60 коп. судових витрат.

7. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді К.В. Тарасенко

О.М. Остапенко