Постанова

від 21.02.2018 по справі 522/24391/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

21.02.2018

Справа № 522/24391/17

Провадження 1-кс/522/3389/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Лабунський В.М., при секретарі Шараєвій О.А., за участю прокурора Стеценка О.О., представника Міністерства оборони України ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, розглянувши клопотання Т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області, погоджене з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону, про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42017161010000515 від 22.12.2017 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи службовою особою - ліквідатором Державного підприємства МО України Одеський автомобільний ремонтний завод , розташованого у м. Одеса на території військового містечка № 16а по вул. Артилерійська, 4, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно в інтересах третіх осіб шляхом використання свого службового становища в супереч інтересам служби штучно наростив кредиторську заборгованість ДП МО України Одеський автомобільний ремонтний завод , та надав в серпні 2017 року суб'єкту оціночної діяльності СПД ОСОБА_4А. недостовірні відомості про нерухоме майно Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод , що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Також ОСОБА_3 зловживаючи своїм становищем, не погодив питання продажу зазначеного підприємства з власником майна, тобто Міністерством оборони України та допустив порушення при оцінці майна вказаного підприємства, з метою його подальшого заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем, що могло спричинити шкоду в особливо великих розмірах.

Відповідно до оголошення, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-ta-povidomlennya-scho-podani-z-22072014), арбітражним керуючим ОСОБА_3 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 245 від 27.03.2013 року) розміщено оголошення в порядку статті 58 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , про проведення аукціону з продажу майна Державного підприємства Міністерства оборони України Одеський автомобільний ремонтний завод (код за ЄДРПОУ: 07934823), розташованого за адресою: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, у вигляді цілісного майнового комплексу.

Поряд з вказаним переліком нерухомого майна, до ліквідаційної маси ДП Одеський автомобільний ремонтний завод включено й інше рухоме майно, зазначене в оголошенні.

Міністерством оборони України, як органом, уповноваженим управляти державним майном, перелік ліквідаційної маси не погоджувався, у зв'язку з чим вказане майно під час провадження по справі про банкрутство ДП Одеський автомобільний ремонтний завод не може бути реалізовано тертім особам.

Поміж тим встановлено, що державне підприємство Одеський автомобільний ремонтний завод (ЄДРПОУ 07934823), розташоване на земельній ділянці загальною площею 4,2 га за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4.

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів від 14.06.1948 №624 авторемзаводу ОСОБА_5 під будівництво цехів передано земельну ділянку загальною площею 5 га, на території м. Одеси.

У подальшому, рішенням міської ради народних депутатів м. Одеси від 03.04.1986 №179 46-му авторемонтному заводу у тимчасове користування передано земельні ділянки загальною площею 5,0 га по вул. Краснова, у т.ч. 0,87 га фактично зайнятих із земель Державного іподрому та 3,18 га з земель міського фонду.

На обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси Міністерство оборони України на теперішній час за ДП ОАРЗ (військове містечко №16-А за адресою: м. Одеси, вул. Артилерійська, 4) обліковується земельна ділянка загальною площею - 4.2 га.

Починаючи з 2008 р. державне підприємство свою статутну діяльність не здійснює. Офіційно на даному підприємстві станом на грудень 2017 р. працює лише 1 особа - арбітражний керуючий ОСОБА_3

На земельній ділянці ДП ОАРЗ розташовано 18 об'єктів нерухомості, які збудовані у період з 1915 по 1991 роки та на які 11.11.2008 право власності в належному порядку оформлено за державою в особі Міністерства оборони України.

Зазначений цілісний майновий комплекс перебував у користуванні військової частини 58651. У 1994 році військова частина 58651 була реорганізована (перейменована) у військову частину А3926, яка мала відкрите найменування 46 Автомобільний ремонтний завод та входила до складу Збройних Сил України. У 2007 році наказом Міністра оборони України від 04.09.2007 №508 було перейменоване в Державне підприємство Одеський автомобільний ремонтний завод (військова частина А3926), згідно з яким військове майно було передане за актами приймання передачі основних засобів форми ОЗ-1 (бюджет) в експлуатацію заводу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав, що арбітражним керуючим ОСОБА_3, як ліквідатором, не тільки не вживаються заходи, спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, а навпаки, вчиняються дії щодо збільшення її розміру.

В ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Одеської міської ради № 5731 від 29.10.2014 надано дозвіл ДП Одеській автомобільний ремонтний завод на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4.

Службові особи ДП ОАРЗ замовили проект землеустрою, який був виготовлений ТОВ Земельно-кадастрове бюро Резолют (ЄДРПОУ 37009894), та у подальшому наданий державному кадастровому реєстратору із заявою № 3В-5105214222017 директором ТОВ ЗКБ Резолют ОСОБА_7, яка діяла за довіреністю від ДП ОАРЗ .

Отже, цілісний майновий комплекс ДП ОАРЗ (ЄДРПОУ 07934823), розташований за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,3042 га, із кадастровим номером: 5110137300:51:010:0001, (категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, та іншого призначення; вид використання: для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу; цільове призначення: J.15.05 для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту).

Незважаючи на встановлені порушення, ОСОБА_3 17.01.2018 провів торги та реалізував майно ДП Одеський автомобільний ремонтний завод (ЄДРПОУ 07934823), яке розташоване за адресою: м. Одеса: вул. Артилерійська, 4, у вигляді цілісного майнового комплексу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2018 встановлено, що 29.01.2018 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі наданих арбітражним керуючим ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами документів внесено відомості до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зміну власника об'єктів нерухомого майна Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод (реєстраційний номер 1471780851101 - попередній реєстраційний номер 1194776251101) Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 з держави в особі Міністерства оборони України на приватну особу - товариство з обмеженою відповідальністю СІТІ ІНТАЙМ (код ЄДРПОУ: 41006240).

Таким чином, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, унеможливлення втрати речових доказів, збереження речей (майна), які є знаряддям (засобами) вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 4,3042 га, із кадастровим номером: 5110137300:51:010:0001, (категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, та іншого призначення; вид використання: для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу; цільове призначення: J.15.05 для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту).

В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити.

Представник Міністерства оборони України ОСОБА_1 підтримав клопотання про накладення арешту.

Адвокат ОСОБА_2, заперечував проти задоволення клопотання та вказав на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2017 р. ліквідатором ДП Одеський автомобільний ремонтний завод призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, який зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс. При цьому, в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_3 не є підозрюваним, обвинуваченим, до нього не заявлено цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до них матеріали, заслухав думку учасників процесу, суд вважає необхідним у задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Щодо осіб, які не є підозрюваними та обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Вивченням матеріалів наданих до клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні, жодній особі про підозру не повідомлено, цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи, не заявлено.

Також, прокурором підтверджень того, що земельна ділянка була визнана речовим доказом, суду надано не було.

Крім того, слідчим в порушення п.3 ч.2 ст. 171 КПК України, до клопотання не було додано документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку, що належить арештувати.

Згідно ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Проте, в порушення зазначеної вимоги Закону, слідчим не було надано достатніх доказів на підтвердження обставин на які він посилається.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у тому числі: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином з винесенням господарським судом Одеської області ухвали від 25.11.2013 р. про порушення провадження у справі про банкрутство ДП Одеський автомобільний ремонтний завод , пов'язуються певні правові наслідки, зокрема: арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку з чим, доводи про те, що на вказане майно слід накласти арешт є необґрунтованими.

При цьому, задоволення клопотання про накладення арешту, може призвести до суттєвого порушення Конституційних прав та інтересів його законних власників, що є неприпустимим.

Згідно з Конституцією України та Законом України Про міжнародні договори і угоди , чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України. До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна. Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції ).

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, про накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 4,3042 га, із кадастровим номером: 5110137300:51:010:0001, (категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, та іншого призначення; вид використання: для експлуатації та обслуговування будівель цехів заводу; цільове призначення: J.15.05 для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту), на якій розташовано цілісний майновий комплекс Державного підприємства Одеський автомобільний ремонтний завод (ЄДРПОУ 07934823), за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська,4,у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017161010000515 від 22.12.2017 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України - відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: