Рішення

від 22.02.2018 по справі 315/604/17

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/604/17

Номер провадження № 2/315/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області в складі головуючого: судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Військової частини пп В0105 (А1978) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, в якому вказує, що солдат ОСОБА_3, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період на посаді водія автомобільного відділення роти матеріального забезпечення військової частини - польова пошта В0105 у військовому званні солдат , близько 10 години 00 хвилин 1 вересня 2014 року, перебуваючи на автодорозі Запоріжжя - Донецьк , в районі відмітки 12 км. + 1.500 м. в сторону м. Донецька, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно справною транспортною машиною КАМАЗ військовий номер НОМЕР_1 з напівпричепом Одаз , діючи із злочинною недбалістю, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, порушив встановлені п. п. 2.9, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою № 1306 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, правила водіння транспортної машини, що виразилося у тому, що, перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту ліворуч, не переконався, що ці дії будуть безпечними і не створять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, почав маневр з повороту ліворуч, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем KIA SORENTO реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр.ОСОБА_4, який рухався в напрямку м. Донецьк, внаслідок чого водій легкового автомобіля KIA SORENTO громадянин ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом костей своду та основи черепа, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3330 від 06.10.2014 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до загибелі останнього.

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2015року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України і призначено покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі.

Вироком суду також встановлено, що джерело підвищеної небезпеки - транспортна машина КАМАЗ військовий номер НОМЕР_1 з напівпричепом Одаз належить відповідачу - військовій частині: польова пошта В0105 і в той день 01.09.2014 року за кермом цього автомобіля в момент ДТП знаходився військовослужбовець - солдат ОСОБА_3, який проходив службу в даній військовій частині.

Таким чином військова частина: польова пошта В0105, військовослужбовець якої визнаний винним у скоєнні злочину, повинна відшкодувати завдану потерпілій особі матеріальну та моральну шкоду.

Військова частина: польова пошта В0105 відшкодувала завдану потерпілій особі майнову та моральну шкоду, яка склала 689 902грн. 76коп.

29.08.2016 року військовою частиною було подано позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Однак, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20.09.2016року у відкритті провадження відмовлено, в зв'язку зі смертю відповідача, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

Для виявлення регресанта, військовою частиною направлений запит до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3. На що, нотаріальною конторою надана відповідь про звернення з заявою про прийняття спадщини спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2, та спадкоємця за законом -ОСОБА_1

Керуючись нормами ст. 1231 ЦК України, згідно якої до спадкоємців переходить обов'язок відшкодувати шкоду ( збитки), яка була завдана спадкодавцем, позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заподіяної шкоди в розмірі 689 902грн. 76 коп. в межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину від ОСОБА_3, та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву, просить розглянути справу без його участі, прохає суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі, представник ОСОБА_5, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явилися, надіслали суду заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог в межах вартості спадкового майна, відповідно до наданого звіту з незалежної оцінки від 26.01.2018року.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що солдат ОСОБА_3, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період на посаді водія автомобільного відділення роти матеріального забезпечення військової частини - польова пошта В0105 у військовому званні солдат , близько 10 години 00 хвилин 1 вересня 2014 року, перебуваючи на автодорозі Запоріжжя - Донецьк , в районі відмітки 12 км. + 1.500 м. в сторону м. Донецька, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно справною транспортною машиною КАМАЗ військовий номер НОМЕР_1 з напівпричепом Одаз , діючи із злочинною недбалістю, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, порушив встановлені п. п. 2.9, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою № 1306 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, правила водіння транспортної машини, що виразилося у тому, що, перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту ліворуч, не переконався, що ці дії будуть безпечними і не створять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, почав маневр з повороту ліворуч, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем KIA SORENTO реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр.ОСОБА_4, який рухався в напрямку м. Донецьк, внаслідок чого водій легкового автомобіля KIA SORENTO громадянин ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом костей своду та основи черепа, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3330 від 06.10.2014 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до загибелі останнього.

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2015року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України і призначено покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі (а.с.70-72).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлена винність дій ОСОБА_3 у скоєнні зазначеної ДТП та причинний зв'язок між його діями та заподіянням шкоди.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При ухваленні вищевказаного вироку судом також встановлено, що джерело підвищеної небезпеки - транспортна машина КАМАЗ військовий номер НОМЕР_1 з напівпричепом Одаз належить відповідачу - військовій частині: польова пошта В0105 і в той день 01.09.2014 року за кермом цього автомобіля в момент ДТП знаходився військовослужбовець - солдат ОСОБА_3, який проходив службу в даній військовій частині.

Таким чином на військову частину: польова пошта В0105, військовослужбовець якої визнаний винним у скоєнні злочину, покладено обов'язок відшкодувати завдану потерпілій особі матеріальну та моральну шкоду.

При цьому, на виконання зазначеного вироку суду від 20.11.2015 року, військовою частиною: польова пошта В0105 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 було сплачено 689 902 грн. 76 коп. (а.с.7-9).

Згідно до ч.1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відносно цих вимог закону, судом встановлено, що 29.08.2016року військовою частиною було подано позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Однак, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20.09.2016року у відкритті провадження відмовлено, в зв'язку зі смертю відповідача, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

За змістом ст. 1218, ч. 1 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст. ст. 1231, 1281, 1282 ЦК України.

За змістом ст. 1281 ч. 2 ЦК України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (гл10, п.2.1), затвердженим Наказом Міністра юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, надавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини претензію, заявлену у письмовій формі. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Для виявлення регресанта, військовою частиною направлений запит до Гуляйпільської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3. На що, нотаріальною конторою надана відповідь про звернення з заявою про прийняття спадщини спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2, та спадкоємця за законом -ОСОБА_1

Приписами ч. 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до витребуваної судом спадкової справи № 98/2016, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, заведена спадкова справа, на підставі звернення до нотаріальної контори спадкоємця за заповітом ОСОБА_2, зареєстрована за № 289. Крім ОСОБА_8, спадкоємцями за законом є: син- ОСОБА_1; дружина ОСОБА_10 та син ОСОБА_11 подали до нотконтори заяви про відмову від спадщини (а.с.50-68).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстр, копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності, ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку площею 7,3178га, кадастровий номер НОМЕР_3, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гуляйпільської міської ради. Вартість спадкового майна становить 47400,99грн. (а.с.116-118).

Відповідно до наданого суду звіту з незалежної оцінки від 26.01.2018року, вартість спадкового майна - 1\4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яку успадкував ОСОБА_1, становить 16118,00грн. (а.с.120-122).

Виходячи з вищевикладеного та розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військової частини пп ВО105 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - підлягають частковому задоволенню, в межах вартості майна, одержаного у спадщину кожним з відповідачів.

Отже, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми в розмірі 47400,99грн., з відповідача ОСОБА_1 -16118,00грн.

Відповідно до положень п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 76-83, 133, 141, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1191, 1218, 1231, 1281, 1282 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Військової частини пп В0105 (А1978) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Військової частини пп В0105 (А1978) ( 690068, м.Запоріжжя, вулю.Стефанова,1, код ЄДРПОУ 08160298, р/р. 31256294413152 в Держказначейській службі України м.Київ, МФО 820172) 47400,99грн. ( сорок сім тисяч чотириста грн.) 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Військової частини пп В0105 (А1978) ( 690068, м.Запоріжжя, вулю.Стефанова,1, код ЄДРПОУ 08160298, р/р. 31256294413152 в Держказначейській службі України м.Київ, МФО 820172), витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 713,42грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Військової частини пп В0105 (А1978) ( 690068, м.Запоріжжя, вулю.Стефанова,1, код ЄДРПОУ 08160298, р/р. 31256294413152 в Держказначейській службі України м.Київ, МФО 820172) 16 118,00 грн. ( шістнадцять тисяч сто вісімнадцять грн.) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Військової частини пп В0105 (А1978) ( 690068, м.Запоріжжя, вулю.Стефанова,1, код ЄДРПОУ 08160298, р/р. 31256294413152 в Держказначейській службі України м.Київ, МФО 820172), витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 243,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: С. М. Телегуз