Рішення

від 21.02.2018 по справі 629/2937/17

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2937/17

Номер провадження 2/629/108/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати належність за ним та відповідачем по 1/2 частині будинку АДРЕСА_1; по 1/2 частині земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0319 га, кадастровий номер НОМЕР_3; по 1/2 частині земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_4.

Позивач та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник Авер янов О.Ю. у судове засідання не з'явились, представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

25 червня 2010 року між сторонами укладено шлюб, який було зареєстровано в відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 липня 2017 року даний шлюб було розірвано (а.с. 20).

Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час шлюбу подружжям було придбано у власність наступне нерухоме майно: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, площею 0,0319 га, кадастровий номер НОМЕР_3; земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с. 21-30).

Будинок та земельні ділянки було зареєстровано за відповідачем.

На вимогу позивача вирішити питання щодо визнання за ним права власності на частку у вищезазначеному майні мирним шляхом, а саме нотаріально посвідчити за ним право часткової власності на будинок та земельні ділянки, відповідач відмовилась.

Суд зазначає, що статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. № 11).

При здійсненні поділу речей, неподільних за своєю природою, слід враховувати положення, викладені у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. № 7, якими встановлено, що квартира, яка перебуває у спільній сумісній власності, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Суд враховує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених вимог. Беручи до уваги, що позивач не просить про поділ будинку в натурі, а також те, що жоден з подружжя згоди на отримання компенсації замість його частки не надав та не вніс відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду, суд вважає, що слід визначити ідеальні частки подружжя в спірному майні без його реального поділу.

Враховуючи, що спірне майно придбане відповідачем під час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем, виходячи з принципу рівності часток кожного із співвласників спільного сумісного майна, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265,268 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 65, 69, 70, 71 СК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

В порядку поділу майнавизнати належність за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2:

- по 1/2 частині будинку АДРЕСА_1;

- по 1/2 частині земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0319 га., кадастровий номер НОМЕР_3;

- по 1/2 частині земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га., кадастровий номер НОМЕР_4.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя О.Г. Попов