Ухвала

від 22.02.2018 по справі 640/892/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/892/18

н/п 1-кс/640/1684/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018220000000003 від 03.01.2018 за ч. 1 ст. 212 КК України, про арешт майна,-

встановив :

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання сторона обвиунвачення зазначає, що фізична особа підприємець ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) маючи умисел на ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб в період 2014 року, шляхом безпідставного завищення витрат на суму 9 155 572,73 грн. в результаті включення до їх складу непогашеного простого векселя, виданого при розрахунках за поставлені товари (роботи, послуги) з ТОВ «Агротрейд Експорт ЛЛС» (код ЄДРПОУ 37659360) та ТОВ «Агрокомерц 2012» (код ЄДРПОУ 37813271), умисно ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 554 451,05 грн., що призвело до ненадходження до бюджету держави коштів у значних розмірах.

Дані порушення виникли у зв`язку з тим, що фізична особа підприємець ОСОБА_4 при складанні податкової річної декларації з податку на прибуток від 06.02.2015 за період з 11.03.2014 по 31.12.2014, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, включив до складу понесених витрат суму непогашеного простого векселя у розмірі 9 155 572,73 грн., розуміючи, що у зв`язку з цим відбудеться заниження податку на доходи фізичних осіб, так як збільшаться понесені ним витрати у розмірі 9 155 572,73 грн.

Таким чином, умисні дії фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) всупереч вимог ст.162, п.162.1, ст.167, п.167.1, п.167.2, п.167.3, ст.177, п.177.4 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) призвели до ухилення від сплати податку та фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у вигляді податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 554 451,05 грн. шляхом безпідставного включення до складу понесених витрат непогашений простий вексель на суму 9 155 572,73 грн.

21.02.2018 підозрюваному ФОП ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

21.02.2018 прокуратурою Харківської області заявлений цивільний позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на суму 1 554 451,05 грн.

Підозрюваному ФОП ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної сумісної власності: 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, номер: НОМЕР_2 , виданий 16.11.1999 Харківським міським бюро технічної інвентаризації.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою відшкодування збитків завданих державі внаслідок злочинної діяльності підозрюваного ФОП ОСОБА_4 , виникла необхідність у накладенні арешту на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , які на праві приватної спільної сумісної власності належать громадянину ОСОБА_4 .

В судове засідання старший слідчий слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 22.02.2018 надійшло клопотання від слідчого, в якому вона просила провести судове засідання за її відсутності, та з метою забезпечення арешту майна просила розглянути клопотання без повідомлення власника вказаного майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України (а.с. 27).

Оскільки сторона обвинувачення, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні № № 32018220000000003 від 03.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

21.02.2018 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у зазначених розмірах.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, що підтверджується актом № 19/20-30-17-01/2420116313 від 11.01.2016, податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2016 № 0000611701.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.11.1999 реєстраційний № НОМЕР_2 , квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 (а.с. 25-26).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 114333270 від 16.02.2018, ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 21-23).

З наданих слідчим матеріалів встановлено, що в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018220000000003 від 03.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, прокуратурою Харківської області заявлений цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України про стягнення про стягнення з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Центральної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області завдану державним інтересам майнову шкоду в розмірі 1554451,05 гривень (а.с. 12-15).

Отже, враховуючи положення ст. 2, ст. 7, ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення клопотання, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що накладання арешту на вказане нерухоме майно забезпечить цивільний позов прокуратури Харківської області у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваного ОСОБА_4 завданням кримінального провадження при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на належне йому майно, шляхом заборони його відчуження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом заборони її відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскільки ухвалу слідчого судді ухвалено без виклику особи, яка може її оскаржити, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1