Рішення

від 13.02.2018 по справі 806/2504/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м.Житомир справа № 806/2504/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю представника позивача Дудковського Б.В.,

представників відповідача Байдали І.Г., Гречковської Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омельянівський кар'єр" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у частині 66000,00 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 33000,00 грн, всього у розмірі 99000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, всього у розмірі 175289,39 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010871312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 8792,10 грн, за штрафною санкцією у розмірі 3386,22 грн, а також пенею у розмірі 2414,36 грн всього у розмірі 14592,68 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010881312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з військового збору за основним платежем у розмірі 600,75 грн, за штрафною санкцією у розмірі 231,38 грн, а також пенею у розмірі 137,47 грн, всього у розмірі 969,60 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 4325,70 грн та адвокатські послуг у розмірі 28838,00 грн .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Омельянівський кар'єр", за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016 від 19.05.2017 №240/06-30-14-01/00292400. За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення. Позивач, не погодившись, з податковими повідомленнями - рішеннями, вважає, що вони прийнятті з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представники відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснили, що контролюючим органом проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016. Під час проведення перевірки виявлено порушення вимог Податкового кодексу України, про що складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Омельянівський кар'єр". На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення - рішення. Представник відповідача вважає, що податкові повідомлення - рішення прийнятті у межах та у спосіб, визначений законом, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

15.09.2017 ТОВ "Омельянівський кар'єр" звернувся з позовом до суду. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 позовну заяву залишено без руху. 04.10.2017 позивач усунув недоліки адміністративного позову. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 відкрито провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення у розгляді справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача. За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Омельянівський кар'єр", код ЄДРПОУ 00292400, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016 (а.с. 1-60, том ІІ). На підставі акту перевірки від 19.05.2017 прийнято податкові повідомлення - рішення: №0010901401, №0010911401, №0010871312, №0010881312 (а.с.62-65, том ІІ).

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Щодо позовної вимоги позивача про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401, згідно з яким платнику податку визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 66000,00 грн, та штрафних санкцій у сумі 33000,00 грн, всього 99000,00 грн, суд зазначає наступне.

В ході перевірки відповідачем виявлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки №240/06-30-14-01/00292400 від 19.05.2017 року прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401 (а.с. 62, томІІ). В розділі 3.1.3 акта перевірки зазначено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 позивачем задекларовано рядок 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) встановлено завищення від'ємного значення за 2015 на 907410 грн та заниження позитивного значення за 2016 рік на 330000 грн. у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) встановлено завищення від'ємного значення за 2015 на 907410 грн та заниження позитивного значення за 2016 рік на 330000 грн.

В судовому засіданні позивач пояснив, що не погоджується з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 16.06.2017 №0010901401 в частині виключення зі складу його податкового кредиту за період лютий 2016 року по грудень 2016 року суми ПДВ у розмірі 66000 грн. Вказав, що між ТОВ "Омельянівський кар'єр" та ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг №01/02/160К від 01.02.2016. Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено перелік послуг, а саме: консультаційні послуги по функціонуванню програмного комплексу; послуги по написанню нових звітів в програмному комплексі від потреби Замовника; виправлення помилок та інтерфейсу в існуючих звітах програмного комплексу; закупка ліцензій; провадження нових модулів; інші налаштування, підключення та обслуговування комп'ютерної техніки товариства. Згідно п. 1.3 Договору послуги надаються виконавцем замовнику щоденно в залежності від виробничої потреби та необхідності в їх наданні (а.с. 18-22, том І).

Крім того, позивач надав до суду первинні документи, які, на його думку, підтверджують отримання від ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" всього обсягу роботи, передбачених вказаним Договором, а саме: акти виконаних робіт, податкові накладні, заявки позивача та звіти про виконання робіт з налаштування (а.с. 23-113, том І).

З пояснень представника позивача вбачається, що по взаємовідносинах з ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" в частині отриманих інформаційних (консультаційних) послуг до перевірки надані акти виконаних робіт, в яких зазначено "Консультаційні послуги" і всі акти відповідно до умов договору мають фіксовану суму до оплати 36000 грн (з ПДВ) без будь - яких посилань на інші виконанні роботи.

Однак, судом встановлено, що під час перевірки та заперечення проти податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку не було надано розшифровки наданих послуг, не конкретизовано їх зміст та не надано будь - яких інших документів, згідно яких можливо було підтвердити правомірність податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 187.1 си. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п. 198.6 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ "Омельянівський кар'єр" безпідставно віднесено до складу адміністративних витрат вартість консультаційних послуг по функціонуванню програмного комплексу, отриманих від ПАТ "ЗЗБК ім. Ковальської" при відсутності на балансі підприємства чи на обслуговуванні самого програмного комплексу .

Отже, право на податковий кредит виникає у платника податку у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, або при сплаті постачальником авансового платежу за товар. У даному випадку, платник не може скористатися правом першої події формування податкового кредиту по оплаті послуг, так як на кінець перевіряємого періоду станом на 31.12.2016 розрахунки за послуги не проведені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401 прийняте в межах і у спосіб передбачений Податковим кодексом України, а тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010901401.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за основним платежем у розмірі 116859,59 грн, а також за штрафною санкцією у розмірі 58429,80 грн, всього у розмірі 175289,39 грн, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено порушення п.п. 263.6.2 п. 263.6 ст. 263, у редакції, яка діяла у період з 2012 - 2014 та п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України, у редакції яка діяла 2015-2016. В ході перевірки виявлено, що позивачем не вірно обчислено вартість одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації, а саме: вартість реалізованої щебеневої продукції в розрахунках зменшувалось на вартість витрат на збут, що не передбачено умовами договорів купівлі - продажу.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401, яким донараховано до рентної плати за основним платежем суму у розмірі 116859,59 грн, за період ІІ кварталу 2014 року - 55400,78 та ІІ квартал 2015 року - 61458,81 грн.

В ході судового розгляду судом було досліджено договори на реалізацію щебеневої продукції ТОВ ОМКАР покупцям, зокрема з основними покупцями - ПАТ ЗЗБК ім. Ковальської від 01.04.2013 №01/010413 (а.с. 110-113, том І), з ТОВ Бетон Комплекс від 01.04.2013 №01/020413 (а.с.167-170, том І), з ПАТ Дарницький завод ЗБК від 01.04.2013 №06/01042013 (а.с.151-154, том І). з ТОВ Автобудкомплекс-К від 01.04.2013 №04/010413 (а.с. 125-128, том І) та з ПАТ Будіндустрія від 01.04.2013 №05/010413 (а.с.136-139, том І).

Відповідно до умов укладених договорів (практично всі договори типові та містять однакові умови взаємовідносин), ціна продукції узгоджується в специфікаціях до договору та включає вартість продукції та всі обов'язкові податки і збори; поставка продукції здійснюється залізничним транспортом, залізничний тариф сплачується покупцем окремо; транспортні витрати, пов'язані з доставкою вантажу від складу постачальника до складу покупця оплачуються покупцем. Судом встановлено, що при розрахунках вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації платником вартість реалізованої щебеневої продукції в розрахунках зменшувалась на вартість витрат на збут, що не передбачено умовами договорів купівлі-продажу з покупцями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними правовими нормами.

Згідно з п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр на який надано спеціальний дозвіл.

Відповідно до п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленими галузевим законодавством.

Згідно з п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу України базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу України вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

252.7.1. за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

252.7.2. за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Згідно з п. 252.10 ст. 252 Податкового кодексу України вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до пункту 252.8 цієї статті та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника.

Відповідно до п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого: (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Отже, судом встановлено, що позивачем не вірно обчислено вартість одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації, а саме: вартість реалізованої щебеневої продукції в розрахунках зменшувалось на вартість витрат на збут, що не передбачено умовами договорів, як це вимагають вищевказані норми Податкового кодексу України. Відтак, у задоволенні позовної вимоги позивача про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010911401 слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010871312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 8792,10 грн, за штрафною санкцією у розмірі 3386,22 грн, а також пенею у розмірі 2414,36 грн всього у розмірі 14592,68 грн, суд встановив наступне.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення позивачем пп. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1 ст.164, абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.173.3 ст.173 ПК України у зв'язку з неутриманням ПДФО з виплаченого доходу фізичним особам у розмірі 18%. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010871312 (а.с. 64, том ІІ).

Судом встановлено, що ТОВ Омелянівський кар'єр згідно нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 24.02.2016 р. придбано у фізичної особи ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), вантажний бортовий автомобіль марки MERCEDES BENZ АТЕСО. Ціна придбання транспортного засобу 368 000,00 грн. Позивачем як податковим агентом перераховано фізичній особі кошти в сумі 368000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу. Позивачем як податковим агентом було сплачено відповідно до норми ст.173 ПК України ПДФО в сумі 18400,00 грн. (5 % від 368 000 грн.) (а.с. 202-203, том І).

Також позивачем згідно нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від11.03.2016 придбано у фізичної особи ОСОБА_5 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), автобус марки MERCEDES BENZ 0817. Ціна придбання транспортного засобу склала 433000,00 грн. Позивачем як податковим агентом перераховано фізичній особі кошти в сумі 433000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу та сплачено у відповідності із нормами ст.173 ПК України ПДФО в сумі 21650,00 грн. (5 % від 433 000,00 грн.) (а.с. 204-205, томІ).

З пояснень відповідача вбачається, що сума сплаченого ТОВ Омкар в якості податкового агента ПДФО у розмірі 5%, а саме: 18400,00 грн. та 21 650,00 грн. відповідно, є додатковим благом фізичних осіб - продавців автомобілів, з яких позивач зобов'язаний утримати ПДФО ще раз у розмірі 18 % з кожної із сум, тобто 4 039,32 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

Приписами п.173.3 ст. 173 ПК України передбачено, що у разі якщо стороною договору купівлі - продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені розділом IV цього

Кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п. 173.1 або п. 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі - продажу чи в окремій заяві.

Пунктом 173.4 ст.173 ПК України встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Отже, розцінювати сплату ПДФО до бюджету як дохід фізичної особи неможливо, так як особа не отримувала цих коштів, а податковий агент лише виконував вимоги законодавства.

Підпунктом 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи отримані платниками податку як додаткове благо, сюди включено і абз. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, а саме: вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

З огляду на встановлене, судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги, передбачені Податковим кодексом України. За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010871312.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010881312, яким ТОВ "Омельянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з військового збору за основним платежем у розмірі 600,75 грн, за штрафною санкцією у розмірі 231,38 грн, а також пенею у розмірі 137,47 грн, всього у розмірі 969,60 грн, суд зазначає наступне.

В ході перевірки встановлено несвоєчасне перерахування військового збору з виплачених сум доходів (ПДФО). Перевіркою дотримання встановлених строків сплати до бюджету військового збору встановлено, що підприємством порушено вимоги п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення п. 162.1 ст. 162, п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. а п. 176.2 ст. 176 ПК України. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 16.06.2017 №0010881312 (а.с.65, том ІІ).

Відповідно до п. 16.1 підрозділу 10 ХХ розділу "Інші перехідні положення" ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Згідно п. 173.3 ст. 173 ПК України, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо нарахування ПДФО на суму сплаченого ТОВ Омелянівський кар'єр в якості податкового агента ПДФО у розмірі 5%, а саме: 18400,00 грн. та 21 650,00 грн. відповідно, з яких позивач зобов'язаний утримати ПДФО ще раз у розмірі 18 % з кожної із сум, тобто 4 039,32 грн, відтак протиправними також є дії відповідача щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем 600,75 грн, штрафною санкцією 231,38 грн та пенею 137,47 грн, а всього у сумі 969,60 грн.

Отже, відповідачем не доведено правомірності винесення контролюючим органом повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010881312, яким визначено грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем 600,75 грн, штрафною санкцією 231,38 грн та пенею 137,47 грн, а всього у сумі 969,60 грн. Відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2017 №0010881312.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору у сумі 4325,70 грн та адвокатських послуг у розмірі 28838,00 грн, суд зазначає.

Положеннями ч. 3 ст. 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на встановлене, суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2162,85 та витрат на правову допомогу та у сумі 14419,00 грн, а всього у сумі 16581,85 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2017 року, винесені Головним управлінням ДФС у Житомирській області:

- № 0010871312, відповідно до якого ТОВ "Омелянівський кар'єр" визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 8797,10 грн, штрафною санкцією 3386,22 грн, пені 2414,36, всього на загальну суму 14592,68 грн;

- № 0010881312, згідно якого підприємству визначено до сплати грошове зобов'язання з військового збору у сумі 969,60 грн, в тому числі: за основним платежем у розмірі 600,75 грн, штрафна санкція у розмірі 231,38 грн, пеня 137,47 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, вул. Юрка Тютюника 7, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39459195) на користь ТОВ "Омелянівський кар'єр" (11560, с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00292400) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2162,85 та витрат на правову допомогу у сумі 14419,00 грн, а всього у сумі 16581,85 грн шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня вісімдесят п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 23 лютого 2018 року