Рішення

від 06.09.2010 по справі 2-4005/10

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-4005/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2010 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити соціальну допомогу, зобов'язання вчиняти дії в подальшому,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату соціальної доплати до пенсії згідно з ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" з 2006 року по час винесення судового рішення по справі.

Просив визнати бездіяльність відповідача з приводу не виплати соціальної допомоги відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати відповідача і надалі здійснювати нарахування та виплату відповідної соціальної допомоги.

До судового засідання позивач не з'явився. У заяві просив розглянути справу за його відсутності. Вимоги підтримав.

Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську до судового засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

З'ясувавши усі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік", а після внесення змін до останнього - було передбачене поетапне запровадження такого підвищення. Також дія цієї норми була зупинена на 2007 рік Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік". У 2008 році механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ № 2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , згідно з яким до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме - 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність. В наступному це питання було врегульоване постановою КМУ № 530 від 28.05.08 року.

Статтею 110 Закону України Про державний бюджет України на 2006 рік в редакції Закону N 3367-ІV від 19.01.06 року встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, ця норма закону втратила чинність 09.07.2007 року. Саме з цього періоду такій категорії осіб, як „діти війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на протязі 2007 року з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано неконституційним положення пункту 41 розділу II ЗУ „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесенні змін до деяких законодавчих актів України". Отже, з цього часу позивач набув право на отримання щомісячної доплати до основної пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком на протязі 2008 року, відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності 01.01.06 року, позивач має статус дитини війни. Дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком

Суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату соціальної допомоги „дітям війни" за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 06.09.2010 року, тому вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги підлягають задоволенню.

Суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач в подальшому не буде добровільно здійснювати виплату соціальної допомоги позивачу відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", тому у задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України ст.ст. 19, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 1, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську щодо не нарахування та невиплати позивачу соціальної допомоги відповідно до ЗУ Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську здійснити перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 06.09.2010 року з урахуванням вже раніше здійснених виплат.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд, заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя