Ухвала

від 16.02.2018 по справі 335/15678/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/15678/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/15678/18 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/778/181/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.ст.170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017080000000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника арештованого майна - адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Представник власника арештованого майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2017 року, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 задоволено та накладено арешт (заборону відчуження та розпорядження) на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ).

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на майно ОСОБА_8 має на меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі представник заявника - адвокат ОСОБА_9 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що винесена ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, оскільки постановлена із грубим порушенням норм як процесуального, так і матеріального права. Слідчим суддею не було вмотивовано його рішення щодо проведення судового засідання без виклику власника майна, у зв`язку з чим, останній був позбавлений права на власний захист, тим самим слідчим суддею було грубо порушено права ОСОБА_8 та загальні засади кримінального судочинства, а саме: принцип змагальності, недоторканості права власності, рівності перед законом тощо.

Апелянт також вказує на порушення слідчим вимог ч.2 ст. 171 КПК України, а саме: слідчим в клопотанні зазначено майно, яке належить арештувати, як «все рухоме та нерухоме майно», тобто не уточнено перелік і вид майна, яке саме належить арештувати. Відтак, слідчим суддею при розгляді зазначеного клопотання, також було проігноровано вимоги зазначеної статті. Не було перевірено слідчим суддею, яке майно перебуває у власності ОСОБА_8 , яке з нього є спільною сумісною власністю подружжя та чи взагалі майно, на яке слідчим суддею було накладено арешт, має відношення до кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. В матеріалах провадження відсутні будь-які документи, що свідчать про визнання речовим доказом всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_8 . З рахуванням наведеного, представник заявника - адвокат ОСОБА_9 вважає, що фактично слідчий суддя виніс незаконну ухвалу, якою позбавив ОСОБА_8 та його сім`ю можливості розпоряджатися та користуватися своєю власністю. На думку апелянта, з ухвали слідчого судді не зрозуміло, з якою метою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 , в матеріалах провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 має доказове значення у кримінальному провадженні. В оскаржуваній ухвалі також немає посилань на докази, що містяться в матеріалах провадження, що свідчить про їх відсутність взагалі. Не містить вказана ухвала даних або посилань на докази про те, що все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню під час кримінального провадження. Ухвала слідчого судді не містить посилань на конкретні обставини, які свідчать про те, що незастосування судом арешту майна, призведе до його знищення, пошкодження, перетворення та/або передачі. Апелянт звертає увагу на те, що досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням фактично не проводиться, про що свідчить відсутність будь-яких активних слідчий дій стосовно ОСОБА_8 та його майна. Крім того, на думку апелянта, при вирішенні питання щодо накладення арешту слідчий суддя залишив поза увагою обов`язкові вимоги, передбачені ст.173 КПК України. Як вбачається з матеріалів провадження, в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Досудове розслідування на даний час здійснюється за фактом, повідомлень про підозру жодній особі здійснено не було. Тобто, будь-яка правова підстава для арешту майна на даний час взагалі відсутня. Вказане майно неможливо використати як речовий доказ у будь-якому кримінальному провадженні, відсутня будь-яка обґрунтована підозра у вчиненні службовими особами підприємства будь-яких злочинів з санкцією у вигляді конфіскації майна, розмір будь-якої шкоди відсутній, заявлений арешт є абсолютно нерозумним та неспівмірним. Ці обставини також свідчать про необґрунтованість рішення слідчого судді.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження та звертає увагу, що про існування ухвали слідчого судді про арешт майна ОСОБА_8 , їй стало відомо випадково з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки судовий розгляд відбувся без виклику власника майна та вказана ухвала станом на 31 січня 2018 року так і не була отримана останнім. У зв`язку з тим, що фактичне ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали представника заявника - адвоката ОСОБА_9 відбулося 01 лютого 2018 року через , апелянт вважає, що строк на подання апеляційної скарги має обчислюватись з 01 лютого 2018 року.

Колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга подана в передбачений законом строк, оскільки, згідно з матеріалами провадження, клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_8 розглянуто без участі останнього, відомості про те, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про такий розгляд, в матеріалах провадження відсутні, як і відомості, коли саме він отримав копію оскаржуваної ухвали.

Згідно з ухвалою слідчого судді, слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №1201708000000357 від 14 грудня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, за фактом розкрадання майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія.

Досудовим слідством встановлено, що у період з лютого 2017 року по теперішній час службові особи командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, за попередньою змовою із приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу) ОСОБА_11 , службовими особами ПАТ «Моторбанк» здійснили ряд незаконних дій з майном підприємства, внаслідок чого було відчужено цілісний майновий комплекс на користь ТОВ «Твіст групп» /ЄДРІІОУ 41582838/ та ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ).

Під час досудового слідства було встановлено, що 29 грудня 2016 року заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_12 в рамках зведеного виконавчого провадження №53357175 було прийнято постанову про арешт усього майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ з метою забезпечення.

29 грудня 2016 року, о 17 годині 35 хвилин відомості щодо арешту усього майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру прав на нерухоме майно.

29 грудня 2016 року, о 17 годині 05 хвилин, відомості щодо арешту усього майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ внесено до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

01 лютого 2017 року зазначені постанови особисто під підпис отримав представник командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ ОСОБА_13 .

Крім того, 29 грудня 2016 року заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_12 в рамках зведеного виконавчого провадження №53357175 було прийнято постанову про арешт коштів командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ (24 розрахункові рахунки).

01 лютого 2017 року зазначену постанову щодо арешту розрахункових рахунків особисто під підпис отримав представник командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ ОСОБА_13 .

Так, службові особи командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ в порушення ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» здійснили наступні незаконні дії з майном підприємства:

- у період з грудня 2016 по 28 лютого 2017 року, попри арешт, накладений на всі рахунки підприємства, службовими особами командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія ЄДРПОУ 05755559/ відкритий розрахунковий рахунок в АБ «Укргазбанк», який використовувався для здійснення незаконних операцій із коштами підприємства;

- 17 лютого 2017 року та 28 квітня 2017 року, попри арешт всього нерухомого майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ службовими особами зазначеного підприємства були укладені договори застави нерухомого майна із ПАТ «Мотор-банк».

Крім того, 18 вересня 2017 року та 07 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 попри арешт всього нерухомого майна командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /СДРПЮУ 05755559/, були посвідчені правочини щодо відчуження рухомого та нерухомого майна зазначеного підприємства на користь ТОВ «Твіст групп» /ЄДРПОУ 41 582838/ та ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ).

На даний час правонаступником командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія ЄДРПОУ 05755559/ виступає командитне товариство «Кастор 17», код ЄДРПОУ 05755559, юридична адреса: 62472, Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул. Дніпровська буд. 221.

Під час досудового слідства встановлено, що майно командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і компанія /ЄДРПОУ 05755559/ внаслідок незаконних дій службових осіб було відчужено на користь ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ).

Майно товариства є об`єктом кримінально протиправних дій, внаслідок чого майно ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) має ознаки речових доказів.

Досудове слідство вважає необхідним накласти арешт (заборону відчуження) на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) з метою збереження майна, попередження спроб його можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі третім особам, в тому числі з метою захисту інтересів Держави.

Заслухавши доповідь судді; думку представника власника арештованого майна адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і наполягав на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характер щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення . Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за №12017080000000357 від 14 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України та інші копії документів, якими, на думку слідчого, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

Під час дослідження клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів провадження, колегією суддів встановлено наступне.

Клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження і самих доказів, на підтвердження того, що все рухоме та нерухоме майна ОСОБА_8 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. У такому випадку, колегія доходить висновку про відсутністьпідстав і мети відповідно до положень статті 170 КПК України, а також належного обґрунтування необхідності арешту всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_8 . Крім того, у клопотанні слідчого не зазначено перелік і види майна, що належить арештувати, а також не надано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження певною особою таким майном, на що слідчий суддя уваги не звернув .

Разом з цим, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171КПК України, повинен був повернути його прокурору, та встановити строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, шляхом постановлення ухвали.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею не було виконано зазначених вимог закону також не дотримано.

Як вбачається з матеріалів провадження, жодній особі не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування, окрім допиту двох свідків, не було проведено будь-яких інших слідчих дій. Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що ефективне досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не здійснюється, на що обгрунтовано вказано в апеляційній скарзі.

Крім того, згідно з положеннями ч.5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

На думку колегії суддів, ухвала слідчого судді не відповідає вищезазначеним вимогам закону, оскільки в ній фактично відсутнє вмотивування прийнятого рішення та не вказано, яким саме критеріям з передбачених ст.98 ККПК України відповідає майно, на яке накладене арешт, не зазначено вид і перелік арештованого майна, та яке значення це майно має для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із положеннями ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що, всупереч вимогам ст.ст.94, 370 КПК України, слідчий суддя не здійснив повного і всебічного дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не оцінив докази, надані стороною обвинувачення, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, без достатніх для цього підстав наклав вищевказаний арешт та свої висновки належним чином не вмотивував в оскаржуваній ухвалі.

Враховуючи зазначене, вказана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою та підлягає безумовному скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника заявника адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2017 року, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 задоволено та накладено арешт (заборону відчуження та розпорядження) на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про накладення арешту (заборону відчуження та розпорядження) на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_1 ) відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4