Рішення

від 22.02.2018 по справі 510/1155/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1155/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.18 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок та майнового паю, після смерті ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом, у встановлений законодавством строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак прийняв її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємців, які б мали обов'язкову долю у спадщині, не має. Пізніше, 27.05.2016 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач та його представник ОСОБА_3 (ордер серії ОД № 178043 від 28.06.2016 р.) у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, помер - 15.11.2009 р.; копія довідки Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської від 27.10.2017 р. № 02-23/435, згідно якої на момент смерті ОСОБА_2 разом з ним мешкала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; копія заповіту від 25.01.2008 р., згідно якого ОСОБА_2 все своє майно заповідав онуку ОСОБА_1; копія свідоцтва про право власності на майновий пай члена СВК Прикордонник на ім'я ОСОБА_2; копія державного акту на право на земельні ділянки площею 3,18 га (кадастровий номер 5124183600:01:001:0467; 5124183600:01:002:0267, 5124183600:01:005:0684) цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_2; довідка про нормативну грошову оцінку земельних ділянок площею 3,18 га, розташованих на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, згідно якої грошова оцінка становить 92379,59 грн.; копії протоколів опиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 15.11.2009 року помер ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельних ділянок площею 3,18 га, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669657 та майнового паю члена СПК Прикордонник на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, серії ОД-ХХ № 05523 від 21.03.2003 р.

Під час життя ОСОБА_2 склав заповідальне розпорядження, яким все своє майно заповів онуку ОСОБА_1, який є позивачем по справі, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законодавством строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується протоколами опиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порядку п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

27.05.2016 р. звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Це пояснюється тим, що оригінал державного акту на свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства були втрачені спадкодавцем. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, які б мали обов'язкову долю у спадщини, не має.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців, які б мали обов'язкову долю у спадщині, не має.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки та майновий пай з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки (кадастрові номера 5124183600:01:001:0067; 5124183600:01:002:0267 та 5124183600:01:005:0684) розміром 3,18 га, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 11.04.2008 р. серії ЯЕ № 669657, виданого на підставі розпорядження Ренійської РДА № 281/А-2004 від 06.08.2004 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена СПК Прикордонник (Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка), що належав померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД - ХХ № 05523 від 21.03.2003 р., виданого Орлівською сільською радою Ренійського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін