Рішення

від 21.02.2018 по справі 603/842/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/842/17

Провадження №2/603/66/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , в якому просить суд визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року площею 0,70 га, площею 0,93 га, площею 0,51 га, в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 27.02.2014 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що спадкоємець за законом - його батько (син померлої) ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_1 у його користь, проте, звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню. З приводу втрати державного акта позивачем подано оголошення в районну редакцію газети Вісті Придністров'я .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов визнали повністю, з обставинами, викладеними у позові погодилися, просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії І-ИД №302026 від 30.09.1972 року батьками позивача ОСОБА_1 вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У свідоцтві про народження серії ІІ-ЯР №770400 від 08.01.1959 року батьками ОСОБА_4 (батька позивача) вказано: ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Згідно ксерокопії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року ОСОБА_1 належала земельна ділянка загальною площею 2,14 га. у межах згідно з планом, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,93 га, земельна ділянка площею 0,70 га, земельна ділянка площею 0,51 га.

Те, що ОСОБА_1 належали вказані вище земельні ділянки підтверджується даними витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6102484312016, №НВ-6102484392016, №НВ-6102484532016, сформованих 21.06.2016 року, згідно яких ОСОБА_1 на праві власності належали: земельна ділянка площею 0,9312 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0069, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року; земельна ділянка площею 0,6962 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0382, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року; земельна ділянка площею 0,5244 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0603, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року.

Даний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року на час розгляду справи втрачений, про що в ОСОБА_2 районній редакції газети Вісті Придністров'я (№22(7155) від 17.06.2016 року) розміщено оголошення про те, щоб вважати даний державний акт недійсним.

ОСОБА_1 померла 27.02.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №208379 від 15.06.2016 року, актовий запис №16.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_1 відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на: земельну ділянку площею 0,9312 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0069, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року; земельну ділянку площею 0,6962 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0382, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року; земельну ділянку площею 0,5244 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0603, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки №341, виданої ОСОБА_2 міською радою Тернопільської області 12.02.2018 року, спадкодавець ОСОБА_1 до смерті проживала з внуком ОСОБА_1 за адресою: вул.В.Великого, 140 м.Монастириська Тернопільської області.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документів на майно, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист ОСОБА_2 державної нотаріальної контори №883/01-16 від 06.12.2017 року).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, що підтверджується довідкою №341, виданою ОСОБА_2 міською радою Тернопільської області 12.02.2018 року.

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає. ОСОБА_4, спадкоємець за законом першої черги відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1, про що подав заяву, посвідчену 08.12.2017 року державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, зареєстровану в реєстрі за №1201. Зазначену заяву суд не бере до уваги, оскільки, згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Однак, вищевказана заява ОСОБА_4 свідчить про те, що йому відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо яких останній не заперечує.

Як вбачається з інформаційного листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори №20/01-16 від 17.01.2016 року спадкові справи після смерті 27.02.2014 року ОСОБА_1, не заводилась.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивач є спадкоємцем за законом, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1права власності на вищевказане спадкове майно, в порядку спадкування за законом після померлої 27.02.2014 року ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст.1223, 1225, 1265, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МС №222838, до ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Шевченка,19 м.Монастириська Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 04058433, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,9312 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0069, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року;

- земельну ділянку площею 0,6962 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0382, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року;

- земельну ділянку площею 0,5244 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 міської ради Тернопільської області, кадастровий номер: 6124210100:01:001:0603, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №015554 від 16.09.2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя ОСОБА_7