Рішення

від 22.02.2018 по справі 621/2496/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2496/17

2/621/248/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий суддя Овдієнко В. В.

з участю секретаря Іванової О. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - територіальна громада Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області,

розглянувши за відсутності учасників справи у порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з наступними вимогами: визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Скрипаї Зміївського району Харківської області, на наступне майно: житловий будинок НОМЕР_4 (літ. А-1, загальною площею 43,10 кв. м, житловою площею 18,60 кв. м) з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1; земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 3,95 га, розташовану на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, яка належала померлій згідно державного акта серії НОМЕР_3 (кадастровий номер НОМЕР_2).

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Скрипаї Зміївського району Харківської області померла ОСОБА_2

За життя ОСОБА_2 була власником житлового будинку за адресою: 63441, Харківська область, АДРЕСА_1 (літ. А-1, загальною площею 43,10 м2, житлова площа 18,60 м2) з надвірними будівлями.

Земельна ділянка під будинком - не приватизована, оскільки ОСОБА_2 за життя не отримувала державного акта на землю.

Також ОСОБА_2 за життя була власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,95 га, яка знаходиться на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, яка належала померлій згідно державного акту Серії НОМЕР_3 (кадастровий НОМЕР_5).

Державного акта їй вона за життя не передавала і про існування у її власності землі вона довідалася з договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна від 29.05.2007 року.

14.02.2017 ОСОБА_2 склала заповіт, згідно умов якого заповідала все належне їй на день смерті майно їй (позивачці ОСОБА_1.). На момент смерті ОСОБА_2 у вказаному вище будинку була зареєстрована стороння їй особа ОСОБА_4, але станом на день смерті спадкодавця вона не проживала разом з нею.

Вона (позивачка) прийняла спадщину за заповітом шляхом звернення з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л. В.

По спливу шести місяців після смерті ОСОБА_2 вона звернулася до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л.В. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок та землю (пай) вона можливості не має через відсутність у неї правовстановлюючих документів, що стало причиною звернення з цим позовом до суду.

21.11.2017 провадження у справі відкрито та призначено попереднє судове засідання.

21.12.2017 судом задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче провадження.

26.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.02.2018 від представника відповідача - сільського голови Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області Лисак Т. М. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника територіальної громади в особі Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області.

13.02.2018 від представника позивача - адвоката ОСОБА_7 до суду надійшла заява, в якій він просив суд розглянути справу за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів та задовольнити позов.

13.02.2018 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Відсутні передбачені ст. 223 ЦПК України підстави для відкладення судового розгляду з причини нез'явлення учасників справи, що дало суду підстави для судового розгляду справи по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-ІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (чинній з 15.12.2017 року) (далі ЦПК України) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, судовий розгляд справи по суті проведено за правилами загального позовного провадження.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право власності у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 3,95 га, яка знаходиться на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Даними довідки КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" №2644 від 20.10.2017, технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 Харківської області, договору купівлі-продажу житлового будинку від 09.09.2003 підтверджується, що згідно архівних матеріалів КП "Зміївське БТІ", житловий будинок АДРЕСА_1 Харківської області станом на 31.12.2012 належав цілому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Зміївським приватним нотаріусом ОСОБА_8 09.09.2003 р-р №1988, зареєстрованого в Зміївському БТІ 17.09.2003 за р-р в кн. 6-593. Дійсна інвентаризаційна вартість нерухомого майна станом на 17.10.2017 року становить 25293 грн. (а. с. 10-14).

Згідно архівної копії Державного акта на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_3 та витягу з Книги записів державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_2 на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації №144 від 28.03.2003 передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,95 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області. (а. с. 50-51, 52-53).

На підставі договору оренди земельної ділянки №195 від 29.05.2007 та акту приймання - передачі земельної ділянки, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна в особі директора ОСОБА_3, ОСОБА_2 надала, а ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Скрипаївської сільської ради Серія НОМЕР_3 - державного акту, реєстраційний №128, кадастровий НОМЕР_5 земельної ділянки НОМЕР_6, загальною площею 3,95 га у тому числі: ріллі 3,95 га, строком на 15 років, початок дії договору 01.05.2007. (а. с. 15-21).

З листа директора ТОВ Агрофірми ім. Гагаріна ОСОБА_3 №119 від 01.12.2017 щодо надання інформації вбачається, що ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,95 га кадастровий номер НОМЕР_2 з ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна, який зареєстровано 10.10.2008 Харківською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах". ТОФ Агрофірма ім. Гагаріна є користувачем зазначеної земельної ділянки. На момент укладання договору документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку, знаходились у орендодавця та орендарю не передавались. (а. с. 35).

З листа в. о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №9-20-14-181/0/19-18 від 05.01.2018 щодо надання інформації вбачається, що за ОСОБА_2 обліковується Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, виданий 27.06.2003 на підставі розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 28.03.2003 №144, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №128, за яким вказаній громадянці передана в приватну власність земельна ділянка площею 3,95 га з кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області. Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2013 повноваження щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі, але не виключно, земельних ділянок) були покладені на відповідні органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України, а, починаючи з 01.01.2016, проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та ведення Державного реєстру прав здійснюється суб'єктами державної реєстрації прав. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону суб'єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, СЕвастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб'єкти (а. с. 49).

З листа сільського голови Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області №02-19/469 від 02.10.2017 щодо надання інформації вбачається, що згідно погосподарського обліку сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1 Харківської області належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. За період з 01.01.2010 року та по теперішній час Скрипаївською сільською радою не було ухвалено рішення про передачу у власність земельної ділянки що знаходиться за вищевказаною адресою. Рішення сільської ради та рішення виконавчого комітету станом до 2009 року включно передано до архівного відділу Зміївської районної державної адміністрації. На момент смерті (ІНФОРМАЦІЯ_4) ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована, але фактично не проживала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.03.2016 року та по теперішній час. Скрипаївська сільська рада не має повноважень доступу до Спадкового реєстру про перевірку наявності заповітів і спадкових договорів. (а. с. 22).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 років в с. Скрипаї Зміївського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27.02.2017 Скрипаївської сільською радою Зміївського району Харківської області (а. с. 9).

Згідно заповіту, посвідченого 14.02.2017 року секретарем Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_9, ОСОБА_2 заповідала все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 24).

Постановою приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л. В. від 27.10.2017 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку, що розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області. (а. с. 23).

З листа приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л. В. №1/01-16 від 02.01.2018 щодо надання інформації вбачається, що із заявою про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, звернулась ОСОБА_1 Її заява про прийняття спадщини була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ за №239 та на підставі вищевказаної заяви заведено спадкову справу за №92/2017. Більше із заявами про прийняття або відмову від спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, до приватного нотаріуса Лещенко Л. В. ніхто не звертався. (а. с. 48).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

У відповідності з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 2 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 надала докази, якими підтверджується, що вона є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та прийняла спадщину в установленому порядку шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса.

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, що прийняли спадщину після померлої ОСОБА_2 - немає.

До складу спадщини входить нерухоме майно, що належало померлій ОСОБА_2, але отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що належали спадкодавцю на праві власності.

Оскільки позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених в обґрунтування позову, а представник відповідача сільський голова Лисак Т. М. не заперечувала прози задоволення позовної заяви, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та відсутність вимог про відшкодування судових витрат, витрати по сплаті судового збору з відповідача на кориться позивача не стягуються.

Відповідно до другого речення ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Через складність у викладенні повного рішення суду, пов'язану з потребою в обґрунтуванні доводів учасників справи, на що необхідний значний час, складання повного рішення було відкладено до 22.02.2018, яке і вважається датою ухвалення рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 82, 89, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 497, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Скрипаї Зміївського району Харківської області ОСОБА_2 право власності на наступне нерухоме майно:

- житловий будинок за адресою: 63441, АДРЕСА_1 (літ. А-1, загально площею 43,10 м2, житлова площа 18,60 м2), з надвірними будівлями;

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 3,95 га, яка знаходиться на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, що належала померлій згідно Державного акта серії НОМЕР_3, кадастровий НОМЕР_5.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - територіальна громада в особі Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, місцезнаходження с. Скрипаї Зміївського району Харківської області, вул. Жовтнева, б. 55 "а", код ЄДРПОУ: 04397603.

Повне рішення буде складене 22.02.2018.

Головуючий: В. В. Овдієнко