ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/406/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Гулида Р.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. до ОСОБА_1 загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 12 хв. 29.11.2017р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 04.12.2017р.),-
В С Т А Н О В И В:
01.11.2017р. позивач ОСОБА_2 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. (УДСНС України в Івано-Франківській обл.) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі спального корпусу № 1 ОСОБА_1 загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради (ОСОБА_1 ЗОСШІ) за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, смт.Солотвино, вул.Грушевського, 17, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; звернути постанову до негайного виконання (а.с.4-8).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017р. заявлений позов задоволено; застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі спального корпусу № 1 ОСОБА_1 ЗОСШІ (код ЄДРПОУ 23802920) за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, смт.Солотвино, вул.Грушевського, 17, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; постанову звернуто до негайного виконання (а.с.111-118).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 ЗОСШІ, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.143-148).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на час оскарження рішення суду всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є усунутими. Також під час судового розгляду справи судом не враховані докази передчасності заявленого позову, оскільки за результатами перевірки позивачем був винесений припис від 18.10.2017р. та встановлено строки його виконання. На виконання цього припису відповідачем були вжиті необхідні заходи, однак до завершення встановлених строків позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Окрім цього, після проголошення судового рішення судом в недозволений спосіб були виправлені описки в судовому рішенні, чим фактично останній змінив судове рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ОСОБА_2 ДСНС в Івано-Франківській обл. № 27 від 27.09.2017р. про проведення перевірки, повідомлення про проведення планової перевірки № 1075/21-45 від 22.09.2017р., посвідчення на проведення перевірки № 2322 від 06.10.2017р. (а.с.9, 12, 13) посадовими особами позивача впродовж 09.10.2017р.-18.10.2017р. проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме ОСОБА_1 ЗОСШІ, розташованої за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, смт.Солотвино, вул.Грушевського, 17, за результатами якої складено ОСОБА_4 перевірки № 120 від 18.10.2017 (а.с.14-17).
ОСОБА_4 зафіксовано ряд порушень, зокрема в ході перевірки з'ясовано, що експлуатація спального корпусу № 1 здійснюється з порушеннями таких вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки:
горюче облицювання стін в спальному корпусі № 1 не оброблено вогнетривким розчином (п.2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р. (таблиця 2 примітка 7 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди );
працівники об'єкту не пройшли навчання з питань пожежної безпеки (п.16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
електролічильник встановлений на горючу основу без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата (п.1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
в спальному корпусі № 1 відсутній другий евакуаційний вихід (п.2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.; п.7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва );
не представлено акт прихованих робіт електромережі, влаштованих по горючих конструкціях (п.1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
будівлю не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (п.1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
на шляхах евакуації біля виходу в коридорі влаштовано поріг (п.2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
пожежна водойма знаходиться в непридатному для використання стані (замулена та заросла комишами) (пп.3 п.2.1. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
до пожежної водойми не влаштовано під'їзд з твердим покриттям та майданчик (пірс) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року (п.2.1. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.).
За результатами перевірки ОСОБА_2 ДСНС в Івано-Франківській обл. винесено припис № 120 від 18.10.2017р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зобов'язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.18-19); примірник цього припису отримано керівником відповідача 20.10.2017р.
Під час судового розгляду відповідачем надані докази на підтвердження часткового усунення виявлених порушень, зокрема:
порушення п.1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., - електролічильник встановлений на негорючу основу методом підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата 0,01 м (а.с.39);
порушення п.2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.; п.7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва - з спального корпусу № 1 влаштовано другий евакуаційний вихід (а.с.40-41);
порушення п.1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., - представлено акт прихованих робіт електромережі влаштованої по горючих конструкціях (а.с.42);
порушення п.1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., - будівлю обладнано пристроями блискавко-захисту (а.с.43, 53);
порушення п.2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., - демонтовано поріг на шляху евакуації біля виходу в коридорі (а.с.44).
порушення п.16 розділу II Наказу МВС від 30.12.2014 №1417 - укладено договір № 75/1-75 від 16.11.2017р. з Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Івано-Франківської обл. про навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки (а.с.47-49). Цього ж дня відбулись вказані навчання, що засвідчено копією акту здачі-прийому наданих послуг № 75/1-75 (а.с.50).
Разом з тим, відповідачем не представлено доказів усунення такого порушення як відсутність оброблення вогнетривким розчином горючого облицювання стін в спальному корпусі № 1; згідно наданих фотосвітлин не видається можливим встановити, куди саме влаштовано другий евакуаційний вихід; в акті на закриття прихованих робіт не вказані вихідні дані проектної документації, ліцензію чи інший документ, який надавав право на проведення прихованих робіт будівельно-монтажній організації (виконавцю таких робіт); на шляху евакуації біля виходу в коридорі не демонтовано поріг; пожежна водойма є замуленою, через що знаходиться в непридатному для використання стані, не завершені роботи по облаштуванню під'їзду з твердим покриттям та майданчику (пірсу) розміром не менше 12м х 12м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до логічного та послідовного висновку про те, що на час розгляду справи відповідачем не усунуто всі порушення, зазначені в приписі від 18.10.2017р. щодо будівлі спального корпусу № 1, а саме: горюче облицювання стін в спальному корпусі № 1 не оброблено вогнетривким розчином (п.2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.; таблиця 2 примітка 7 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди ); в спальному корпусі № 1 відсутній другий евакуаційний вихід (п.2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.; п.7.2.4 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ); не представлено акту прихованих робіт електромережі, влаштованих по горючих конструкціях (п.1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.); на шляхах евакуації біля виходу в коридорі не демонтовано поріг (п.2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.); пожежна водойма знаходиться в непридатному для використання стані (замулена та заросла комишами) (пп.3 п.2.1. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.); до пожежної водойми не влаштовано під'їзд з твердим покриттям та майданчик (пірс) розміром не менше 12м х 12м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року (п.2.1. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.).
Частиною 5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (ч.ч.8 і 11 ст.7 вказаного Закону).
За приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.70 зазначеного Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.
В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення перевірки виявлена сукупність порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час експлуатації спального корпусу № 1, при цьому на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не у повній мірі такі порушення були усунуті. За таких обставин в суду першої інстанції були наявними правові підстави для задоволення заявленого позову.
У частині доводів апелянта про передчасне звернення позивача до суду в розрізі винесеного припису і встановлених строків на усунення відповідних порушень колегія суддів зазначає, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачають серед розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) приписи як обов'язкові для виконання у визначені строки письмові вимоги посадових осіб органу державного нагляду (контролю) суб'єктам господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Водночас, законодавцем не обмежено можливості органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування фактом винесення припису та встановленими ним строками для усунення порушень вимог закону.
Відтак, винесення припису та звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування є двома окремими повноваженнями органу державного нагляду (контролю), можливість здійснення яких не пов'язана будь-якими послідовністю їхнього застосування, завершенням строків на усунення виявлених порушень тощо.
За таких умов, за наявності винесеного припису позивач не був позбавлений можливості на звернення до суду із розглядуваним позовом. При цьому, ключовими моментом в такому зверненні до суду є обгрунтованість необхідності та доцільності застосування певних заходів реагування.
Також апелянт стверджує про повне усунення виявлених порушень, на підтвердження чого надає ОСОБА_4 перевірки № 177 від 13.12.2017р., складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с.155-157).
Разом з тим, на час апеляційного розгляду справи внесені зміни до КАС України та виключені положення ч.12 ст.183-2 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017р.), згідно яких особа мала право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Оскільки відповідно до ч.3 ст.3 діючого КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, правові підстави для застосування ч.12 ст.183-2 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017р.) відпали.
З огляду на викладене, процесуальним законом не передбачено можливості скасування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих за результатом розгляду справи.
В силу приписів ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, тобто, вказані повноваження належать лише органам державного нагляду (контролю), які ініціювали призупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Також колегія суддів враховує, що відповідач звертався до суду першої інстанції із заявою від 14.12.2017р. про скасування заходів регування (а.с.125-126), яка ухвалою суду від 20.12.2017р. залишена без розгляду в порядку ч.2 ст.166 КАС України через її очевидну безпідставність (а.с.136-138).
Окрім цього, твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону не призвело до неправильного вирішення справи, а відтак в силу ч.ч.2 і 3 ст.317 КАС України не може вважатися обов'язковою підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги УДСНС України в Івано-Франківській обл. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити.
Відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 ЗОСШІ.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017р. в адміністративній справі № 809/1501/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 загальноосвітню санаторну школу-інтернат І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обласної ради.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Дата складення повного судового рішення: 22.02.2018р.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2018 |
Оприлюднено | 25.02.2018 |
Номер документу | 72397038 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Кафарський В.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Кафарський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні