Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 531/456/17
Провадження № 3/553/11/2018
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21.02.2018м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Новака Ю.Д.,
при секретарі - Козицькому Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.1 ст.172-7 КУпАП України ,-
В С Т А Н О В И В :
З Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП України.
Згідно протоколу № 37, складеного 26.04.2017 року, відповідно до постанови Карлівської міської виборчої комісії Карлівського району Полтавської області від 29 жовтня 2015 року за результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року, Карлівським міським головою Карлівського району, Полтавської області визнано обраним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, безпартійний, безробітний, проживаючого у м. Карлівка, суб'єкт висування - Карлівська районна партійна організація всеукраїнського об'єднання Свобода .
Рішенням від 21.10.2016 тридцятої позачергової сесії Карлівської міської ради ХІІ скликання ОСОБА_1 присвоєно 7-й ранг 4-ту категорію посадової особи органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. б , п. 1,ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
До обрання на посаду Карлівського міського голови ОСОБА_1 у різні періоди працював на підприємстві ТОВ Рембудпроект Схід-Інтеграл (код ЄДРПОУ 38614890).
Так, у період часу з червня 2013 по лютий 2014 року, ОСОБА_1 був директором вищевказаного підприємства, у березні 2015 року - інженером- електриком, у квітні - травні 2015 року - головним інженером.
Одним із засновників ТОВ Рембудпроект Схід-Інтеграл , згідно відомостей Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції України , є ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, (вул. Холодноярська, 36), яка має особистий вклад у формуванні статутного капіталу підприємства у розмірі 1020 грн.
Крім того, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 є дружиною ОСОБА_1 та спільно проживає з ним та їх дітьми за адресою: м. Карлівка, вул. Холодноярська, 36.
Вказану інформацію ОСОБА_1 особисто вказав у своїй особовій картці.
Згідно з відомостями реєстраційної справи ТОВ Рембудпроект Схід- Інтеграл (код ЄДРПОУ 38614890), отриманих у Держреєстратора Карлівської районної державної адміністрації Карлівського району, Полтавської області, у період часу з 05.07.2016 р. по 21.02.2017 р. директором зазначеного підприємства був ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8.
У приміщенні Карлівської міської ради Карлівського району, Полтавської області, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Карлівський район, м.Карлівка, вул. Полтавський Шлях, 54, Карлівський міський голова ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів, одноособово, прийняв рішення та підписав розпорядження №131 від 05.09.2016 р. про призначення на посаду інспектора з благоустрою Карлівської міської ради ОСОБА_3, який у цей час перебував на посаді директора ТОВ Рембудпроект Схід-Інтеграл (код ЄДРПОУ 38614890), співзасновником якого є дружина Карлівського міського голови ОСОБА_2.
Під час прийняття цього рішення у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів про який він всупереч вимог ст. 28 Закону України Про запобігання корупції не повідомив Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції, та в подальшому не утримався від вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Дії та рішення Карлівського міського голови стосовно прийняття ОСОБА_4 на посаду інспектора з благоустрою обумовлені приватним інтересом ОСОБА_1, який зумовлений його особистими стосунками з ОСОБА_4 Ці відносини виникли у зв'язку з роботою ОСОБА_4 на посаді керівника ТОВ Рембудпроект Схід-Інтеграл , засновником якого є дружина ОСОБА_1
Окрім цього, перебування ОСОБА_4 на посаді інспектора по благоустрою створює потенційний конфлікт інтересів у сфері, в якій він буде виконувати свої контролюючі повноваження, що може вплинути на необ'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень щодо діяльності підприємства ТОВ Рембудпроект Схід-Інтеграл у ході виконання будівельних (ремонтних) робіт.
Указаними діями ОСОБА_1 створив сприятливі умови для здійсненні господарської діяльності підприємству дружини.
Згідно з вимогами п.п. 10 п. 4 ст. 49 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ОСОБА_1 як міський голова уповноважений своїм розпорядженням призначати на посади та звільняти з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Водночас, службові повноваження зобов'язують ОСОБА_1 представляти не особисті інтереси, а інтереси громади селища, населені виборців.
Таким чином, склалася ситуація в якій суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями ОСОБА_1 здатна вплинути і фактично вплинула на об'єктивність прийнятого ним рішення та дій щодо призначення ОСОБА_3 на вказану посаду.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто адміністративне?правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягуємий ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд закрити провадження по адміністративній справі відносно нього за відсутності складу даного адмінправопорушення та за спливом строку притягнення до адмінвідповідальності передбаченого ст. 38 КУпАП. В своїх поясненнях зазначав, що вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 172-7 ч.1 КпАП України не визнає. Відповідно до Постанови Карлівської міської виборчої комісії Карлівського району, Полтавської області від 29.10.2015 року він був обраний Карлівським міським головою Карлівського району, Полтавської області.
05.09.2016 року ним було підписано розпорядження № 131 про призначення на посаду інспектора з благоустрою Карлівської міської ради ОСОБА_3.
З матеріалів протоколу йому стало відомо, що ОСОБА_3, у період часу від 05.07.2016 р. по 07.02.2017 р. займав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУДПРОЕКТ СХІД-ІНТЕГРАЛ , код ЄДРПОУ - 38614890. Обрання ОСОБА_3 на вказану посаду підтверджується Протоколом учасників ТОВ №1 від 04.07.2016 р.
Одним із засновників ТОВ є ОСОБА_2 яка є його дружиною. На момент підписання Розпорядження ОСОБА_2 була кінцевим бенефіціаром ТОВ.
Відповідно до статті 1 Закону України Про запобігання корупції , реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Таким чином, термін конфлікт інтересів передбачає наявність двох складових, одночасна наявність яких є обов'язковою:
а) існування суперечності між приватним інтересом особи-суб'єкта владних повноважень та його службовими повноваженнями;
б) реальний вплив такої суперечності на об'єктивність або неупередженість дій особи-суб'єкта владних повноважень.
При цьому приватний інтерес за Законом України Про запобігання корупції , - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.
Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.
Слід також зазначити, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення в частині 1 статті 172-7 КУпАП характеризується як умисною, так і необережною виною.
Юридичний склад адміністративного правопорушення тісно пов'язаний із поняттям реальний конфлікт інтересів .
Відповідно до справи, він підписав розпорядження про призначення на посаду інспектора з благоустрою Карлівської міської ради ОСОБА_3, який є керівником ТОВ, часткою у якому володіє дружина ОСОБА_1
Проте, органи внутрішніх справ не довели наступні аспекти для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Цей факт теоретично можна було б довести в частині особистих відносин, якщо довести факт попереднього особистого знайомства ОСОБА_1 з ОСОБА_3 внаслідок зайняття останнім посади у ТОВ, частку в якому має дружина ОСОБА_1 Також органи внутрішніх справ не обґрунтували в чому полягає його майновий чи немайновий інтерес у зв'язку з призначенням ОСОБА_3 на посаду інспектора з питань благоустрою Карлівської міської ради.
Протокол № 37 не містить відповідних фактів - з наявних для аналізу матеріалів не випливає факт приватного інтересу ОСОБА_1, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_3
Більше того, особова справа ОСОБА_3 не містить відомостей про факт його перебування на посаді директора ТОВ - вказане свідчить про те, що він міг не знати про такий факт у його біографії. Натомість, на момент виявлення такого факту (таким моментом цілком може бути дата складення протоколу)?ОСОБА_4 уже не займав посаду директора ТОВ - відповідно прив'язка ОСОБА_4 до приватного інтересу ОСОБА_1 зникла.
Вказане формулювання його провини у протоколі не містить жодних даних які підтверджують реальний факт особистих відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і містять класичні ознаки припущення . В той же час, загальні засади настання юридичного відповідальності за вчинення неправомірних дій не передбачає можливості винесення судом рішення, що ґрунтується на припущеннях.
Таким же припущенням є формулювання у Протокол наступного змісту: Указаними діями ОСОБА_1 створив сприятливі умови для здійснення господарської діяльності підприємству дружини . Однак вказаний факт не доведений належними засобами доказування - будь-якими діями ОСОБА_4 на посаді інспектора з питань благоустрою Карлівської міської ради, які надали б змогу обгрунтовувати відповідний висновок.
Також зазначив, що факт наявності частки у статутному капіталі ТОВ ще не свідчить про наявність прямого впливу на вчинення директором ТОВ дій на користь учасника ТОВ і тим більше його близьких осіб. Специфіка ТОВ полягає у тому, що директор ТОВ несе відповідальність за свої дії виключно перед юридичною особою, однак не перед учасниками ТОВ. Вплив учасників ТОВ на прийняття рішення директором є обмеженим - обсяг цього впливу, визначається установчими документами ТОВ.
Вважає, що органи внутрішніх справ не довели факту наявності приватного інтересу ОСОБА_1 зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_4, не надали суду належних засобів доказування; значна частина висновків у Протоколі № 37 несуть характер припущень.
Органами внутрішніх справ не доведено в межах Протоколу № 37 факт наявності приватного його інтересу в зв'язку з призначенням ОСОБА_4 на посаду інспектора з питань благоустрою Карлівської міської ради, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_4 Висновки органів внутрішніх справ містять ознаки припущень та не підтверджуються належною доказовою базою.
Він не знав про факт перебування ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ, що усуває суб'єктивну сторону правопорушення - прямий умисел. Реальний конфлікт інтересів у нього не виникає без встановлення факту наявного майнового чи немайнового інтересу, який виник у зв'язку із підписанням Розпорядження.
Висновки у Протоколі № 37 не підтверджені належними засобами доказування, а містять характер припущень, зокрема і щодо особистих відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_4, створення для дружини ОСОБА_1С якихось преференцій у здійсненні господарської діяльності ТОВ внаслідок підписання Розпорядження, тощо.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, але стягнення за вказане правопорушення не накладати у зв язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справу цієї категорії, суд керується Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції , Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
За умовами ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов язком держави (ст.3 Конституції України ).
У відповідності зі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року (далі - ЄСПЛ ), не тільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), але й, практика ЄСПЛ застосовується судами України як джерело права, та має більшу юридичну силу чим норми КПК України , оскільки згідно ст.19 Закону, законодавчий орган держави (орган представництва) має здійснювати експертизу та перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП на момент розгляду справи означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи датою виявлення корупційного правопорушення є 14.04.2017 року ( а.с. 9).
Згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Тобто на момент розгляду даної справи закінчилися строки щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.172-7 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 172-7, 38, 247 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5
Суд | Ленінський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2018 |
Оприлюднено | 23.02.2018 |
Номер документу | 72368006 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Ленінський районний суд м.Полтави
Новак Ю. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні