Рішення

від 12.02.2018 по справі 433/58/18

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/58/18

Провадження № 2/433/160/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018 рокуТроїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

при секретарі - Яковлєвій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом СТОВ Воєводське до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого вказано, що у процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства Воєводське 27 серпня 2002 року між КСП Воєводське та СТОВ Воєводське було досягнуто домовленості, відповідно до якої СТОВ Воєводське зобов'язалося виплатити кредиторам КСП Воєводське заборгованість КСП на загальну суму 78736 грн, а КСП Воєводське зобов'язалося передати СТОВ Воєводське майно КСП, що не увійшло у пайовий фонд КСП та зарезервоване КСП для погашення боргів перед кредиторами на загальну суму 78736 грн. 28 серпня 2002 року КСП Воєводське передало, а СТОВ Воєводське прийняло вказане майно та кредиторську заборгованість. До складу майна зокрема включено будівельну споруду сілосної траншеї, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 8б, а також будівлю свинарника, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 11а. Позивач вважає, що на даний час товариство набуло право власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю. Проте, враховуючи процедуру набуття у власність спірного нерухомого майна, у позивача відсутня можливість зареєструвати вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку. Позивач просить суд визнати за СТОВ Воєводське право власності на дане нерухоме майно.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Абзацом четвертим ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному надається право будь яким не забороненим законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист своїх прав особа здійснює на власний розсуд.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 8 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Судом було встановлено, що дійсно у процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства Воєводське 27 серпня 2002 року між КСП Воєводське та СТОВ Воєводське було досягнуто домовленості, відповідно до якої СТОВ Воєводське зобов'язалося виплатити кредиторам КСП Воєводське заборгованість КСП на загальну суму 78736 грн, а КСП Воєводське зобов'язалося передати СТОВ Воєводське майно КСП, що не увійшло у пайовий фонд КСП та зарезервоване КСП для погашення боргів перед кредиторами на загальну суму 78736 грн.

28 серпня 2002 року КСП Воєводське передало, а СТОВ Воєводське прийняло вказане майно та кредиторську заборгованість.

До складу майна було включено будівельну споруду сілосної траншеї, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 8б (літера Б - будівельна споруда сілосна траншея), а також будівлю свинарника, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 11а (літера Б - будівля свинарника).

Спірне нерухоме майно було збудоване колгоспом Воєводське , поставлене на баланс сільськогосподарського підприємства та введене в експлуатацію у 1976 році у відповідності до чинного на той час законодавства, яким не була передбачена державна реєстрація виробничих будівель та споруд сільськогосподарських підприємств, свідоцтво про право власності на нерухоме майно не оформлялось.

КСП Воєводське ліквідоване та зняте з державної реєстрації 26 грудня 2002 року, правонаступники відсутні.

Таким чином, з 28 серпня 2002 року СТОВ Воєводське добросовісно заволоділо чужим майном КСП Воєводське і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном до цього часу, тобто більше ніж 15 років.

З огляду на вищезазначене, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач дійсно набув право власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку на законних на те підставах, однак зареєструвати право власності на дане нерухоме майно позивач не має можливості з незалежних від нього обставин, що позбавляє його вільно розпоряджатися та володіти фактично належним йому нерухомим майном за набувальною давністю, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 20, 182, 328, 331, 344, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги СТОВ Воєводське задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Воєводське (ідентифікаційний код юридичної особи 30759648) право власності на будівельну споруду сілосної траншеї, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 8б (літера Б - будівельна споруда сілосна траншея), а також будівлю свинарника, що розташована в с. Маслівка Троїцького району Луганської області, вулиця Озерна, № 11а (літера Б - будівля свинарника).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

12.02.18