Рішення

від 20.02.2018 по справі 453/1099/17

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1099/17

№ провадження 2-о/453/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді: Курницької В.Я.

присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар: Трембач М.М.

за участю заявника: ОСОБА_3,

представника заявника: ОСОБА_4,

представника заінтересованої особи: ОСОБА_5,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області про визнання громадянина недієздатним,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_3 звернулась в суд з заявою, в якій просить постановити рішення, яким визнати її сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним та призначити її, ОСОБА_3, опікуном ОСОБА_6 Зазначає, що внаслідок хронічного психічного розладу ОСОБА_6 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому виникла необхідність визнання його недієздатним. У вказаній заяві також просить призначити судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_6

Свою заяву обґрунтовує тим, що її син - ОСОБА_6 - є інвалідом І групи з дитинства у зв'язку з психічним захворюванням та проживає разом із заявником за адресою: вул. Шевченка, 94, смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області. Син повністю перебуває на утриманні заявниці, яка здійснює за ним догляд. У зв'язку з особливістю наявного у сина захворювання, останній обмежений у здатності до спілкування та контролю своєї поведінки, а тому потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до п.п.9 п.1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали заяву , просили її задоволити, визнати ОСОБА_6 недієздатним та призначити ОСОБА_3 опікуном над своїм сином ОСОБА_6, надали пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області - вимоги заявника про визнання її сина ОСОБА_6 недієздатним підтримав, просив заяву задовольнити.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, пояснення заявника, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1 ст.293 ЦПК України).

Главою 2 Розділу ІV ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно виписки із медичної картки, наданої КЗ СРР Сколівська ЦРЛ на запит суду (а.с, 20), відставав у фізичному та розумовому розвитку, в 2003 році визнаний інвалідом І групи з дитинства безтерміново.

Заявниця ОСОБА_3 є його матір'ю, мешкає разом з ним однією сім'єю та здійснює догляд за ним, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 2121 від 06.09.2017 року (а.с. 11).

Через стан свого здоров'я ОСОБА_6 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може самостійно себе обслуговувати.

Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України Про психіатричну допомогу кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч. 1 ст. 7 Закону).

Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1 ст. 239 ЦПК України).

Згідно акту № 591 від 08.12.2017 року КЗ ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає стійким психічним розладом у вигляді вираженої розумової відсталості у ступені ідіотії. За своїм психічним станом ОСОБА_6 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує опіки (а.с.28-29).

Стаття 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

В судовому засіданні була присутня особа, відносно якої розглядається питання про визнання особи недієздатною, та призначення опікуна.

Суд переконався, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно є важко хворою особою, був стривожений та наляканий навколишньою обстановкою.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним, оскільки належними доказами по справі підтверджено, що в силу свого захворювання він нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Стаття 63 ч.4 ЦК України визначає, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Заявниця просить призначити її опікуном над сином, про що вказує у позовній заяві. Обмежень, передбачених ст. 64 ЦК України щодо призначення заявника опікуном - судом не встановлено.

За таких обставин в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає необхідним визнатийого недієздатним, встановити над ним опіку та вважає доцільним призначити заявницю ОСОБА_3 опікуном її рідного сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Керуючись ст.ст.15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України,ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 263, 299-300 ЦПК України суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_3, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області про визнання громадянина недієздатним та встановлення опіки - задовольнити.

Визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - недієздатним.

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз'яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: Курницька В.Я.

Присяжні: ОСОБА_1,

ОСОБА_2