Рішення

від 09.02.2018 по справі 755/11491/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11491/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_1,

представника позивачів: ОСОБА_2,

третьої особи -1: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції в місті Києві про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1, через представника за довіреністю ОСОБА_2, в липні 2017 року звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ГТУЮ у м. Києві визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер їх батько ОСОБА_6, останнє місце реєстрації якого було АДРЕСА_1. З 17 лютого 1994 року він був знятий з реєстраційного обліку і по день смерті не був зареєстрований за жодною адресою, оскільки з 1994 року по 2002 рік перебував у розшуку, в результаті чого за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2002 року був оголошений померлим. Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м. За рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2016 року право власності на ? частину квартири було визнано за колишньою дружиною померлого - ОСОБА_3, як набутої у спільну сумісну власність за кошти подружжя. Позивачі є єдиними спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно померлого, а саме на ? частини квартири по АДРЕСА_1. За заявами позивачів про прийняття спадщини, Десятою Київською нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 1051/2016. Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. від 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки він не подав заяву про прийняття спадщини у встановлені строки та відсутні докази про її фактичне прийняття. Аналогічна постанова була винесена і відносно позивача ОСОБА_1 13 січня 2017 року. Позивачі зазначають, що вони фактично прийняли спадщину, так як вступили в управління або володіння спадковим майном, оскільки зареєстровані та проживають в спірній квартирі, роблять поточні ремонти, сплачують за комунальні послуги, мають правовстановлюючий документа на квартиру, вписані як члени сім ї в ордері на квартиру, користуються речами, що належали спадкодавцю.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі, а саме визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_1 право власності по ? частки квартири по АДРЕСА_1 за кожним з них в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8.

Представник відповідач Київської міської ради в судове засідання не з явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовна вимога щодо визнання права власності у порядку спадкування за законом є передчасною та не підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засідання позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення, в яких просить винести рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивачів та їх представника, третю особу, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2002 року ОСОБА_6, 1952 року народження, що мешкав за адресою: АДРЕСА_1 оголошено померлим (а.с. 18-19).

На підставі вказаного рішення, відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського РУЮ у м. Києві 10 грудня 2002 року видане свідоцтво про смерть, актовий запис № 14 від 10 грудня 2002 року (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на майно - квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить копія свідоцтва про право власності від 18 березня 2003 року (а.с. 17).

У відповідності до п.п. 1,4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01 січня 2004 року. Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ЦК Української РСР, днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. В разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цього громадянина день його гаданої загибелі.

Як зазначено вище, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2002 року, ОСОБА_6 оголошено померлим, вказане рішення набрало законної сили.

Згідно ст. 526 ЦК Української РСР, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З довідки, виданої ЖБК Шовковик-6 № 101 від 20 жовтня 2016 року вбачається, що ОСОБА_6 був постійно зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 28 вересня 1982 року по 17 лютого 1994 року (а.с 24).

Відповідно до вимог ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Як вбачається за матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 - позивачі у справі, батьками яких записані: батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 березня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог ЖБК Шовковик-6 про визнання права власності на ? частини квартири задоволено, визнано за ОСОБА_3 прав власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини.

За умовами ст. 549 ЦК Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння

спадковим майном .

Згідно зі ст. 560 ЦК Української РСР, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини

свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину

видається також державною нотаріальною конторою при переході

спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

З досліджених в судовому засіданні матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 21 жовтня 2016 року звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою, в якій вказав, що спадщину він прийняв та просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 81).

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської нотаріальної контори Домашенко В.В. від 21 жовтня 2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 відмовлено в зв'язку з тим, що спадкоємцем пропущено шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, а саме: не подано заяву про прийняття спадщини у встановлені строк та відсутні докази про фактичне прийняття спадщини (а.с. 91 зворот).

З аналогічною заявою до Десятої Київської державної нотаріальної контори звернувся і позивач ОСОБА_1 30 січня 2017 року (а.с. 92).

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської нотаріальної контори Домашенко В.В. від 13 січня 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 відмовлено в зв'язку з тим, що спадкоємцем пропущено шестимісячний строк, встановлений ст. 127 ЦК України для прийняття спадщини, а саме: не подано заяву про прийняття спадщини, що передбачено ст. 1269 ЦК України, відсутні докази про фактичне її прийняття та роз'яснено, що спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 92 зворот).

Згідно п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14 червня 1994 року Про затвердження Інструкції про прядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Судом встановлено, що позивачі у справі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1, дана обставина підтверджена наступними доказами. Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований у вказаній квартирі з 05 серпня 1993 року, а позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 - з 28 вересня 1982 року (а.с. 6, 7). Крім того, дана обставина підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА у м. Києві, позивачі зареєстровані у вказаній квартирі по даний час (а.с. 22, 23). До того ж, з довідки форми № 3, виданої ЖБК Шовковик-6 № 100 від 20 жовтня 2016 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_1 (з 1982 року), ОСОБА_3 (з 1982 року) та ОСОБА_1 (з 1982 року) (а.с. 25). Крім того, в ордері, виданому від 27 квітня 1982 року на ім'я ОСОБА_6, як члени сім'ї, вписані ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с. 26).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положенням законодавства України, суд дійшов до висновку, що в розрізі даного спору позивачі мають достатні правові підстави для визнання за ними права власності на частиною квартири АДРЕСА_1, оскільки вони фактично вступили у в управління та володіння спадковим майном, так як за життя спадкодавця та після його смерті були зареєстровані в квартирі та продовжують в ній проживати, а тому державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. неправомірно винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання не встановила факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_1 після смерті їх батька ОСОБА_6.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе визнати за позивачами, як спадкоємцями першої черги за законом, право власності на 1/2 частини (по ? частини за кожним з позивачів) квартири АДРЕСА_1, при цьому судом ураховано, що визнання за позивачами права власності на частину квартири є таким, що не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 750,00 грн. на кожного з позивачів, який сплачено останніми при зверненні з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 524-527, 529, 548-549, 560 ЦК Української РСР, ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) до Київської міської ради, (Код ЄДРПОУ 24367395, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36-Б) треті особи: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, (адреса: АДРЕСА_1) Головне територіальне управління юстиції в місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) право власності на ? частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) право власності на ? частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Стягнути з Київської міської ради, (Код ЄДРПОУ 24367395, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36-Б) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1750 грн. 00 коп.

Стягнути з Київської міської ради, (Код ЄДРПОУ 24367395, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36-Б) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1750 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко