Постанова

від 14.02.2018 по справі 815/4795/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4795/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Романішина В.Л.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012184004 від 5.09.2017р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017р. ТОВ РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ (далі Товариство) звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення за №0012184004 від 5.09.2017р. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ від ДФС в Одеській області за №3376 від 3.08.2017р. проведено фактичну перевірку ТОВ РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ з питань дотримання вимог законодавства України при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатами якої працівниками ДФС 17.08.2017р. складено акт перевірки за №471/15-32-40-04/37679391. У висновках акту, податковий орган вказав на порушення пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, а саме на те, що Товариством здійснено реалізацію пального на адресу TOB

СПЕЦБУДТЕХНІКА-1 та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА-В без реєстрації платника акцизного податку на загальну суму 623 640грн..

На підставі Акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області 5.09.2017р. винесено податкове повідомлення-рішення за №0012184004, яким ТОВ РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 623 640грн..

Позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими, оскільки позивачем здійснювались лише операції з передачі TOB

СПЕЦБУДТЕХНІКА-1 , TOB СПЕЦБУДТЕХНІКА-В талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації (АЗС), що належать іншим суб'єктам господарювання, а саме постачальнику пального. При цьому позивач акцентує увагу на тому, що операції з видачі (купівлі-продажу) старт-карток та/або дозволів на пальне не є операціями з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України. Відтак, враховуючи, що ТОВ РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ (позикодавець) здійснювалась лише операції з видачі (позики) дозволів на відпуск пального, за якими це пальне отримувалось в пунктах реалізації, що належать іншим суб'єктам господарювання, позивач вважав, що у нього не виникло обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку, як суб'єкта з реалізації пального.

Посилаючись на вищевказане позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0012184004 від 5.09.2017р..

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ судовий збір у розмірі 9354,6грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при оформленні договорів позики з передачі талонів на пальне, позивачем не порушенні норми податкового законодавства, які зобов'язують позивача зареєструватися платником акцизного податку, оскільки фактично реалізації пального товариством не відбувалось.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №3376 від 3.08.2017р. посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку товариства з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за результатами якої 8.08.2017р. складено акт (ас.15,16). У висновках акту перевірки податковим органом вказано, що товариством порушенні вимоги п.п.212.3.4. п.212.3 ст.212 ПК України, оскільки при здійсненні реалізації пального вони не провели реєстрацію, як платник акцизного податку.

На підставі виявлених порушень, 5.09.2017р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0012184004 (а.с.11) про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 623640грн., за порушення, допущенні при здійсненні реалізації пального, а саме п.п.212.3.4. п.212.3 ст.212 ПК України.

Спору щодо правомірності прийняття наказу про проведення фактичної перевірки у сторін не має.

Позивач не погоджується із висновком акту перевірки та прийнятим за його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що фактично пальне вони не реалізовували, а позичили тільки талони на пальне, які за своїй сутністю є дозволами на відпуск . Пальне фактична та реально знаходилось на АЗС ТОВ Катрал ОІЛ ., що підтверджується належними документами.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, з якими позивач пов'язує його скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини, щодо обов'язку товариства, яке здійснює реалізацію пального, зареєструватися платником акцизного податку, регулюються Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

За правилами абз.1 пп.14.1.212 п.212 ст.14.1 ст.14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) є будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділ УІ цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абз.2 пп.14.212 п.14 ст.14 ПК України).

Отже, вищенаведені приписи діючого податкового законодавства чітко визначають при яких умовах платник податку повинен зареєструватися, як платник підакцизного податку.

Судом першої інстанції встановлено, і ці обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі договору №1182 поставки нафтопродуктів для комерційного використання від 26.10.2016р. (а.с.23-25) ТОВ Катрал ОІЛ зобов'язується поставити на адресу ТОВ РОСГРУП ПД нафтопродукти, у кількості і якості обумовленої цим договором. Відповідно до п.2.1. вказаний товар буде знаходиться і зберігатися на АЗС Постачальника (ТОВ Катрал ОІЛ) та отримуватися на підставі дозволів на відпуск (у вигляді талонів на пальне). Факт оплати вартості товару постачальнику підтверджується накладними та актами прийому-передачі (а.с.31-33).

Між позивачем та ТОВ Спецбудтехніка -1 6.06.2017р. укладений договір позики №0106/17-2/ДЗ (а.с.34-35) на підставі якого, останньому позичено пальне, у кількості та якості, обумовленій цим договором. 7.06.2017р. між цими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 (а.с.26), в якій більш детально зазначено, що позичальнику передаються дозволи на відпуск на заправку пального, при цьому отримувач дозволів не є покупцем.

Між позивачем та ТОВ Спецбудтехніка-В 1.06.2017р. укладено договір позики №0106/17-1/ДЗ (а.с.36-37) за умовами якого, позичальник отримує дизельне пальне у кількості і якості, обумовленій договором. 2.06.2017р. між цими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 від 2.06.2017р. (а.с.27), якою внесено зміни до п.1.1 договору де вказано, що позичальнику передаються талони на пальне, у відповідній кількості, та позичальник зобов'язується повернути позикодавцю (позивачу по справі) таку ж саму кількість палива, у визначений строк.

Факт передачі дозволів на відпуск (талонів) підтверджується актами прийому-передачі від 30.06.2017р. (а.с.29,30) та видатковими накладними (а.с.38,39).

З наведених вище доказів вбачається, що за умовами договорів постачання позивач придбав пальне, але фактично його не отримував, оскільки вказане в документах пальне перебувало на зберіганні у постачальника, реалізація якого відбувалась з АЗС ТОВ Катрал ОІЛ . Реалізація придбаного пального повинна здійснюватись набувачем, на підставі дозволів на відпуск (талонів).

Як випливає з договорів позики, укладених між Товариством та ТОВ Спецбудтехніка -1 , ТОВ Спецбудтехніка-В , позикодавець передав позичальнику тільки дозволи на відпуск (талони), за умови повернення таких талонів у визначений строк. Фактичної передачі палива не відбувалось, оскільки такий товар знаходився на зберіганні у ТОВ Катрал ОІЛ і відпускався з АЗС, які йому належать.

Для правильного вирішення спору по суті, необхідно визначитися, з якого часу на платника податку покладається обов'язок зі сплати акцизного податку.

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що у відповідності до п.216.9 ст.216 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Отже, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, є операції з фізичного відпуску з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального.

Податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема пального, виникають при здійсненні фізичного відпуску пального через мережу АЗС (роздрібної торгівлі пальним), а саме у продавця (реалізатора) пального, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск пального через АЗС, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, у тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск пального), під час здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, і цим висновком погоджується суд апеляційної інстанції, що об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-яка операція з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, незалежно від форми розрахунків та мети використання.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що укладені договори за своєю правовою природою є договорами позики, а не купівлі-продажу, а тому передача дозволів на відпуск (талонів) не є реалізацією палива, а позичальник не є покупцем цього палива.

З урахуванням відсутності у позивача власних АЗС та не здійснення фактичного отримання пального і його фізичного отпуску кінцевим споживачам, а також інших операцій з реалізації, визначених п.п.14.1.212. ст.14 ПК України, у товариства не виникає обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних.

Аналогічна позиція викладена у листах ДФС України №24565/7/99-99-15-03-03-17 від 20.07.2016р. та №22705/6/99-99-15-03-02-15 від 20.10.2016р..

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що товариством на підставі договорів позики передано дозволи на відпуск пального, з подальшим повернення таких дозволів , а тому вказані операції не є реалізацією пального і суб'єкт господарювання не повинен реєструватися як платник акцизного податку.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

В.Л. Романішин